WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Основні поняття про різання деревини - Реферат

Основні поняття про різання деревини - Реферат

або гострити, на що затрачається багато часу. Тому для м'яких порід кут загострення має становити 25-30°, а для твердих - 30-35°. Шорсткість поверхні від нього не залежить.
Кут різання ?. При збільшенні кута різання треба докласти більше сили, бо на передню грань тисне стружка, яка чинить опір різцю. Шорсткість поверхні при цьому значно менша, бо різання наближається до скобления (циклювання). Однак надто збільшувати кут різання не варто, бо в разі збільшення його від 45 до 85° зусилля для різання деревини вздовж волокон зростає в 2,8 раза, а в разі зменшення різати легше, але збільшується шорсткість. Оптимальний діапазон кута різання для ручних інструментів 45-52, для механізованих 55-60°.
Кут нахилу ? (задній кут) змінюється залежно від зміни кута загострення або різання. Проте він має бути не меншим за 10°, бо в іншому разі задня грань різця тертиметься об оброблювану поверхню, а це потребуватиме додаткових зусиль на переборювання сил тертя. Крім того, різець внаслідок тертя об деревину нагріватиметься, що зменшуватиме його міцність. На шорсткість поверхні задній кут не впливає.
Гострота різця. Гостра кромка різця легко входить у деревину, акуратно зрізає стружку і залишає гладеньку поверхню. Та в процесі робота різець затуплюється, тобто заовалюється і вже не перерізає, а вминає волокна і розриває їх. Це значно погіршує поверхню (вона стає шорсткою), а також потребує більше сили для різання. Після чотирьох годин безперервноїроботи різець затуплюється так, що сили для різання треба докласти в півтора-два рази більше, а шорсткість при цьому значно збільшується.
Твердість деревини. Для різання твердої деревини треба докласти сили більше, ніж для м'якої. Це видно з таких даних. Якщо опір різанню деревини сосни взято за 1, то опір різанню деревини липи й осики становить 0,8, ялини - 0,9, модрини - 1,1, берези - 1,2-1,3, бука - 1,3-1,5, дуба - 1,5-1,6, ясеня - 1,5-2. Різання косошарої деревини потребує більших зусиль, ніж різання рівної прямої деревини за напрямком волокон. Крім того, в завилькуватих і косошарих місцях сили для різання теж треба докласти значно більше.
Товщина стружки. Знімаючи товсту стружку, треба докласти більше сили до різця, бо товста стружка чинить більший опір надломлюванню і згинанню її, ніж тонка. Крім того, товста стружка ще до зрізування відколюється від оброблюваної поверхні, утворюючи перед різцем значні нерівності. Отже, чим тонша стружка, тим краща поверхня і менше треба затрачати сили для різання.
Надломлювання стружки. Для запобігання відколюванню стружки перед лезом різця встановлюють стружколом, який зрізану стружку відразу ж згинає і зламує. Надломлювання стружки поліпшує якість поверхні, але потребує більших зусиль для її зрізування.
Підпір волокон. У процесі різання деревини, навіть при наявності стружколама, стружка завдяки своїй пружності відколюється ще до того, як буде підрізана, тому перед різцем слід здійснювати підпір волокон, щоб запобігти відколюванню стружки. В ручних рубанках підпором для волокон є передня частина прольоту, а на деревообробних верстатах - спеціальні пристрої. Чим ближче до різця підпір, тим краща поверхня, але в такому разі треба докласти дещо більше сили.
Тертя різця об стружку. При закритому різанні стружка або тирса викидаються не відразу, тому вони створюють додаткове тертя стружки об різець і стінки отвору. Це потребує додаткового зусилля для переборювання тертя.
Ширина леза різця. Якщо ширина леза менша від ширини оброблюваної поверхні, то різання здійснюється не тільки передньою, а й бічними кромками різця (вибирання шпунта). Це потребує додаткового зусилля на різання, особливо при обробці деревини впоперек. При цьому якість обробки бічних стінок значно гірша, ніж дна.
Вологість деревини. Волога деревина чинить менший опір різанню, проте поверхня виходить значно гірша. Тому вологу деревини якісно обробити неможливо.
Швидкість різання, м/с,- це шлях, який здійснює різець за одиницю часу. При великій швидкості різання волокна стружки перерізуються лезом різця значно раніше, ніж вони зімнуться або відколються від деревини. Тому при великих швидкостях різання якість поверхні значно поліпшується.
Кількість діючих різців. При наявності великої кількості різців стружка знімається тонша, тому поверхня краща. Але при цьому сили для різання треба докласти більше.
Швидкість подачі, м/хв,- це переміщення матеріалу відносно різального інструменту або навпаки - різального інструменту відносно матеріалу. Чим швидша подача, тим вища продуктивність, проте підвищувати швидкість подачі без підвищення швидкості різання не можна, бо при цьому збільшується товщина стружки, що призводить до погіршення якості поверхні. Для підвищення швидкості подачі треба підвищити швидкість різання, а це потребує використання електродвигунів більшої потужності.
Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
6. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 265 с.
Loading...

 
 

Цікаве