WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Стругання деревини ручними інструментами - Реферат

Стругання деревини ручними інструментами - Реферат

відстані паза до кромки деталі. Для виготовлення пазів різної ширини потрібний набір ножів по 3-15 мм.
Рис. 3. Інструменти для стругання профільних поверхонь:
а - фальцгобель, 6 - універсальний фальцгобель, в - шпунтубель, є - федергобель, д - зензубель, є - галтель, в - штабгобель, ж - горбачі з дерев'яними колодками; 1 - гвинт, 2 - різець, 3 - хомутик, 4 - металевий кутник, 5 - гострий кінець різця, 6 - гвинти, 7 - гайки, 8 - колодка, 9 - планка, 10 - розміщення ножа пряме, 11 - косе, 12 - види ножів. 13 - деталь, оброблена штабгобелем
Федергобель (рис. 3, г) застосовують для виготовлення на кромці гребеня, який потім вставляють у паз (шпунт). Він складається з колодки і ножа П-подібної форми або двох паралельних колодок з окремими ножами.
Грунтгобель переважно застосовують для виготовлення пазів трапецієвидного перерізу впоперек волокон після того, як паз пропиляно по краях наградною. Грунтгобель складається з колодки і вставленого збоку різця у вигляді загостреного гачка. Різець кріпиться в колодці клином або гвинтом з гайкою. Часто деревину з паза вибирають долотом або стамескою, а грунтгобелем тільки зачищають дно паза.
Зензубель (рис. 3, д) застосовують для відбору і зачищення фальців і чвертей. За будовою він простіший від фальцгобеля. Його колодка вузька і висока, а підошва пряма. Стружка виходить крізь боковий отвір. Ніж має вигляд лопатки і вставляється в колодку знизу, хвостиком вгору під кутом 45-50°. Він може бути одинарним і подвійним. Ставлять його прямо до бічної стінки колодки або під деяким кутом, що значно поліпшує чистоту поверхні навіть при струганні торців.
Галтель (рис. 3, в) використовують для вибирання жолобків різної ширини і глибини з різними радіусами заокруглення.
Різальна кромка ножа також заокруглена. Ножі для галтелів можуть бути різної ширини.
Штабгобель (рис. 3, є) застосовується для заокруглення лицьових кромок деталей, щитів, брусків і штапиків, що використовуються для прикриття клейових швів, зазорів і взагалі для зовнішнього оформлення деталей. Штабгобелі мають колодки різної ширини. Різальна кромка ножа і підошва колодки увігнуті, лоток являє собою односторонню виїмку.
Кальовки застосовують для виготовлення різних фігурних профілів на рейках, кромках дощок та рамок. Колодка кальовки подібна до колодки фальцгобеля, тільки підошва і лезо ножа повинні мати форму, обернену профілю оброблюваної деталі. Універсальна кальовка з двома зустрічними ножами застосовується для вибірки фігурних профілів з протилежних кінців на опуклих і вигнутих поверхнях дерев'яних деталей.
Карнизник служить для вибирання в карнизних брусках і наличниках складних профілів. Фігарєй - для вибирання широкої фаски на краях товстої дощатої фільонки. Його підошва широка і нахилена до горизонталі під незначним кутом, може бути рівною або фігурною. Косий або профільний ніж може мати ширину до 90 мм.
Горбач (рис. 3, ж) застосовується для стругання опуклих та ввігнутих поверхонь. Його підошва ввігнута або опукла по всій довжині рубанка, залежно від оброблюваної кривизни поверхні. Ніж подвійний, як і в подвійних рубанках. Горбачі з дерев'яною колодкою мають постійну кривизну, тому вони менш зручні. Кращим є горбач з металевою колодкою, яким можна стругати опуклі і ввігнуті поверхні різної кривизни.
Підготовка ручних рубанків до роботи. Для якісного стругання треба добре нагострити і правильно налагодити інструменти. Щоб нагострити ніж, його виймають з лотка, притримуючи великим пальцем, і ударяють киянкою по затилку колодки (рис. 4) в фуганку легкими ударами по кнопці. Заточують ніж на точилі з природного каменю або на наждачному крузі до утворення задирів на передній грані ножа. Правлять ніж на мармуровому бруску коловими рухами. Кут загострення перевіряють шаблоном, а правильність заточування леза - кутником і лінійкою.
