WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Контрольно-вимірювальні інструменти для налагоджування деревообробних верстатів. Розкрій деревини на верстатах - Реферат

Контрольно-вимірювальні інструменти для налагоджування деревообробних верстатів. Розкрій деревини на верстатах - Реферат

клеєної) їх розкроюють на підприємствах, що виготовляють ці плити з використанням оптимізованих планів розкрою, розрахованих на ЕОМ. Це дозволяє збільшити корисний вихід заготовок на 3 % в порівнянні із звичайними методами.
Розкрійні карти - це креслення за стандартними розмірами плитових матеріалів, на яких найраціональніше розмічені ті заготовки, які випилюватимуть з дощок, плит чи фанери.
Різальні інструменти для розкрою деревини. Різальним інструментом для круглопилкових верстатів є круглі (дискові) пилки діаметром до 500 мм і до 2,8 мм завтовшки. Вони можуть бути плоскими (рис. 2, а, б), в яких товщина диска однакова по всьому перерізу, і стругальними, в яких периферійна частина товстіша на величину розводу зубців (рис. 2, в). Найширше застосовуються на сучасних підприємствах плоскі дискові пилки, на кінцях зубців яких напаяні пластинки з твердого сплаву (рис. 2, г). Зубці таких пилок розводити непотрібно, бо ширину пластинок роблять більшою від товщини диска на ширину розводу зубців. Дискові пилки з напаяними зубцями значно стійкіші проти зношування.
Рис. 3. Профілі зубців плоских круглих пилок: а - тип А (профілі І, II), б - тип Б (профілі III, IV)
Для обробки різних деревних матеріалів і пластиків широко застосовуються різальні інструменти, оснащені твердим сплавом на вольфрамокобальтовій основі таких марок: ВК8, ВК11, ВК15 і ВК20. Цифри означають процентний вміст кобальту у вольфрамі.
За профілем зубців розрізняють плоскі пилки типу А для поздовжнього і типу Б для поперечного розпилювання, які мають свої цифрові позначення (рис. 3).
Залежно від профілю зубці круглих плоских пилок мають різні кутові значення відповідно до ГОСТ 980-80 (табл. 3).
Плоскі дискові пилки з напаяними зубцями із твердого сплаву (ГОСТ 9769-79) за технологічним призначенням бувають трьох типів:
I - для розпилювання деревностружкових і столярних плит, фанери, щитів, облицьованих струганим шпоном або листовими пластиками, і для поперечного розкрою суцільної деревини;
II - для поздовжнього розкрою суцільної деревини і волокнистих плит;
III - для розпилювання щитів, облицьованих струганим шпоном, впоперек волокон при високих вимогах до якості обробки.
Діаметри дискових пилок вибирають залежно від товщини розпилюваного матеріалу, а профілі - від потрібної шорсткості пропилу. Кращу шорсткість поверхні дають дрібнозубі пилки, стругальні або з напаяними зубцями. Зовнішній діаметр круглих пилок (діаметр кола, проведеного по вершинах зубців пилки) слід вибирати для даних умов розпилювання найменшим, бо чим менший діаметр пилки, тим вона стійкіша в роботі, дає кращу якість пропилу, зменшує витрати енергії, її легше гострити і правити.
Таблиця 3. Кути зубців круглих плоских пилок
Тип Профіль Значення кутів, град
переднього
v загострення
? заднього
? різання
?
А
В Пилки для поздовжнього розпилювання
I 35 40 15
II 20 40 30
Пилки для поперечного розпилювання
III 0 40 50
IV 25 40 65
55
70
90
115
Мінімальний діаметр пилки (Dmin) можна розраховувати за такими формулами:
для верстатів з нижнім розміщенням пилкового вала
Dmin = 2(H + C + 10)
для верстатів з верхнім розміщенням пилкового вала
Dmin = 2(H + r + 5),
де H - товщина розпилюваного матеріалу, мм; С - мінімальна відстань від робочої поверхні стола до осі пилкового вала, мм; r - радіус шайби для кріплення пилки, мм; 10 і 5 - величини виступних частин пилки, мм.
Всі круглі пилки кріпляться на пилкові вали, які є робочими органами в круглопилкових верстатах. Пилковий вал обертається в двох шарикових підшипниках, що насаджені на шийку вала і встановлені в корпусах, за допомогою яких вал монтується на опорній частині верстата (станині).
