WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Загальні відомості про опорядження меблевих виробів. Підготовка поверхні до опорядження - Реферат

Загальні відомості про опорядження меблевих виробів. Підготовка поверхні до опорядження - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Загальні відомості про опорядження меблевих виробів. Підготовка поверхні до опорядження
Загальні відомості про опорядження
Під опорядженням деревини розуміють створення на її поверхні захисного декоративного покриття з метою поліпшення зовнішнього вигляду і захисту від дії навколишнього середовища (повітря, вологи, світла, тепла, забруднень і механічних пошкоджень). Захисний шар має бути достатньо твердим, але еластичним, рівним і гладеньким (блискучим або матовим).
Всі лакофарбові матеріали, що утворюють захисний шар, мають міцно зчіплюватись з поверхнею деревини.
Види опорядження. Існують такі види опорядження меблевих виробів: прозоре, непрозоре, імітаційне та спеціальне.
При прозорому опорядженні на деревину наносять захисну декоративну прозору плівку; при цьому текстура деревини зберігається і часто стає ще виразнішою. Прозоре опорядження здійснюється прозорими лаками, синтетичними плівками, політурами, інколи восковими мастиками та маслами на деревині цінних і твердих листяних порід.
При непрозорому опорядженні захисна плівка непрозора і повністю закриває текстуру і колір деревини. Непрозоре опорядження здійснюється пігментованими фарбами (олійними, емалевими та ін.) по деревині малоцінних і хвойних порід.
Імітаційне опорядження характеризується поліпшенням декоративних властивостей звичайних порід деревини або створенням на деревині чи інших листяних матеріалах узорів у вигляді цінних порід деревини. Імітацію здійснюють нанесенням барвників, наклеюванням текстурного паперу, тканини, плівок та декоративних пластиків на деталі з малоцінних порід.
До спеціального опорядження (декоративне оздоблення) належать металізація, позолота, бронзування, декор (набірний, орнаментальний, тематичний і рельєфний), а також накладки і вставки. Спеціальні види опорядження застосовуються в невеликих кустарних виробництвах з художнім нахилом. Однак в окремих наборах меблів застосовують деякі елементи різьблення, інкрустації та ін.
Рис. 1. Структура лакофарбових покриттів:
а - непрозорого, б - прозорого; 1 - деревина, 2 - шар ґрунтовки, 3 - місцеве шпак-цювання, 4 - шар суцільної шпаклівки, 5 - шар-фарби, 6 - забарвлений шар деревини, 7 - порозаповнювач, 8 - шар лаку
Структура лакофарбових покриттів. Лакофарбові покриття утворюються послідовним нанесенням лакофарбових матеріалів. Однак за одне покриття неможливо створити відповідний декоративно-захисний шар, оскільки деревина (особливо хвойні породи) нерівномірно вбирає опоряджувальні матеріали. Тому для утворення якісних опоряджувальних покриттів лакофарбові матеріали наносять на поверхню в кілька шарів з проміжним висушуванням.
Для зниження витрат опоряджувальних матеріалів при багатошарових покриттях часто для перших (нижніх) шарів застосовують дешевий матеріал (ґрунтовки, шпаклівки та порозаповнювачі). Якщо при прозорому опорядженні потрібно змінити колір деревини, то її перед грунтуванням забарвлюють відповідним барвником. Структуру лакофарбових покриттів показано на Рис. 1.
Класифікація опоряджувальних покриттів. Згідно з ОСТ 13-27-82 "Покриття захисно-декоративні на меблі із деревини і деревних матеріалів. Класифікація і позначення", лакофарбові покриття залежно від виду основного плівкоутворювального матеріалу поділяються на сім груп: поліефірна (ПЕ), поліуретанова (УР), меламінова (МЛ), поліакрилова (АК), сечовинна (СЧ), нітроцелюлозна (НЦ), пентафталева (ПФ); залежно від показників зовнішнього вигляду групи мають дві підгрупи: А - покриття з відкритими порами; Б - покриття з закритими порами, в тому числі непрозорі; залежно від якісних показників зовнішнього вигляду всередині підгруп покриття діляться на три категорії - 1, 2, 3; залежно від оптичних властивостей лакофарбові покриття бувають прозорі П і непрозорі Н, а за ступенем блиску (матовості) - висо-коглянцеві (ВГ - не нижче 10-го рядка по рефлектоскопу Р-4), глянцеві (Г - 9-3-й рядок по рефлектоскопу Р-4), півглянцеві (півматові) (ПГ, ПМ - від 2-го рядка і нижче) і матові (М).
