WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Виробництво гнутих і гнутоклеєних деталей - Реферат

Виробництво гнутих і гнутоклеєних деталей - Реферат

деталей. Для гнуття брусків застосовують спеціальне устаткування двох типів: верстати з холодними формами (Рис. 3) і верстати з гарячими формами (гнутарно-сушильні) (Рис. 4).
На верстатах зхолодними формами знімний шаблон з прикріпленою до нього шиною надівається на вертикальний вал, якому надає руху електродвигун. Вільний кінець шини закріплюється.Підготовлений до гнуття брусок кладуть між шаблоном і шиною і закріплюють спеціальним рухомим упором. Після цього включають електродвигун, який повертає вал разом з шаблоном із швидкістю 50-60 град/с, згинаючи брусок разом з шиною. Щоб не допустити тріщин, розривів і складок, брусок у місці згину притискують спеціальним роликом силою 4-5 МПа на 10 мм ширини бруска. Процес гнуття закінчується кріпленням заднього кінця бруска разом з шиною до шаблона за допомогою скоби або іншого пристрою. Шаблон з вигнутим бруском і шиною знімавтьея з верстата і подається в сушарку, а на вертикальний вал верстата надівають новий шаблон, і процес гнуття повторюється.
Рис. 3. Схема верстата для гнуття:
1 - шаблон, 2 - редуктор, 3 - вал, 4 - притискний ролик, 5 - шина, 6 - направляючі каретки, 7 - каретка, 8 - згинаючий брусок
Рис. 4. Схема гнутарно-сушильного верстата для задніх ніжок стільця:
1- гачок для закріплення деталі з шиною у вигнутому положенні, 2 - шаблон, 3 - упор, 4 - шини
Рис. 5. Схема організації робочого місця біля згинального верстата:
1 - верстат, 2 - шаблони з шинами, 3 - пропарювальні котли, 4 - заготовки, 5 - гнуті деталі
Гнутарно-сушильні верстати застееовують для гнуття брусків s великим радіусом кривизни (задніх ніжок стільців, царг, проніжок та ін.). Верстати цього типу можуть бути з одностороннім і двостороннім огріванням.
У верстатах з одностороннім огріванням заготовки, підготовлені до гнуття, закладають між гарячими шаблоном і шиною. Після попереднього натягування шина вигинається і закріплюється на верстаті спеціальними пристроями. Вигнута заготовка залишається закріпленою на верстаті для висушування її до 15 %-ї вологості, тобто до закріплення наданої їй форми (на 90-180 хв). Для прискорення процесу гнуття заготовку знімають з гнутарно-сушильного верстата і досушують її до експлуатаційної вологості (8 ± 2 %) у звичайних сушильних камерах.
Гнутарно-сушильний верстат з двостороннім нагріванням - це гідравлічний або пневматичний прес з рядом вигнутих огрівних плит-шаблонів, між якими у спеціальних пристроях вигинають заготовки. В цих же верстатах заготовки висушують до експлуатаційної вологості. Якщо початкова вологість заготовок становила 10-15 %, то для дубових заготовок задніх ніжок стільця тривалість висушування становить 70-80 хв, для березових 75-85 хв. Висушені гнуті заготовки можна піддавати механічній обробці тільки після певної видержки (не менш як 48 год), що потрібно для зняття і вирівнювання внутрішніх напружень.
Таблиця 9. Показники гнуття хвойної деревини (по В. М. Кармінову)
Технологічний процес механічної обробки гнутих заготовок аналогічний обробці прямих заготовок.
Організація робочого місця при гнутті деревини має надзвичайно велике значення для режимів гнуття. Робоче місце при гнутті з пропарюванням деревини показано на рис. ПО. Воно складається з котла для пропарювання, гнутарного верстата або пристрою для гнуття і стелажів з шаблонами і заготовками. Робоче місце має бути організоване так, щоб пропарені заготовки могли відразу подаватись на гнутарний верстат після виймання їх з пропарювального котла. Пропарювальний котел герметично закривається і має манометр з червоною рисочкою, яка вказує на граничний робочий тиск. Витягуючи заготовки з котла, робітник повинен користуватись спеціальними гачками, а на руки одягати рукавиці.
Залежно від типу гнутарного верстата його може обслуговувати один або двоє робітників.
Гнуття деревини з одночасним склеюванням
Гнуття деревини з одночасним склеюванням (холодне гнуття) можливе без термічної обробки деревини при малій товщині деталей. Це пояснюється тим, що кожен тонкий шар до моменту схоп-лення клею гнутиметься незалежно від сусідніх. При цьому клей сприятиме ковзанню між шарами. Гнучкість деревини збільшується і внаслідок зволоження тонкого шару деревини клейовим розчином.
При холодному гнутті тонких шарів деревини вигнутий склеєний блок треба видержувати тільки до моменту схоплення клейових швів, які після висихання зберігатимуть ту форму, яка надана блоку при гнутті. Форма блока, вигнутого таким способом, залишається стабільнішою ще й тому, що в сусідніх шарах і опуклий і увігнутий боки, тобто боки, які мають протилежні напруження, прилягають один до одного.
В. М. Кармінов в своїх працях по гнуттю хвойної деревини вологістю 8-12 % в холодному стані без застосування шини наводить дані (табл. 9), які підтверджують доцільність виготовлення криволінійних деталей з одночасним склеюванням.
Технологічний процес гнуття деревини з одночасним склеюванням полягає в тому, що на площини заготовок із масивної деревини або шпону, підготовлених до гнуття, наносять клейовий розчин і формують пачки або блоки, які закладають у шаблон і запресовують разом з ним. Тривалість витримки в пресах залежить від виду клею і режимів склеювання. Після певної витримки в пресах склеєні бруски або блоки знімають з шаблонів і направляють у проміжний (буферний) склад для охолодження і зняття напружень. Після доведення брусків чи блоків до експлуатаційної вологості починають механічну обробку їх. Механічна обробка гнутих і гнуто-клеених деталей здійснюється аналогічно механічній обробці прямолінійних деталей.
Список використаної літератури
1. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.- М. : Высш. шк., 1988.- 288 с.
2. Григорьев М. А. Материаловедение для столяров и плотников.- М. : Высш. шк., 1985.- 144 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.- М. : Стройиздат, 1987.- 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1986.- 263 с.
5. Справочник мебельщика. Конструкции и функциональные размеры. Материалы. Технология производства. - М. : Лесн. пром-сть, 1985.- 360 с.
6. Черепахина А. Н. Эстетика современной мебели.- М. : Лесн. пром-сть, 1988.- 224 с.
7. Черняк В. 3. Строительные уроки русских мастеров.- М. : Стройиздат, 1988.- 192 с.
8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.- К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.- 242 с.
9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.- М. : Лесн. пром-сть, 1984.- 265 с.
10. Яковлева К. Г. Лесная скульптура.- М. : Лесн. пром-сть, 1988,- 210 с.
Loading...

 
 

Цікаве