На одному кінці вала закріплюють шків, який через пасову передачу надає валу обертового руху від електродвигуна. На другому кінці вала між спеціальними шайбами за допомогою гайки кріпиться пилковий диск. Внутрішній діаметр круглих пилок (діаметр отвору для насаджування пилки на пилковий вал) має бути більшим від діаметра вала на 0,1-0,2 мм. При більшому зазорі для точного встановлення пилки застосовують вставні кільця (втулки). Гайка, яка затискує шайби і пилковий диск, має закручуватися в напрямку, зворотному обертанню пилкового диска - це не дасть їй змоги відкрутитись під час роботи. Тому залежно від положення пилкового вала різьба на його кінці може бути правою або лівою. Діаметри затискних шайб залежать від зовнішнього діаметра пилки, їх визначають за формулою, мм,
DШ = (5 - 6) ,
де D - діаметр пилки, мм.
Для кріплення конічних пилок зовнішній діаметр затискних шайб не повинен перевищувати діаметра плоскої частини диска.
На деяких круглопилкових верстатах на пилковий вал можна одночасно встановлювати кілька пилок. Це дає змогу за один прохід розпилювати допіку або заготовку на кілька частин. Якщо відстань між пилками достатньо велика, то вал повинен обертатись на трьох підшипниках, один з них має бути знімним. Це потрібно для зміни пилкових дисків.
В окремих конструкціях валів пилкові диски кріплять на спеціальній оправці-втулці, яка на ковзній шпонці може переміщуватись вздовж вала.
Рис. 4. Кріплення пилок:
а - шайбою з центруючою шпилькою, б - шайбою з центруючимконусом;1 - пилка. 2 - центруючи шпилька. 3 - гайка, 4 - вал, 5 - центруючий конус, 6 - пружина
Вимоги до підготовки та встановлення круглих пилок. Полотно пилки має бути проковане, тобто його центральна частина дещо ослаблена ударами молотка з обох боків диска, укладеного на ковадло. Проковувати треба плоскі пилки діаметром 250 мм і більше. Правильність проковування перевіряють перевірною лінійкою, укладаючи її на диск по напрямку радіусів. Якщо пилковий диск правильно прокований, то між лінійкою і центральною частиною його має лишатися просвіт при кожному положенні лінійки. Просвіт характеризує угнутість пилки і залежить від її діаметра і товщини.
Для пилок діаметром 250-360 мм і 1,4-2 мм завтовшки угнутість має становити 0,2-0,3 мм; для пилок діаметром 360-500 мм і 2-2,8 мм завтовшки угнутість може бути 0,2-0,5 мм.
Зубці плоских пилок треба розводити. Розвід в один бік має становити 0,3-0,5 мм. Для поздовжнього розпилення, сухої і твердої деревини розвід роблять менший, а для сирої деревини хвойних і м'яких листяних порід - більший.
Зубці пилок мають бути гостро заточені, без задирок і закрутів. У пилок для поздовжнього розпилювання заточування роблять пряме, для поперечного - косе (для м'яких порід під кутом 45°, для твердолистяних - 65°).
Пилковий диск встановлюють перпендикулярно до осі обертання вала. Вісь обертання пилки має збігатися з віссю обертання вала. Для цього необхідно, щоб внутрішній діаметр пилки збігався 8 діаметром шийки вала. Якщо зазор між ними перевищує 0,1- 0,2 мм, то більш раціонально застосовувати шайбу з центруючим конусом (рис. 4).
Пилку закріплюють на валу за допомогою шайб так, щоб вона між ними не могла повертатись. Тому для надійного закріплення пилка затискується не всією площиною шайби, а тільки зовнішнім обідком 20-25 мм завширшки.
Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1987.- 243 с.
6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация производства и контроль качества.- М. : Лесн. пром-сть, 1985.-o 375 с.
7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.- М. : Лесн. пром-сть, 1982.- 324 с.
8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 265 с.
Loading...

 
 

Цікаве