WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Контрольно-вимірювальні інструменти для налагоджування деревообробних верстатів. Розкрій деревини на верстатах - Реферат

Контрольно-вимірювальні інструменти для налагоджування деревообробних верстатів. Розкрій деревини на верстатах - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Контрольно-вимірювальні інструменти для налагоджування деревообробних верстатів. Розкрій деревини на верстатах
Контрольно-вимірювальні інструменти для налагоджування деревообробних верстатів
Для налагоджування та настроювання деревообробних верстатів застосовують різноманітні контрольно-вимірювальні інструменти .
Масштабні лінійки виготовляють із сталі до 500 мм завдовжки (інколи до 1000 мм), 200 мм завширшки і 0,5 мм завтовшки. Масштабними лінійками перевіряють лінійні розміри деталей, розмірне настроювання верстатів, якщо точність вимірювання допустима в межах 0,5-1 мм.
Штангенциркуль - це розсувний інструмент, яким вимірюють,як внутрішні, так і зовнішні лінійні розміри. Штангенциркулі виготовляють для вимірювання різних довжин з різною точністю (до 0,5 мм). Для деревообробних верстатів застосовують штангенциркулі розміром до 150 мм з точністю вимірювання до 0,1 мм.
Мікрометри - це скоби з рухомим стержнем. їх застосовують для вцмірювання лінійних розмірів в межах 0-25 мм, 25- 50 мм, 50-75 мм і т. д. з точністю від 0,002 (при вимірюванні малих розмірів) до 0,01 (при вимірюванні розмірів понад 100 мм).
Перевірні лінійки виготовляють виключно із сталі 500, 1000 і, рідше, 2000 мм завдовжки. їх застосовують для визначення прямолінійності і площинності столів і плит верстатів, напрямних лінійок, а також для контролю форми деталей, оброблених на верстатах (фугувальному, рейсмусовому та ін.). Перевірну лінійку ставлять вздовж поверхні, яку перевіряють на прямолінійність, вузькою гранню до її площини, підкладаючи під лінійку калібровані плитки на відстані 0,3 довжини лінійки. Відхилення від прямолінійності визначають щупом, яким заміряють зазор між нижньою гранню лінійки і перевірюваною поверхнею. Для перевірки площинності перевірну лінійку ставлять на площину в різних напрямках (поздовжньому, поперечному, по діагоналях).
Калібровані плитки - це прості металеві пластинки однакової товщини, приблизно 0,5 мм (відхилення не більше ніж 0,01мм), 30-40ммзавдовжки, близько 10 мм завширшки. Їх ставлять під перевірні лінійки.
Щупи - це набір металевих пластинок різної товщини (0,03- 1 мм) залежно від номера щупа. Ними вимірюють величину зазора між перевірною лінійкою і поверхнею стола, прямолінійність напрямних та інших елементів.
Індикаторами перевіряють радіальне і торцеве биття шпинделів, валів, пилкових дисків, а також відхилення прямолінійності робочих столів відносно шпинделів, напрямних лінійок та ін. (рис. 1). У деревообробній промисловості найчастіше застосовують індикатори годинникового типу з поділками шкали 0,01мм на універсальному стояку з масивною основою. Для вимірювання у важкодоступних місцях застосовують індикаторний прилад з перехідними важелями і струбцинами.
Рис. 1. Індикатор для перевірки осьового биття пилкової шайби: 1 -- корпус індикатора з циферблатом, 2 - вказівна стрілка шкали циферблата. 3 - покажчик числа обертів, 4 - вимірювальний стержень, 5 - зубчасте колесо, 6 - наконечник, 7 - стояк
Кутниками перевіряють перпендикулярність взаємного розміщення елементів верстатів (наприклад, перпендикулярність пилкового вала і площини стола до площини напрямної лінійки, шпинделя до площини стола). Кутниками також перевіряють взаємне розміщення суміжних площин деталей (наприклад, кромки і площини, кромки і торця).
Рівні бувають горизонтальні і рамні. Горизонтальні рівні служать для визначення горизонтальності столів, плит, конвейєрів та інших елементів верстатів; рамні - для визначення горизонтального і вертикального розміщення поверхонь верстатів. Найширше застосовують рівні з ціною поділок основної ампули 0,05-0,1 мм на 1000 мм. Довжина рівня має бути не менш ніж 200 мм.
Розкрій деревини на верстатах
Швидкість різання і подачі при обробці деревини. Швидкість різання на механізованих верстатах залежить від їх конструктивного вирішення, потужності електродвигуна, кількості обертів робочого вала або шпинделя та діаметра кола, яке описують різці.
