WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Свердлильні та свердлильно-пазувальні верстати - Реферат

Свердлильні та свердлильно-пазувальні верстати - Реферат

не перевищує величинигходу поршня притискувачів. Точність настроюванняперевіряють обробкою пробних заготовок".
Багатошпиндельні свердлильні верстати. Багатошпиндельні свердлильно-присаджувальні верстати СГВП та СГВП-1 призначені для висвердлювання отворів під шканти. їх застосовують у крупносерійному меблевому виробництві. За будовою ці верстати аналогічні. СГВП-1 відрізняється від СГВП тільки тим, що в нього механізовано завантаження та розвантаження деталей (Рис. 4).
Шістнадцятишпиндельний свердлильно-присаджувальний верстат СГВП-1 найбільш досконалий. Верстат має 16 шпинделів, з яких 12 розміщені вертикально і можуть пересуватися по траверсі, на якій вони змонтовані, а 4 - горизонтально і змонтовані по два на двох супортах, що пересуваються по горизонтальних напрямних. На столі є базові упори і пневмопритискні пристрої для базування і кріплення деталей.
Технічна характеристика багатошпиндельних свердлильних верстатів
Показник Св8 Св12 СГВП-1
Розміри заготовок, мм:
товщина 20-60 20-400 16-40
ширина 300-700 700 200-650
довжина 200-1800 2000 400-1800
Розміри отворів, мм . До 35 До 35 До 35
Глибина свердління, мм: 50 50 50
Кількість шпинделів:
горизонтальних 8 - 8
вертикальних - 12 6
Частота обертання шпинделя за хвилину 3000 3000 3000
Мінімальна відстань між шпинделями 130 130 100
Швидкість подачі, м/хв 1,3 1,3 0,2-4
Загальна потужність електродвигунів, кВт 3,7 5,92 6
Продовження таблиці
Розміри верстата, мм:
ширина 1100 1565 1510
довжина 3800 2740 3785
висота 1160 2100 1675
Маса верстата, кг 1350 2270 2070
Настроювання та експлуатація верстатів. Настроювання верстатів починається з встановлення і кріплення базових упорів і розміщення шпинделів на певній відстані один від одного і від упорів. Траверси і супорти переміщуються за допомогою рейкових механізмів вручну. Щиток, призначений для висвердлювання отворів, кладуть на кінцеві бруски стола і притискують двома кромками до базових упорів. Після цього натискують на педаль, і автоматично включаються: механізм досилки щита до базових упорів; пневмо-притискувачі, що фіксують положення щита; пневмоциліндри механізмів подачі вертикальних і горизонтальних смердлильних головой, Після висвердлювання всіх отворів на задану глибину шпинделі і притискувачі автоматично відводяться у вихідне положення.
Верстати для висвердлювання сучків. Сучки на деталях не тільки псують їхній зовнішній вигляд, а й знижують якість, тому сучки висвердлюють, а отвори, що утворились на цьому місці, залатують пробками з тієї самої породи деревини. Сучки можна висвердлювати на будь-яких свердлильних верстатах, а потім залатувати їх вручну або на верстатах. Досить ефективним для залатування сучків є напівавтомат СвСА-2 (Рис. 5). Стіл 4 встановлюється на потрібну висоту маховичком 3 залежно від товщини заготовки. Супорт 6 має два робочі шпинделі, з яких один служить для висвердлювання сучків, а другий - для висвердлювання і запресовування пробки. Шпинделям надають руху два вали - приводний 7 і розподільний кулачковий, які з'єднані з електродвигуном через пасову і зубчасту передачі. Дерев'яну планку, з якої виготовляють пробку для заповнення отвору, подає механізм. Крім того, верстат забезпечений пристроєм для впорскування клею в заповнений отвір.
Рис. 5. Напівавтомат СвСА-2 для висвердлювання та заповнення отворів від сучків:
1 - станина, 2 - педаль вмикання механізму, 3 - маховичок механізму настроювання по висоті стола, 4 - стіл, 5 - притискувальний механізм, 6 - робочий супорт з двома шпинделями, 7 - приводний вал.
Настроювання та експлуатація верстатів. Настроювання верстата полягає в тому, щоб установити стіл на висоту відповідно до товщини деталей. При роботі деталь ставлять на стіл так, щоб сучок, який підлягає видаленню, знаходився безпосередньо під першим (свердлильним) шпинделем. За допомогою педалі 2 включають механізм привода автомата, внаслідок чого під дією кулачків розподільного вала на деталь опускаються притискувачі 5 і свердлильний шпиндель, який висвердлює сучок. Після закінчення цієї операції супорт 6 із шпинделями автоматично циліндричним кулачком пересувається вперед на величину, яка дорівнює відстані між осями шпинделів (деталь тримається в цей час на столі за допомогою притискувачів 5). В цей же момент з клеянки плунжером засмоктується казеїновий клей і впорскується у висвердлений отвір. Зупинившись біля отвору, другий шпиндель опускається, а сверд-лом-пробкою висвердлюється пробка з дерев'яної планки, яка потім подається у висвердлений отвір і запресовується. Розподільний вал включається педаллю 2, а після залатування отвору виключається автоматично. Після цього супорт повертається у вихідне положення. Стружка здувається з деталі через сопло вентилятором і відсмоктується приймачем, що приєднаний до ексгаустерної сітки. Всі оброблювані деталі повинні бути однакові по товщині (± 0,5мм). Ширина планки для пробок має бути на 0,5 мм менша за ширину напрямних уступів у пробкотримачі, а товщина на 0,5 мм більша від глибини висвердлюваного отвору. Грані мають бути перпендикулярними, не більше 1-1,2 м завдовжки (розміри свердел і пробочників подано в табл. 6).
Таблиця 6. Розміри свердел і пробочників до верстата СвСА-2
Деревина Діаметр, мм
свердла пробочника свердла пробочника
М'яка 25,2 25,3
Тверда 25,3 25,3 35,2
35,3 35,3
35,3
Продуктивність свердлильних верстатів визначають за формулами, шт. в зміну:
одношпиндельних
,
багатошпиндельних
,
де т - кількість одночасно оброблюваних деталей; kд = 0,9; kм - 0,3...0,6; п - кількість отворів у деталі; t - машинний час на вибірку одного або кількох отворів за один робочий хід; с: t = 60 , де Н - величина ходу свердла.
Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1987.- 243 с.
6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация производства и контроль качества.- М. : Лесн. пром-сть, 1985.-o 375 с.
7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.- М. : Лесн. пром-сть, 1982.- 324 с.
8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 265 с.
Loading...

 
 

Цікаве