WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Огорожа камер - Реферат

Огорожа камер - Реферат

камер повинне бути сухим, насиченим або з невеликим (на 2-30) перегрівом.
При вводі в коридор управління на паропроводі ставлять водовідилювач, редукційний клапан та монометр. Редукційний клапан необхідний для підтримання постійного тиску пари в камерах. Дуже бажана також установка самопищучого паромера для обліку розходу пари.
На кожну камеру встановлюють мінімум два вентилятора: один - в калорифер (вентель), другий - на зволоженні (вентиль). В сучасних реверсивних камерах мінімумом слід рахувати чотири-п'ять вентилів на камеру, два-три - на калорифер і два - на зволоженні. Число вентилів на конденсаційних лініях, які виходять з камер від калориферів, повинно бути рівним числу паровпускних вентилів в калорифер, щоб бути можливим повністю відключати ту чи іншу секцію калорифера.
Конденсатовідводники слід встановлювати з трьома вентилями і обхідною лінією, щоб можна було відключати горшок на ремонт або чистку без зупинки камери.
На рис. 83 показані також клапани автоматичного регулювання температури і вологості повітря. Які встановлені на паропроводах паралельно з паропроводами, які регулюються ручними вентилями.
Зовнішні парові лінії повинні мати нахил по ходу пари не менше ніж в 0,002, внутрішні парові о конденсаційні лінії - від 0,005 до 0,01.
З конденсаційної магістралі конденсат зливається в бак, з якого його подають насосом назад в котельню. Для безперервної роботи насосу рекомендується встановлювати його на рівні низу баку. Електродвигун насосу автоматично включається і виключається за допомогою поплавка. При наповненні бака шток поплавка, який виходить з кришки конденсаційного баку, піднімається і нажимає кнопку "пуск"; при спорожненні баку шток поплавка опускається і нажимає кнопку "стоп".
Вентиляційні канали лісосушильних камер.
До вентиляційних каналів відносяться канали для притоку свіжого повітря в камеру - приточні труби - і канали для виводу відробленого повітря (гази) - витяжні і вихлопні труби.
В камерах з природною циркуляцією при будові приточних і витяжних каналів потребується роз приділення притоку або витяжки повітря по довжині камери. Повітрянорозприділені і повітрянозборні канали в них ідуть вздовж всієї камери. При багаторазовій циркуляції повітря в камері кількість приточного або відробленого (вихлопного) повітря складає всього біля 2-5% від кількості циркулюючого повітря. Тому вентиляційні канали роблять порівняно невеликих розтинів. Розраховують канали на період найменше кращих умов праці, тобто на літній період. Вентиляційні канали роблять з тих же матеріалів, що і огорожі камер.
При примусовій циркуляції немає необхідності в обладнанні повітрянорозприділених каналів вздовж камер. Тому, наприклад, в ежекційних сушильних камерах з внутрішніми вентиляторами достатньо зробити отвір з заслоною в торцовій стіні з коридора управління в камеру проти осьового вентилятора, и всасування свіжого повітря буде забезпечене. Так як швидкість всасування буде значна (3 м/сек. І більше), то розтин приточних отворів беруть значно менший, чим в камерах з природною циркуляцією. Те ж відноситься і до розтину вихлопних каналів. Вихлопні канали в камерах з примусовою циркуляцією не обов'язково обладнувати в вигляді вертикальних шахт. Вони можуть виходити з камер наверх в вигляді горизонтальних каналів, які обладнанні заслонками-шиберами.
В камерах типу ВИАМ лівий і правий канали є почергово (при реверсуванні) то приточними, то вихлопними; тому значно зручніше продовжити їх з камери через коридор управління наружу в горизонтальному направленні; в ежекційних парових камерах вихлопний канал може бути продовженням напорної труби з зменшенним розтином.
На вентиляційних каналах повинні бути поставлені герметичні з зсувні або поворотні заслонки (шибери). Зсувні заслонки повинні бути з алюмінія, чугунка або іншого мало піддающогося ржавінню металу, а поворотні можуть бату стальні, окрадені кузбасслаком.
