WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Загальні положення охорони праці при меблевому виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків. Вимоги безпеки на території підприємства. - Реферат

Загальні положення охорони праці при меблевому виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків. Вимоги безпеки на території підприємства. - Реферат

з червоними прапорцями і встановленими відповідними вказівними знаками.
Куріння на території підприємства дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях, узгоджених з протипожежною охороною. За порушення правил техніки безпеки на території підприємства винні притягуються до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.
Правила техніки безпеки при ручній обробці і сушінні деревини
Ручна обробка деревини необхідна для припасування окремих деталей, вузлів та інших дерев'яних конструкцій. При цьому застосовуються ручні столярні інструменти (пилки, рубанки, долота, молотки та ін.), неправильне користування якими може призвести до значних травм.
Дерев'яні рукоятки ручних столярних інструментів виготовляють із деревини твердих і в'язких порід (кизил, дуб, граб, береза) вологістю не більш ніж 12 %, вони мають бути гладенько оброблені, акуратно підігнані, надійно закріплені і відповідати ГОСТ: ручки стамесок - ГОСТ 1184-80; ручки молотків-ГОСТ 2310-77Е; колодки рубанків - ГОСТ 15987-79. Напилки, стамески, долота, викрутки та інші ручні інструменти із загостреними неробочими кінцями мають бути міцно закріплені в точених, гладенько і рівно зачищених рукоятках.
Довжина рукояток має відповідати розмірам інструментів, але бути не меншою ніж 150 мм. Рукоятки стискають металевими кільцями, щоб запобігти розколюванню.
Ручки молотків та кувалд мають бути прямими, овального перерізу, з незначним потовщенням вільного кінця; поверхня ручки - гладенька, рівна, без тріщин, задирів і сучків. Молотки і кувалда повинні мати трохи опуклу поверхню бойка - гладеньку, незбиту, без задирів, вибоїн, вм'ятин, тріщин. Всі інструменти мають бути щільно насаджені і заклиновані.
При ручній обробці деревини матеріал треба міцно закріплювати у верстат або інший пристрій.
Щоб напрямити пилку по рисці при пилянні вручну, не можна ставити палець біля риски (краще користуватись брусочками).
Працюючи стамескою, не можна різати на себе, а також на вису. Забороняється ставити руку в напрямку різання стамески.
Щоб не поранити себе різальним інструментом, не треба класти його лезом догори, до себе.
Передають інструмент з рук у руки лише ручкою вперед.
Під час встановлення і кріплення залізка рубанків, фуганків та інших стругальних інструментів треба підтримувати його вели-.ким пальцем лівої руки. Всі інструменти мають бути добре нагострені, міцно закріплені або насаджені на ручки. Користуватись інструментом без ручок категорично забороняється.
Під час перенесення та перевезення ручних інструментів леза їх мають бути закриті (застосовують спеціальні ящики).
У деревообробному виробництві багато робіт пов'язано з переміщенням вантажів. Для полегшення цих робіт, підвищення продуктивності та безпеки праці на підприємствах застосовують різні механізми: підйомники, електрокари, контейнери тощо Проте деякі вантажі доводиться переносити. По горизонтальній поверхні чоловікам можна переносити вантажі до 50, а жінкам - до 20 кг. У вертикальному напрямі без пристроїв можна переміщати ці вантажі на висоту до 1,5 м, по похилій площині - на висоту до 3 м. Ці норми не слід перевищувати, інакше можуть розвинутися різні захворювання, зокрема плоскостопість, розширення вен та ін.
Заточувати інструменти на наждачному точилі можна лише в захисних окулярах. Наждачний круг має бути закритий кожухом. Верстати для сухого заточування інструментів обладнують пристроями для відсмоктування пилу, що утворюється при заточуванні.
Деякі частини електричного обладнання, які в нормальних умовах не перебувають під напругою, в разі пошкодження ізоляції можуть виявитись небезпечними. Тому Необхідно уважно стежити за справністю ізоляції.
Безпечним для людини вважається електричний струм до 0,05 А; струм від 0,05 до 0,1 А вважається небезпечним, а струм 0,1 А і вище - смертельним. Напруга нижча за 40 В - безпечна, а вища за 40 В - небезпечна. Струм, який проходить через людський організм при ураженні струмом, залежить від відношення напруги до опору організму. Опір організму людини не сталий, він залежить від стану шкіри в місці дотику (суха чи спітніла), від шляху проходження струму через людський організм, від нервового стану і в середньому дорівнює 1000 Ом, а іноді знижується до 200-300 Ом.
Від ураження електричним струмом захищає заземлення. Воно полягає в тому, що металеві частини машин та механізмів, які в нормальних умовах не перебувають під напругою, з'єднують із землею. Найчастіше для заземлення використовують стальні труби діаметром 35-65 мм і 2-3 м завдовжки. Ці труби забивають у землю на відстані близько 3 м і з'єднують штабою за допомогою зварювання. Устаткування, яке заземлюють, також з'єднують штабою (що має у перерізі не менш як 48 мм2) із заземлювачем. Опір захисного заземлення не має перевищувати 4 Ом. Заземлене устаткування при пошкодженні ізоляції не буде під небезпечною для життя людини напругою. Працювати на незаземленому устаткуванні забороняється.
Під час користування електрифікованим інструментом треба стежити за справністю заземлення. Електрифікований інструмент трифазного струму вмикають у мережу чотирижильним кабелем, одна жила якого призначена для заземлення. Кабель захищають від механічних пошкоджень та потрапляння на нього мінерального масла. Під час огляду устаткування обов'язково треба оглянути електропроводку, звернути особливу увагу на цілість ізоляції, оголені місця електричних проводів негайно заізолювати. Особливо обережно слід поводитись з електрокабелем переносних електрифікованих інструментів.
Правила техніки безпеки при сушінні деревини. До обслуговування сушильних камер допускаються особи, які знають будову та експлуатацію їх, а також пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки; чергові сушильники повинні періодично проходити медичне обстеження; контроль за режимом сушіння слід здійснювати, не заходячи в сушильну камеру; заходити в камери, які працюють, дозволяється тільки в разі крайньої потреби. Для цього треба тепло одягнутися і захистити обличчя повітроохолоджувальним апаратом; для визначення поточної вологості пиломатеріалів контрольні зразки слід виймати і закладати знов у камеру за допомогою спеціального пристрою; в сушильному цеху має бути опалюване приміщення для відпочинку осіб, які вийшли з гарячих камер.
Список використаної літератури
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Никитин Л. И. Охранатруда в лесном хозяйстве и деревообрабатывающей промышленности.- М. : Лесн. пром-сть, 1985.- 359 с.
6. Черняк В. 3. Строительные уроки русских мастеров.- М. : Стройиздат, 1988.- 192 с.
7. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
Loading...

 
 

Цікаве