WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні (рефе - Реферат

Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні (рефе - Реферат

під пресом, год
деталі з хвойних порід 4-5 3-4 2-3 хв
деталі з твердих листяних порід 5-6 4-5 3-4 хв
Тиск при запресовуванні, МПа 0,3-0,8 0,3-0,5 0,5-1,2
Оптимальна товщина клейового шару мм
0,08-0,15 0,08-0,15 0,08-0,15
Тривалість витримки деталей після
розпресовувания перед дальшою обробкою, год 24-48 20-24 2-4
Витрати клейового розчину в товар
но-сухому обчислюванні, г/м2 200-350 160-280 140-250
В'язкість клейового розчину при температурі 18...20 °С по віскозиметру ВЗ-4, с
Життєздатність робочого розчину при температурі 18...20 °С, год 60-300 60-300 60-300
Застиг -
підігріти 3-4 3-6
Вологість деревини, % 8±2 8±2 8±2
Клас шорсткості поверхні деревини Не нижче 8-го
Примітка. При підвищенні температури плит преса до 90...120 С тривалість витримки значно скорочується (до 5-10 хв)
Температура і вологість повітря. Для нормальних умов праці і для якісного склеювання колагеновими клеями температура в приміщенні має бути 18...25 °С, а синтетичними - 16...22 С. Для казеїнових клеїв вона може бути в межах 16...25 °С.
Вологість повітря в приміщенні для склеювання має бути 50- 60 %. Видержка перед запресовуванням поділяється на періоди відкритого і закритого просочування. Під відкритим періодом розуміють проміжок часу від намазування до з'єднання склеюваних поверхонь, під закритим - проміжок часу від з'єднання склеюваних поверхонь до створення тиску. Тривалість відкритого і закритого просочування залежить від виду клею та його концентрації, від температури деревини, клейового розчину, навколишнього повітря і прокладок.
Тривалість пресування і тиск. Пресування роблять для того, щоб склеювані поверхні щільно прилягали одна до одної і рівномірно зволожувались клейовим розчином по всій поверхні. Крім того, під тиском клейовий розчин краще проникає у відкриті пори деревини. Пресування слід проводити перед початком тверднення клею. Тривалість видержки у пресі залежить від виду клею, температури плит преса і швидкості прогріву клейового шва. В окремих випадках він становить для синтетичних клеїв 5-10 хв (при нагріванні клейового шва до 90...120 °С), а без підігріву для всіх клеїв - 2-6 год.
Рис. 2. Струбцини:
а - звичайні гвинтові, б- важільні, в - для кромок, г - хомутові, д - кутові {дерев'яні і металеві)
Тиск при склеюванні має бути 0,3-1,2 МПа. Тривалість видержки після розпресовування до повторної обробки має становити не менш ніж 24 год, а для деталей великих розмірів - навіть 48 год.
Отже, оскільки режим склеювання залежить від ряду факторів, то для кожної конкретної партії клею в лабораторії підприємства складаються відповідні режими (табл. 1). Розроблені режими вивішують на робочих місцях склеювальників або облицювальників.
Обладнання для склеювання
Для щільного прилягання склеюваних поверхонь при наявності певного обладнання або пристроїв створюють відповідний тиск (0,3-1,2 МПа). Залежно від розмірів і форми склеюваних деталей застосовується й різне устаткування.
Найпростішими пристроями є звичайні дерев'яні та металеві струбцини різних форм і конструкцій (рис. 2). Найпростішими з них є П-подібні, що складаються з трьох брусків і гвинта. Для зміцнення їх паралельно із середнім бруском (поруч з ним) ставлять металевий болт. Для стискування деталей, що з'єднуються на "вус", застосовують кутові струбцини - дерев'яні або металеві. Проте при застосуванні звичайних струбцин дуже багато часу витрачається на загвинчування та розгвинчування, тому створено ряд швидкодіючих струбцин.
Для склеювання ділянок дощок у щити застосовують прості металеві стискачі або вайми. У ваймах сторони рейок, на які ставлять ділянки дощок, мають бути рівними, а упори - перпендикулярними до них. При одночасному склеюванні кількох ділянок застосовують пристрої, які притискують всі площини ділянок до рейок
Рис. 3. Пневматично-шланговий прес (вайма)
Для склеювання ділянок у щити чи блоки вигідно застосовувати пневматичні шлангові преси або вайми, конструкції яких можуть бути різноманітними і залежать від їх призначення.
На рис. 3 подана схема шлангового преса для склеювання ділянок дощок у блоки. Між нерухомо закріпленою балкою 8 та рухомою балкою 3 розташований шланг 5, виготовлений із відрізка звичайного пожежного рукава з щільно заробленими кінцями, шланг з'єднаний через ніпель 6 та кран 7 з сіткою стиснутого повітря. В неробочому стані кран сплющений балками під тиском пружин 4. Блок 2, який підлягає склеюванню, встановлюють між рухомою балкою 3та упорною 1. При наповнюванні стиснутим повітрям шланг приймає циліндричну форму і, відсуваючи балку 3, стискує склеювальний блок.
Для облицьовування та складання вузлів, груп і виробів застосовують спеціальне устаткування.
Організація робочого місця та техніка безпеки при склеюванні
Тільки за умов правильної організації робочого місця можна мати високоякісні клейові з'єднання. Склеювання необхідно здійснювати на верстаті або на столі відповідної висоти з плоскою рівною кришкою. Верстат чи стіл треба розміщувати біля вайм або інших стискних пристроїв на відстані, яка дає змогу вкладати склеювані ділянки без додаткових переходів.
На робочому місці має бути:
достатній запас підготовлених до склеювання деталей (якщо здійснюється склеювання вузлів, то деталі подаються комплектно);
достатня кількість правильно приготовленого клейового розчину;
необхідні пристрої для обтискування склеюваних вузлів та нанесення клейового розчину;
необхідні різальні і вимірювально-перевірні інструменти для підготовки деталей при склеюванні, перевірки розмірів і кутів склеюваних виробів.
Робоче місце має бути чистим і освітленим, одяг і руки робітника-склеювальника - чистими. На робочому місці необхідно мати обтиральні матеріали для видалення витиснутого клею.
Під час роботи клей тримають в клеянках з подвійними стінками і дном. При вживанні глютинових клеїв між стінками клеянки наливають гарячу воду, а синтетичних - холодну. Глютинові і синтетичні клеї краще приготовляти в оцинкованому або емальованому посуді, а казеїнові - у фарфоровому. Посуд для клею і пензлі після роботи миють гарячою водою, але без мила. Для видалення залишків смоляного клею посудину нагрівають до 80 °С, після чого постукують по її стінках, і твердий клей відпадає від неї.
Оскільки температура в клеїльних цехах підвищена (20...30°С), а синтетичні клеї досить токсичні, то в цих цехах маєдіяти підсилена вентиляція. Двері до інших цехів треба щільно закривати щоб не створювати протягів.
Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
6. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 265 с.
Loading...

 
 

Цікаве