Швидкістю різання називають шлях, який здійснює різальний елемент (зубець пилки, лезо ножа) за одиницю часу. Швидкість різання може бути 0,5-120 м/с.
При поступальному русі різців швидкість різання визначають ва формулою, м/с,
де L - шлях різця при зрізуванні стружки, м; Т - час проходження різцем шляху L, с.
При обертовому русі різців швидкість різання визначають за формулою, м/с,
,
де D - діаметр кола, що його описує різець різальноге інструменту, мм; п - кількість обертів інструменту за хвилину.
Проте для забезпечення процесу різання одного обертового руху різця недостатньо. В усіх випадках необхідно переміщувати матеріал відносно різального інструменту (або навпаки).
Швидкістю подачі матеріалу називається швидкість переміщення його відносно різального інструменту (або навпаки). Подача може бути ручною (0,5-12 м/хв) і механічною. Механічна подача здійснюється за допомогою пристроїв і на сучасних верстатах може досягнути 120 м/хв.
Швидкість вальцьової та подібної до неї подачі визначають за формулою, м/хв,
,
де d - діаметр подавальних вальців; п - кількість обертів подавальних вальців; kК - коефіцієнт ковзання (kK = 0,9).
Схеми розкрою деревини на верстатах. На сучасних деревообробних підприємствах розкрій матеріалів на заготовки здійснюється на круглопилкових і стрічкопилкових верстатах.
Залежно від призначення круглопилкові верстати поділяються на три основні підгрупи: для поперечного, поздовжнього і мішаного розкрою. Підгрупа від підгрупи відрізняється конструктивними елементами, різальними інструментами, системою подачі і вимогами до'|якості розпилу.
Розкрій пиломатеріалів на заготовки є однією з найважливіших стадій технологічного процесу, від якої залежить не тільки якість, а й кількість заготовок, що утворилися при розкрої, тобто норма корисного виходу заготовок. Під корисним виходом заготовок розуміють відношення об'єму заготовок до об'єму розкроєного матеріалу (дощок, плит, фанери), виражене в процентах.
Для розкрою пиломатеріалів застосовують такі схеми:
1. Торцювання дошки і розпилювання відрізків вздовж.
2. Розпилювання відрізків вздовж і торцювання брусків.
3. Розмічування дошки: торцювання і розкрій вздовж, або розпилювання вздовж, торцювання брусків.
4. Поздовжнє фрезерування дощок, розмічування: торцювання, розпилювання вздовж, або розпилювання вздовж, торцювання.
5. Торцювання дошки на відрізки, кратні довжині заготовки, поздовжнє фрезерування відрізків, розпилювання відрізків вздовж, торцювання кратних заготовок.
Розкрій за першою схемою застосовують для необріз-них дощок. Він найпростіший і тому досить поширений в меблевому виробництві.
Рис. 2. Дискові іилки: а - загальний вид, б - профіль плоскої пилки, в - профіль стругальної пилки, г - зубець пилки з пластинкою із твердого сплаву
Розкрій за другою схемою частіше застосовують для обрізних дощок. Вихід заготовок за цією схемою розкроюзбільшується на 4-5 % порівняно з розкроєм за першою схемою за рахунок того, що дефектні місця відрізаються не по всій ширині дошки, а тільки в окремих брусках.
За третьою і четвертою схемами здійснюють розкрій більш цінних порід деревини (бук, дуб), а також випилюють криволінійні заготовки. Попереднє розмічування дає можливість збільшити вихід заготовок, а поздовжнє фрезерування - виявити вади на поверхні дошки. Розкрій за третьою і четвертою схемами більш трудомісткий, але й економніший, оскільки корисний вихід заготовок збільшується на 9-12 %.
П'яту схему раціонально застосовувати для необрізних дощок. При першому торцюванні відпилюють значні дефекти, а після поздовжнього фрезерування при дальшому розкрої - дрібніші. Трудомісткість за цією схемою нижча, ніж за третьою і четвертою, але й вихід заготовок нижчий на 2-3 %.
Норма корисного виходу заготовок при розкрої пиломатеріалів залежить від породи дощок та їх сорту. Так, з дощок І сорту хвойних порід можна мати приблизно 80 % корисного виходу; II - 67; III - 50; IV - 40; з дощок твердолистяних порід І еорту - 65; II -55; III -35 %.
Норма корисного виходу при розкрої плитових матеріалів становить 85 %, а якщо застосовувати розкрійні карти, то вона може збільшитись до 90-95 % (в окремих випадках відходів у вигляді відрізків зовсім немає).
Для підвищення корисного виходу заготовок із листових матеріалів (ДСП, ДВП, фанери
Loading...

 
 

Цікаве