Основними вимогами до обладнання заслонок є: можливість їх регулювання без заходу в камеру, легкість регулювання і зосередження управління заслонами в коридорі управління. В камерах любого типу управлінні заслонками можливо централізувати обладнанням ричажних, ланцюгових або тросових передач.
Непослаблену увагу обслуговуючий персонал сушильних цехів повинен приділяти герметичності заслонок на витяжних і вихлопних трубах. Неплотності заслонок легко замітити: в зимовий час - по парі, яка виходить з труби при закритій заслонці, в літній час - дослідження витяжки у кінця витяжної труби.
Неплотності в обладнанні камер іноді бувають настільки великі, що навіть при щільно закритих витяжних трубах в камері не вдається підтримувати потрібну по режиму вологість без систематичного зволоження повітря парою. В таких камерах не тільки можна, але й повинно обходитись в час сушки без відкривання заслонок на витяжних каналах. Але в цьому випадку слід прийняти термінові дії до уплотнення в камері дверей, заделке всіх отворів і покриттю всіх огорож кузбасслаком або батумом.
Вентилятори, вентиляторні і ежекторні установки.
Для більшої рівномірності сушки матеріали, збільшення ємності і питомої продуктивності камер і покращення тепловіддачі від повітря до матеріалу приміняють примусову циркуляцію, користуючись для цього вентилятором. Вентиляторами називаються повітряні машини, які подають повітря під тиском від 5 до 1500 кг/см2 (мм вод.ст.). Якщо прийняти в увагу необхідність інтенсифікації роботи діючих лісосушильних камер з природною циркуляцією, то можна не боючись перебільшень, сказати, що в ближні роки вентилятори є невідємною деталью любого сушильного господарства. В зв'язку з тим робітникам лісосушильних господарств необхідно знати типи вентиляторів, умови їх експлуатації, вміти вибрати необхідний для даної камери вентилятор і правильно призначити йому число обертів.
Вентилятори бувають центробіжними та осьовими.
Вентиляторні і ежекторні установки.
В вентиляторну установку входять вентилятор з кожухом, привод і системавоздуховодів.
Вентиляторна установка повинна забезпечувати подачу повітря в потрібному об'ємі, рівномірне його роз приділення по штабелю, мінімальне тиск руху повітря, герметичність системи, компактність, високий к.п.д., прочність, надійність дії і довгий строк служби.
Особливу увагу при виготовленні і монтажі установки повинно бути обернено на ретельну вибалинсировку колес вентиляторів в сіх вращающихся частин. Підшипники вентиляторних волів слід встановлювати на надійних опорах, які виключають які-небудь зміщення осі. Ця вимога особливо важливо при установці вентиляторів серії В з числом обертів до 2000 в хвилину, при зазорі між колесом вентилятора і кожухом н більше 1,5% від довжини лопасті, що практично складає біля 2 мм.
В камерах типу ВИАМ-1, ВИАМ-ІІ і ЦНИИМОД-23 при довгих складових валах на декількох валах на декількох опорах особливе значення мають точність установки підшипників для збереження строгої горизонтальності валів. Недостатньо точна вивірка підшипників веде до неспокійної роботи вентиляторів, вібраціям, зносу шаропідшипників, а в деяких випадках і до аварії. Для збереження від ржавіння поверхня всіх металічних частин в камері слід покривати за два рази пічним лаком або кузбасслаком з високою температурою (вище 120-1300) плавлення і систематично відновлювати антикорозійну плівку.
Для змазки підшипників вентиляторних установок застосовують рідкі масла і густі консистентні змазки. Перевагу треба віддавати рідким маслам, так як вони допускають високе число обертів валу вентилятора, високі температури їх можна заміняти без розбору підшипникового вузла. Але ці масла мають і недолік. Вони легко витікають з корпусів підшипника і тому потребують надійного уплотнення і частого поповнення. Найбільш цільовими слід рахувати систему централізованої змазки рідким маслом з збором відробленого масло по зворотнім трубкам з обладнанням фільтру для його очистки.
Loading...

 
 

Цікаве