WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Ручний електрифікований та пневматичний інструменти - Реферат

Ручний електрифікований та пневматичний інструменти - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Ручний електрифікований та пневматичний інструменти
Електрифікованим інструментом (малою механізацією) називають такий ручний інструмент, в якого різці приводяться в рух від електродвигуна, а весь інструмент переміщується робітником вручну. Завдяки компактності і невеликій масі (5-15 кг) електроінструментів їх застосовують там, де не можна використати деревообробні верстати (в ремонтних і монтажних роботах, а також частково в складальних).
У деревообробній промисловості застосовують такі електроінструменти: електропилки (ланцюгові, стрічкові і дискові), електрорубанки, електрофрезери, електродовбачі, електросвердла, електрошліфувальні апарати, електрошуруповерти, електроточильні прилади. Всі ці електроінструменти складаються з трьох основних частин: електродвигуна, корпусу і різального інструменту.
У нерухомому статорі електродвигуна, який часто є корпусом електроінструменту, обертається циліндричний ротор, до якого інколи кріплять різальний інструмент. Вал ротора закріпляється в корпусі на підшипниках.
Корпус скріплює всі частини механізмів, захищаючи їх від зовнішніх пошкоджень і забруднення. На корпусі розміщені ручки, пусково-зупиночні кнопки, опорні панелі, напрямна лінійка, захисні та інші пристрої.
Різальні інструменти здебільшого кріпляться на валу електродвигуна: електропилки насаджують на вал, а електросвердла - в патрон, що є на кінці вала. При безпосередньому кріпленні різального інструменту на вал електродвигуна кількість обертів у них однакова. Якщо кількість обертів різального інструменту треба зменшити, то в корпус електродвигуна ставлять шестеренчастий механізм-редуктор. У таких електроінструментах різці кріплять на валу редуктора.
Оскільки двигуни ручних електроінструментів живляться трифазним струмом, для ввімкнення їх у звичайну освітлювальну мережу застосовують прилад-перетворювач, розроблений за пропозицією С. М. Михайлова. Цей прилад має змогу включати в освітлювальну мережу напругою 220 В ручні електроінструменти з електродвигунами, обмотка яких з'єднана зіркою потужністю 0.375-0,8 кВт (редукторна дискова пилка И-78, електрорубанки И-24, И-25, електрофрезер И-56, електросвердла И-27, И-29, електродовбач И-1, електроточило И-138 та ін.).
Рис. 1. Електричні дискові пилки:
а - безредукторна електропилка И-20, б - редукторна електропилка И-78; 1 - передня ручка, 2 - нерухома частина кожуха, 3 - задня ручка, 4 - електродвигун, 5 - опорна панель, 6 - шарнір, 7 - рухома частина кожуха, 8 - пилковий диск, 9 - лінійка, 10 - кронштейн з дуговими напрямними для косого пропилу, 11 - напрямні глибини пропилу, 12 - гвинт регулювання глибини пропилу, 13 - ковпак, 14 - ручка, 15 - живильний кабель
Дискові електропилки можуть бути безредукторними і редукторними.
Безредукторна дискова пилка И-20 (рис. 1, а) складається з електродвигуна 4, опорної панелі 5, передньої ручки 1, нерухомої частини кожуха 2 і рухомої 7, шарніра 6 і пилкового диска 8, який насаджено на виступний кінець ротора електродвигуна. За допомогою спрямовуючого сектора пилковий диск разом з передньою частиною електродвигуна може підніматись і опускатись на потрібну глибину пропилу. Частота обертання пилки близько 2900 об/хв; маса пилки близько 14 кг.
Редукторна дискова пилка И-78 (рис. 1, б) відрізняється від безредукторної тим, що в неї пилковий диск кріпиться на валу редуктора, а це дає змогу регулювати кількість обертів різального інструменту і глибину пропилу до 90 мм. Будова її подібна до безредукторної, а всі додаткові вузли показано на рис. 1, б.
Різальним інструментом для дискових електропилок є пилкові диски діаметром до 250 мм з нарізними зубцями відповідно до напрямку різання (косокутні для поздовжнього і рівнобедрені або рівносторонні для поперечного). Перед установленням пиляльні диски розводять, гострять і перевіряють справність їх.
Дискові електропилки застосовують для розкрою деревини вздовж і впоперек волокон, а також під будь-яким кутом до них.
Рис. 2. Будова електрорубанка И-24:
1 - статор, 2 - коробка вмикання; 3 - опорна панель, 4 - напрямна лінійка, 5 - ніж, 6 - ротор
Крім того, ними можна вибирати чверті, зарізувати пази та шипи.