Ножі інструментів для профільного стругання заточують на фігурних брусках або напилках відповідного профілю. Правку здійснюють на мармурових фігурних брусках або наждачним порошком з маслом, накладаючи його на відрізок твердої деревини відповідного профілю Легше гострити ножі з наварним лезом, тобто коли на передню грань наварена стальна пластина 1,5-2 мм завтовшки на висоту 50-60 мм. Такі леза ножів менше викришуються
Нагострений ніж ставлять у лоток колодки і закріплюють дерев'яним клинком. Клинок має бути добре підігнаний і щільно притискати ніж до ложа (кута присадки). Лезо має виступати з підошви колодки рівномірно (тоненькою ниточкою) без перекосу на 0,2-0,3 мм і тільки в шерхебеля може виступати до 3 мм. При зберіганні стругальних інструментів лезо ножа повинно не виступати з підошви, а навпаки, ховатися в лотку.
Прийоми стругання ручним інструментом. Перед початком роботи ручним інструментом заготовку треба добре оглянути, визначити лицевий бік і напрям волокон. Стругати слід тільки по напрямку волокон - це полегшує працю і дає кращу поверхню. Заготовки кріплять на верстаті за допомогою гребінок або в лещатах так, щоб вони щільно прилягали до верстата. Робітник має стояти впівоберта до верстата, корпус трохи нахилений уперед, ліва нога висунута вперед, паралельно верстатові, а праву ставлять так, щоб кут між ступнями ніг становив 70-80°.
Рис. 4. Прийоми розбирання і лагодженнярубанків:
а - положения рубанка в лівій руці перед розбиранням, б - прибои розбирання рубанка, в - перший спосіб подачі ножа вперед, г - другий спосіб подачі ножа вперед, д - кріплення клинка, е - перевірка виступу леза ножа
При струганні треба правильно і надійно тримати інструмент і перемішувати його тільки рухами рук. Стругання будь-яким інструментом ведеться на повний розмах рук по прямій лінії. Чим менше рухів корпуса, тим менше втомлюється робітник. Натискувати на інструмент треба рівномірно, щоб не заовалити деталь на кінцях, тому на початку стругання заготовки більше натискують на передню частину колодки, а в кінці - на задню. При русі інструменту назад задню частину колодки трохи піднімають, щоб запобігти зашліфовуванню леза різця.
Якщо із заготовки потрібно зняти товстий шар деревини, то стругання починають шерхебелем. Після цього поверхню вирівнюють одинарним рубанком. Остаточно вирівнюють подвійним рубанком або фуганком, рухаючи їх по поверхні в напрямку волокон, а в завилькуватих і сучкуватих місцях тримаючи під гострим кутом. Такі місця краще зачищати шліфтиком, а поверхню деревини твердолистяних порід можна і циклювати циклями. Рівність площини перевіряють лінійкою, кутником або двома однаковими за товщиною брусками. Якщо площина вистругана правильно - грані брусків зіллються в одну лінію, якщо ні - то вони перетинатимуться. Фугування довгих дощок і брусків треба виконувати, не відриваючи рубанка від кромки дощок або бруска на всій їх довжині. Дошки, які склеюватимуться кромками, краще фугувати попарно. Правильність фугування перевіряють прикладанням сфугованих сторін одна до одної. Між правильно сфугованими сторонами зазору не має бути. При струганні довгих дощок їх підтримують спеціальними верстатними підставками.
Деталі торцюють торцювальними або подвійними рубанками, тримаючи їх під деяким кутом до напрямку стругання. Щоб запобігти виколам, деталь торцюють спочатку з одного боку до середини торця, а потім з другого. Торцювання тонких брусків здійснюють в дінці (спеціальний пристрій) або застосовують допоміжний брусок, щоб запобігти виколам. За допомогою дінця торці стружать під прямим кутом, а напівторці - під кутом 45°. Якщо заготовці потрібно надати точних розмірів з усіх боків, спочатку вистругують площину (створюють базу), а потім до кутника вирівнюють суміжну кромку. На виструганих площинах рейсмусом відкладають точні розміри по ширині і товщині. Після цього стружать протилежну площину і кромку.
Прийоми стругання деталей профільними інструментами аналогічні. Профільне стругання слід виконувати після того, як деталям надано правильної форми, розмічено їх, видовбано гнізда, висвердлено отвори, запиляно шипи. Тільки провушини видовбують після вистругування профілів.
Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
6. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 265 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...