WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні (рефе - Реферат

Склеювання деревини – вибір клею і приготування клейових розчинів, підготовка до склеювання поверхонь. Режими та обладнання та ТБ при склеюванні (рефе - Реферат

добавляють затверднювач, який викликає хімічну реакцію. Для гарячого склеювання затверднювачем є хлорид амонію (NH4C1), якого беруть 0,2-1,5 % від маси смоли, а для холодного - 10 %-на щавлева кислота в межах 1,5-2,8 % або 40 %-на молочна кислота в межах 4-6 % (остання для клею М-60).
Вязкість смоляних клеїв має бути в межах ЗО-300 с по ВЗ-4. Для зниження в'язкості у клей добавляють певну кількість води, а для підвищення її додають деревну муку або інший наповнювач.
Оптимальна кількість затверднювача для різних смол залежно від їхніх властивостей зазначена в інструкціях щодо склеювання або встановлюється дослідним шляхом. Життєздатність синтетичних клеїв невелика (2-6 год) і залежить від температури клейового розчину. Навіть при незначному підвищенні температури (25 °С) строк життєздатності клейового розчину значно зменшується. Тому готові розчини клеїв доцільніше тримати в посудині з подвійними стінками, простір між якими заповнений холодною водою, що подовжує строк життєздатності клею.
Щоб не допустити виходу ("пробиття") клейового розчину через шпон, а також для зменшення його витрат сечовиноформальдегідні клеї перед застосуванням спінюють. Для цього при змішуванні смоли із затверднювачем до смоли добавляють речовину, яка сприяє утворенню піни (найчастіше 0,5-1 % порошкового альбуміну від маси смоли). Змішування цих компонентів відбувається в спеціальних змішувачах з решітчастими лопатями, що роблять біля 300 об/хв протягом 30 хв. Більшість смол спінюється при атмосферному тиску, а для смоли МФ-17 потрібний надлишковий тиск близько 0,2 МПа, якого досягають подачею стиснутого повітря в герметично закритий котел. Після спінювання клейової піни стае в 3-4 рази більше, ніж було клейового розчину. Спінений клей має малу розливність, що дає можливість економно витрачати його.
Підготовка поверхні деталей до склеювання та нанесення клейових розчинів на них
Для якісного склеювання клейовий розчин наносять на добре підготовлену рівну і гладеньку поверхню, щоб склеювані сторони добре прилягали одна до одної. Шорсткість поверхні має бути в межах 7-8-го класу (ГОСТ 7016-82). Такої поверхні можна досягти фрезеруванням деталей на верстатах з діаметрами ножових валів 120-150 мм, що обертаються із частотою 5000-6000 об/хв при швидкості подачі 8-10 м/хв. Цинублення, яке раніше широко застосовувалось перед склеюванням й облицьовуванням, не рекомендується, бо воно призводить до потовщення клейового шару, що надто знижує міцність склеювання.
Клейовий розчин здебільшого наносять тільки на одну із склеюваних деталей. І тільки при склеюванні шипових з'єднань, а також торців і деревостружкових плит клей наносять на обидві склеювані деталі рівномірним шаром з невеликим запасом на витискання.
Відомі три способи нагрівання клейових швів: нагрівання через деревину, попереднє нагрівання деревини і безпосереднє нагрівання клейового шва.
При нагріванні через деревину тепло від нагрівача проходить через шар деревини у клейовий шов. Чим товстіший шар деревини, тим більше часу треба на його прогрівання. Цей спосіб може бути ефективним тільки для приклеювання тонких деталей або листових матеріалів. Зокрема, він широко застосовується при облицьовуванні, оскільки товщина шпону 0,6-1,0 мм.
Попереднє нагрівання деревини, або акумулювання тепла в деревині, полягає в тому, що одну або обидві склеювані деталі перед нанесенням клею нагрівають, а потім стискують їх. Нагріта деревина передає тепло клейовому шву, який внаслідок підвищення температури твердне. Для швидкого нагрівання деревини температура нагрівачів має бути близько 200 °С. При вищій температурі починається руйнування поверхні деревини (термодеструкція), при нижчій - зменшується кількість накопиченого тепла або збільшується час попереднього нагрівання. Цей спосіб можна застосовувати для деталей не менш ніж 10 мм завтовшки.
Безпосереднє нагрівання клейового шва - найефективніший спосіб. Його здійснюють за допомогою струмів високої частоти (СВЧ). Для цього склеювані деталі вміщують між металевими обкладками-електродами, до яких підводять струм високої частоти. Між електродами утворюється високочастотне поле, яке проникає у склеюваний матеріал. Це поле взаємодіє з молекулами й атомами матеріалу, спричинює зміщення їх позитивно і негативно заряджених частин. Оскільки поле змінне, то зміщення частин відбувається то в один, то в другий бік Високочастотні коливання частин всередині матеріалу відбуваються з переборюванням внутрішніх сил, що зрівноважують систему. Затрачена на це енергія виділяється у вигляді тепла.
Для перетворення струму промислової частоти у струм високої частоти застосовують високочастотні генератори.
Цей спосіб порівняно дорогий і не дістав широкого застосування.
Режими склеювання
Процес склеювання складається з операцій, які треба виконувати послідовно за певних умов. Сукупність правил, які вказують, як і за яких умов здійснюється склеювання, називається режимом склеювання.
Основними факторами режиму є кількість клею, яку наносять на одиницю площі склеюваних поверхонь, температура приміщення, температура деревини, температура клейового розчину, час видержки до запресовування (відкритої і закритої), тиск, температура при . пресуванні; час видержки у пресі.
Залежно від виду клею витрати його можуть бути різними. Встановлено, що доброї якості склеювання можна досягти при витраті клейових розчинів, г/м2:
Колагенових (глютинових) 200-350
Казеїнових 160-280
Карбамідних (К-17, МФ, М-60, М-70) 140-200
Фенолоформальдегідних 160-250
При склеюванні шипових з'єднань напівторцевих поверхонь, а також при склеюванні з одночасним гнуттям витрати клейового розчину слід збільшити на 50 %. При такій нормі витрат товщина клейового шару становить 0,08-0,15 мм, а це забезпечує високу міцність склеювання.
Вологість і температура деревини. На міцність склеювання великий вплив має вологість деревини. Найвищу міцність склеєних деталей маємо при вологості в межах 8-10 %, а шпону - 6 %. Склеювати деталі різної вологості не варто, бо при висиханні вони жолобляться, на більш вологому боці утворюється увігнутість, а в клейовому шві - внутрішні напруження.
Нормальною температурою деревини вважають 18...25 °С. ІІри нижчій температурі колагенові клеї швидко драгліють, а синтетичні холодного тверднення - повільно тверднуть. При дуже нагрітій деревині колагенові клеї будуть дуже довго залишатися рідкими і під пресом можуть легко витискуватись, а при облицьовуванні навіть просочуватись крізь шпон. Синтетичні клеї можуть передчасно тверднути ще до запресування, що надзвичайно знижує міцність склеювання.
Таблиця 1. Режими склеювання деревини
Показник режиму для
Елементрежиму глютинового
клею казеїнового
клею синтетичного
клею
Температура приміщення, °С 18...25 12...22 16...22
Температура клейового розчину, °С 60...80 12...22 18...22
Відносна вологість повітря, % 65 65 65
Намазування клейового розчину:
при однаковому напрямку волокон
деревини - Одностороннє -
при різних напрямках волокон
деревини - Двостороннє -
Тривалість відкритого і закритого
просочування, хв До 1 4-6 До 20
Тривалість витримки
Loading...

 
 

Цікаве