Прийоми роботи дисковими електропилками. У процесі роботи електропилку насувають на розпилюваний матеріал вручну плавно і рівномірно без перекосів, спираючи ЇЇ на матеріал опорною панеллю корпусу. Пиляльний диск має йти точно по лінії пропилу. В разі зупинки диска пилки від перевантаження (заїдання) його відтягують до себе і дають розкрутитись до повної кількості обертів і потім знову насувають на матеріал, продовжуючи розпилювання.
Треба стежити й за тим, щоб під опорну панель не потрапила тирса, бо це може призвести до перекосу панелі і нахилу диска пилки. Час від часу потрібно перевіряти надійність кріплення диска та інших рухомих частин.
Дискові електропилки можна використовувати як стаціонарне устаткування. Для цього електропилку повертають панеллю вгору і закріплюють на верстаті так, щоб панель була на одному рівні з площиною кришки верстата. В цьому випадку розпилюваний матеріал подається на пилку.
Для випилювання різноманітних криволінійних заготовок з дощок і фанери застосовують стрічкові електропилки та електролобзики.
Ручні електрорубанки. Фрезерування деревини електрорубанками здійснюється при коловому русі двох або чотирьох ножів, розміщених на робочому валу.
Найширше застосовують електрорубанки И-24 з двома ножами та И-25 з чотирма ножами.
Електрорубанок И-24 (рис. 2) складається із статора, коробки вмикання, опорної панелі, напрямної лінійки, різального інструменту і ротора, який є робочим валом. Цим рубанком можна стругати деталі до 100 мм завширшки, знімаючи шар до 2 мм завтовшки. Потужність електродвигуна 0,4 кВт.
Електрорубанок И-25 за будовою аналогічний, але значно компактніший. Ширина фрезерування 60 мм при товщині знятого шару 1,5 мм. Потужність електродвигуна 0,13 кВт. Маса рубанка 7 кг. Різальним інструментом є ножі з однобічним заточуванням (як в ножах ручних рубанків). Електрорубанки працюють від освітлювальної електромережі напругою 220 і 127 В.
Підготовка та прийоми роботи електрорубанками. Перед роботою перевіряють кріплення рухомих частин електрорубанків, гостроту різців, а також регулюють товщину шару, що знімається. Для цього задню опорну панель ставлять на рівні кола, що описують закріплені різці на валу, а передню піднімають вище від задньої на товщину знятого шару (0,5-1,5 мм).
Для гострення ножів електрорубанків застосовують електроточильні універсальні прилади И-26 та И-121. Однакові ножі за розмірами і масою кріплять на робочий вал притискними планками і болтами, які затягують від середини до країв. Робочий вал з ножами має бути відбалансований. Для цього електрорубанок вимикають з електромережі, і робочий вал повільно повертають рукою до повного зупинення. Якщо вал з ножами щоразу зупиняється в одній і тій самій точці без коливань, то вінвідбалансований.
Підготовлений інструмент ставлять на край оброблюваного матеріалу так, щоб ножі не доторкувались до його поверхні і, ввімкнувши електродвигун, рухають рубанок вперед по оброблюваній поверхні. Подача рубанка має бути рівномірною без натискування, бо воно здійснюється самою вагою рубанка.
Електрорубанок И-24 можна застосовувати як стаціонарний фугувальний верстат (якщо оброблювані деталі легші, ніж увесь електрорубанок). Для цього електрорубанок кріплять на верстаті або спеціально виготовленому підверстаччі шурупами або болтами на чотирьох ніжках, що є у верхній частині корпусу. Матеріал подають по панелях електрорубанка плавно назустріч обертанню різців. Натискувати на деталь треба рівномірно, тримаючи руки над панелями (столом), а не над ножами. При фрезеруванні довгих деталей застосовують додаткові упори, а коротких - колодки-штовхачі.
Для одночасного фрезерування двох суміжних сторін (площини і кромки) іноді застосовують два електрорубанки. Один розміщують горизонтально, а другий - під потрібним кутом до першого. Це значно підвищує продуктивність праці при роботі електрорубанками.
Ручні електрофрезери. Електрофрезерами можна фрезерувати, свердлити, довбати, зарізувати шипи і провушини та виконувати ряд інших операцій (залежно від закріпленого інструменту).
Електрофрезеру И-56 надає руху електродвигун, вал ротора якого одночасно є шпинделем. На нижньому кінці вала є конусний отвір, в який вставляють відповідний різальний інструмент, що закріплюється гайкою. Різальний інструмент піднімають і опускають разом з корпусом за допомогою спеціального підйомного пристрою -ведучої шестерні,
Loading...

 
 

Цікаве