Покриття, утворені синтетичними облицьовувальними матеріалами, залежно від виду полімеру діляться на дві групи: облицьовувальні матеріали на основі паперу, просоченого термореактивними полімерами (ТР),"і на основі термопластичних полімерів (ТП). Залежно від застосовуючого просочуючого матеріалу покриття першої групи діляться на дві підгрупи: А - меламіноформальде-гідна і Б - карбамідорформальдегідна; залежно від фактури поверхні бувають гладкі і рифленні (з порами), а за ступенем блиску (матовості) - високоглянцеві (ВГ), півгляндеві (ПГ) та матові (М).
Позначення захисно-декоративних покриттів складається з п'яти частин. Перша частина вказує групу покриття (ОСТ 13-27-82). Для лакофарбових покриттів вказується назва покривного матеріалу по ГОСТу або ТУ, наприклад, лак НЦ-218. Для синтетичних облицьовувальних матеріалів великі букви означають вид полімеру, наприклад: ТР - термореактивний, ТП - термопластичний.
Друга частина вказує підгрупу і категорію покриття і позначається: підгрупа - великими буквами; категорія - арабськими цифрами, наприклад А1, Б2.
Третя частина для лакофарбових покриттів визначає їх вид і залежно від прозорості позначається великими буквами: П -прозоре, Н - непрозоре; для синтетичних облицьовувальних матеріалів третя частина індекса не вказується.
Четверта частина визначає вид покриття за ступенем блиску (матовості) і позначається великими буквами: ВГ - високоглян-цеве, Г - глянцеве, ПГ - півглянцеве, ПМ - півматове, М - матове.
П'ята частина визначає захисні властивості покриття і позна-ЧЕЄТЬСЯ арабськими цифрами.
Підготовка поверхні до опорядження
Столярна підготовка поверхні. Для всіх видів зовнішнього опорядження поверхня деревини має бути добре підготовлена. Спочатку здійснюють столярну, а потім опоряджувальну підготовку поверхні із,деревини.
Основна мета столярної підготовки під прозоре опорядження - вирівняти поверхню, знявши хвилі, які виникли внаслідок фрезерування на деревообробних верстатах.
Столярна підготовка складається з таких операцій: висвердлювання та залатування сучків та інших дефектів вставками на клею, остаточне вирівнювання поверхні та її зачищення.
До столярної підготовки ставляться високі вимоги, бо навіть незначна хвилястість від фрезерування на деревообробних верстатах (довжина хвилі 2 мм і висота гребеня 0,01 мм) після опорядження фарбами стає досить помітною, що псує зовнішній вигляд опорядженої поверхні. Вставки та інші залатування застосовують тільки при непрозорому опорядженні поверхні деревини.
Поверхню деревини твердих листяних порід, особливо в завиль-кувстнх місцях, циклюють. Поверхню деревини м'яких і хвойних порід ні за яких умов не циклюють, тому що від циклювання їх поверхня стає шорсткою.
Остаточне вирівнювання поверхонь при столярній підготовці здійснюється шліфувальними шкурками різних номерів (під нітрофарби й емалі № 8-12, під олійні фарби № 12-32).
На поверхніпід прозоре опорядження, особливо світле, не має залишатись брудних плям, шорсткості, хвилястості, подряпин від шкурки, вм'ятян, виривів та інших дефектів.
Підготовка поверхні під непрозоре опорядження. Мета опоряджувальної підготовки під непрозоре опорядження полягає в тому, щоб остаточно вирівняти і вигладити поверхню, ущільнити її, забезпечити міцне зчеплення (адгезію) деревини з лакофарбовою плівкою. Підготовка поверхні до непрозорого опорядження складається з розглянутих нижче операцій,
Знесмолювання, яке здійснюють для кращого зчеплення шару фарби з поверхнею деревини в смолистих місцях хвойних порід. Для знесмолювання застосовують такі смолорозчинники: бензин, спирт, скипидар; 25 %-й водний розчин ацетону; 5-10 %-й водний розчин соди (після видалення смоли поверхню протирають ацетоном); 4-5 %-й водний розчин їдкого натру.
Знесмолюючі розчини на поверхню деревини наносять трав'яними щітками або бавовняно-паперовими пензлями. Розчини, підігріті до 50 °С, швидше розчиняють смолу. Розчинену смолу змивають з поверхні теплою водою. Більшість знесмолюючих засобів вогненебезпечні або шкідливі для здоров'я людини, тому найчастіше застосовують розчин соди.
Грунтування сприяє збільшенню щільності деревини і кращому зчепленно шару фарби з деревиною. Воно полягає в просочуванні поверхневих шарів деревини рідкими складниками-грунтовками, які швидко висихають. Ґрунтовки просочують деревину з поверхні і деякою мірою заповнюють пори, а після висихання створюють тверду підстилку для лакофарбових покриттів, з якими вони міцно
Loading...

 
 

Цікаве