WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Правила техніки безпеки при опорядженні меблевих виробів. Протипожежні заходи. Подання першої медичної допомоги - Реферат

Правила техніки безпеки при опорядженні меблевих виробів. Протипожежні заходи. Подання першої медичної допомоги - Реферат

пожежної охорони, інженерно-технічних працівників та всіх робітників і службовців підприємств. Для цього на підприємствах створено пожежно-технічні комісії на чолі з головними інженерами підприємства. Завданням комісії є зменшення пожежної небезпеки технологічних процесів, а також окремих установок та агрегатів.
На промислових підприємствах існують добровільні пожежні дружини (ДПД), які провадять роз'яснювальну роботу серед робітників та службовців щодо додержання протипожежного режиму, контролюють виконання протипожежних заходів у цехах. Члени добровільної пожежної дружини стежать за тим, щоб були справні первинні засоби гасіння пожежі, а в разі потреби викликають пожежну команду та вживають негайних заходів для гасіння пожежі.
За здійснення протипожежних заходів на виробництві відповідає керівник підприємства, у цехах - начальники цехів. За невиконання протипожежних заходів на винних накладають дисциплінарні стягнення, а також притягують до карної відповідальності.
Подання першої медичної допомоги
Подання першої медичної допомоги при нещасному випадку відіграє велику роль у дальшому лікуванні потерпілого. Першу медичну допомогу повинен вміти подати кожен робітник, який працює поруч з тим, кому завдано травму. Кожен з них повинен знати де знаходиться аптечка і засоби для надання першої медичної допомоги, а також вміти правильно ними користуватись.
Насамперед слід звернути увагу на стан потерпілого і його положення При незначних чи середніх травмах потерпілий може сидіти, при більш тяжких - лежати. При втраті крові, спаді серцевої діяльності помітне збліднення шкіри; посиніння свідчить про-утруднене дихання.
Іноді спостерігається короткочасна непритомність, спричинена раптовим недокрів'ям головного мозгу внаслідок спазму судин;, непритомність буває внаслідок сильного болю, переляку та страху.
З'ясувавши загальний стан потерпілого, треба оглянути всі частини тіла і визначити вид травми.
У разі удару потерпілого слід покласти, надавши його голові підвищеного положення, забезпечити йому спокій, покласти тугу марлеву пов'язку з холодним компресом або льодом, що зменшує крововилив і відшаровування шкіри.
Будь-яке поранення викликає кровотечу, яка залежить від величини і виду ушкоджених судин чи органа.
Якщо поранено руку чи ногу, треба швидко підняти ЇЇ; при цьому невелика рана закупорюється створюваним кров'яним згустком. Якщо не вдалося спинити кров, накладають стерильну пов'язку. Спочатку марлеву подушку щільно притискують до рани руками, а потім туго бинтують. Якщо крізь пов'язку просочилась кров, то зривати пов'язку не можна, а поверх неї трепа накласти вати і перебинтувати - це допомагає швидше зупинити кровотечу. Руки і ноги слід забинтовувати знизу вгору, тобто від кінцівок до тулуба.
Якщо кровотеча сильна, треба притиснути судину вище від місця поранення. Коли ушкоджено великі судини нижче від ліктя або коліна, слід максимально зігнути кінцівку в ліктьовому або колінному суглобі.
Найкраще зупинити артеріальну кровотечу джгутом, гумовим поясом, гумовою трубкою, поясом, рушником або іншими подібними матеріалами. Після зупинення кровотечі джгут трохи відпускають. Будь-який джгут можна тримати не більше як 1,5- 2 год, інакше нога чи рука може омертвіти.
При накладанні джгута чи перебинтовуванні кінцівки залишають відкритими для того, щоб спостерігати за кровообігом у них. Якщо бинт закладено надто туго, нігті синіють, а якщо правильно - зберігають рожевий колір.
Переломи характеризуються сильними болями, зміною зовнішньої форми кінцівки, а відкриті переломи - кровотечею. Після зупинення кровотечі на переламану кінцівку слід накласти спеціальну дротяну шину, а якщо її немає, з цією метою застосовують підручні засоби (дошки, бруски, фанеру та ін.). При переломі руки її можна зігнути в ліктьовому суглобі і прибинтувати до тулуба, а при переломі ноги ЇЇ прибинтовують до здорової. При переломі ребер накладають тугу пов'язку. Потерпілого з ушкодженим хребтом слід покласти на твердий щит животом донизу, а під плечі і голову підкласти подушку або згорнутий одяг.
При всіх видах переломів кінцівок треба фіксувати два сусідні суглоби, тобто вище і нижче від місця перелому.
При ураженні електричним струмом допомога потрібна негайно, до приходу лікаря чи іншого медичного працівника. Однак той, хто подає допомогу, повинен передусім захистити себе від дії струму. Для цього треба надіти гумові рукавички або обмотати руки сухою шерстяною, прогумованою чи синтетичною тканиною; під ноги підкласти сухі дошки, гумовий килимок, суху шерстяну тканину або синтетичний матеріал, а якщо є під руками гумове взуття, то взути його.
Всі предмети, якими користуватимуться при поданні першої .допомоги, мають бути сухими і не проводити електричний струм.
Щоб припинити проходження через потерпілого електричного струму, треба перерубати провід сокирою, лопатою чи іншим інструментом або відтягти потерпілого від проводу, намагаючись вхопитись за ті частини одягу, що не доторкаються до тіла. Звільнивши потерпілого від дії струму, йому слід відразу ж надати першу медичну допомогу. Якщо потерпілий непритомний, але дихає нормально, то щоб привести його до пам'яті, йому дають нюхати нашатирний спирт, обризкують водою, розтирають та зігрівають тіло, до ніг кладуть грілки. Якщо при електротравмі потерпілий перебуває у стані "уявної смерті" (стан глибокої непритомності, припинення дихання і серцевої діяльності), треба негайно розпочати оживлення його. Потерпілому треба робити штучне дихання і масаж серця протягом 2-3 год, а інколи й довше (до повернення свідомості і самостійного дихання або до появи ознак смерті - задубіння, трупні плями).
Штучне дихання можна здійснювати апаратом (типу РГіА-1, ПД-2) або вручну.
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повітря в рот або ніс потерпілого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпілого слід покласти на спину, підставивши свою руку під його потилицю. Рот потерпілого відкрити, звільнити від слизу і накрити марлею або хусткою. Після глибокого вдиху щільно прикласти рот до рота потерпілого і вдути повітря, затиснувши при цьому ніс потерпілого. Після кожноговдування рот і ніс потерпілого звільнюють для видиху. Частота штучного дихання не має перевищувати 10-12 разів на хвилину.
Якщо в потерпілого не працює серце, то одночасно з штучним диханням роблять масаж серця за допомогою легких ритмічних натискувань на грудну клітку. Після появи перших ознак життя штучне дихання і масаж серця іще продовжують протягом 10- 15 хв.
Список використаної літератури
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Никитин Л. И. Охрана труда в лесном хозяйстве и деревообрабатывающей промышленности.- М. : Лесн. пром-сть, 1985.- 359 с.
6. Черняк В. 3. Строительные уроки русских мастеров.- М. : Стройиздат, 1988.- 192 с.
7. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
Loading...

 
 

Цікаве