WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового телевізійного мовлення - Дипломна робота

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового телевізійного мовлення - Дипломна робота

передавача сигналів управління і виклику (Пер СУВ) і сигналів синхронізації. Таким чином, на виході формуючого пристрою виходить цикл передачі, що складається з N-канальних інтервалів, включаючи декілька додаткових канальних інтервалів, необхідних для передачі сигналів управління і виклику, синхросигналу, забезпечуючих синхронну роботу канальних амплітудно-імпульсних модуляторів на передачі і канальних селекторів на прийомі, і інших допоміжних сигналів.
Сигнал на виході формуючого пристрою є однополярними двійковими символами. При передачі по лінії такий сигнал зазнаватиме значні спотворення. Для зменшення спотворень необхідно здійснити перекодування сигналу для узгодження спектральних характеристик сигналу з частотними характеристиками середовища, напрямної лінії. Цю операцію виконує перетворювач коду передачі (ПК пер), на виході якого одержуємо лінійний цифровий сигнал.
Лінійний цифровий сигнал при проходженні по лінії випробовує різного виду спотворення, піддається дії перешкод, випробовує загасання. Для усунення всіх цих впливів в тракті прийому крайової станції встановлений станційний регенератор (Ст.peг), який поновлює цифровий сигнал, що прийшов з лінії, по амплітуді, формі і тимчасовому положенню. У перетворювачі коду прийому (ПК прм) цей відновлений сигнал пере-творюється в імпульси двійкового коду, аналогічні імпульсам на виході формуючого пристрою тракту передачі. У цьому ж пристрої здійснюється виділення тактової частоти, роботою генераторного устаткування прийому, що управляє (ГУ прм).
1- канальний амплітудно-імпульсний модулятор; 2- кодек; 3- формуючий пристрій; 4- перетворювач коду передавача; 5, 11- фільтр нижніх частот; 6- генератор устаткування передавача; 7, 13- передавач сигналів управління і виклику; 8- передавач системи зв'язку; 9- диференціальна система; 10- підсилювач низької частоти; 12- генератор устаткування приймача; 14- приймач системи зв'язку; 15- канальний селектор; 16-декодер; 17- перство-рювач коду приймача; 18- станційний регенератор.
Рисунок 1.1 - Структурна схема цифрової системи передачі на основі ІКМ-ЧРК
Декодер перетворить груповий ІКМ-СИГНАЛ в груповий АІМ-сигнал. Тимчасові канальні селектори розподіляють цей сигнал по окремих каналах. Імпульсні послі-довності від генераторного устаткування прийому по черзі відкривають крайову станцію кожного каналу, забезпечуючи виділення відліків свого каналу з групового АІМ - сиг-налу. З виходу канальних селекторів канальний АІМ-сигнал поступає на вхід фільтру нижніх частот (ФНЧ), який із спектру АІМ сигналу виділяє смугу частот початкового первинного сигналу. Потужність первинного сигналу на виході ФНЧ незначна і для доведення її до номінального значення використовується підсилювач низької частоти.
1.2 Принципи побудови D2-MAC
Стандарт MAC дозволяє отримати покращене зображення на екрані телевізора у порівнянні з PAL, SEKAM, NTSC, але вимагає дещо більшої смуги частот - вона визна-чається спектром стислої яскравості компоненти і досягає величини 8.4 МГц. А з ураху-ванням високочастотних спотворень, які вводяться на передаючій стороні, смуга пропу-скання радіоканалу для D2-MAC без втрати чіткості повинна складати не менше 10 МГц.
В залежності від вибраного засобу передачі звуку і даних розрізняють стандарти B-MAC, C-MAC, D-MAC, D2-MAC, E-MAC для телебачення підвищеної якості і HD-MAC і HDB-MAC для телебачення високої чіткості. Зупинемося детальніше на стандарті D2-MAC, який отримав зараз широке розповсюдження.
D2-MAC можна поділити на дві частини: аналогову і цифрову. Аналогові сигнали яскравості і кольоровості передаються протягом активної частини рядка в стислому в часу виді, а цифрова частина сигналу (звук, синхронізація, телетекст і ін.) об'єднана в пакети, що передаються протягом зворотнього ходу по рядку і по кадру. Розглянемо структуру рядка телевізійного сигналу, закодованого по системі D2-MAC ( рисунку 1.2).
Початкову частину рядка, що складає біля 17,2 мкс, займає один з різницевих сиг-налів кольру Er-y або Eb-y, що передаються по черзі через рядок. Далі слідує складова яскравості відеосигналу, яка складає 34,4 мкс. Ці аналогові сигнали мають одну відокре-млювальну особливість у порівняні зі звичайними - вони передаються в стислому виді: різницеві сигнали кольору стискаються в 3 рази в часі, а сигнал яскравості - в 1,5 рази.
Стиск аналогового сигналу здійснюється шляхом стробування з деякою тактовою частотою (6,75 МГц для різницевих сигналів компонент і 13,5 МГц для складової яскравості).
Отримані сигнали нагромаджуються в зберігаючому приладі, після чого відбу-вається їхнє прискорене зчитування з більш високою тактовою частотою (20,25 МГц). Цифрові дані передаються в дуобінарному (трьохрівневому) коді. В відзнаці від біна-рного (двохрівневого), в ньому логічної "1" відповідає імпульс з позитивної або негати-вної полярності. Логічному "0" відповідає імпульс нульової амлітуди. Застосування та-кого кодування в два разу знижує ширину, що вимагається смугою пропускання для даної швидкості передачі даних, що складає 10,125 МГц/с. Зворотній хід, протягом якого передаються цифрові дані, складає 10 мкс. Тактова частота також складає 20,25 МГц. Між цифровими даними і різницевим сигналом кольору передається аналоговий майда-нчик фіксації тривалістю 0,7 мкс з рівнем 0,5 розмахом яскравості і різницевого сигналів кольору.
Структура повного телевізійного сигналу D2-MAC/Packet задана Європейським Радіомовним Союзом (EBU). Цієї ж організацією визначається і структура декодера сигналу (рис 1.3).
Розглядаючи цю схему, будемо вважати, що з допомогою прийнятого сигналу від-новлена тактова частота 20,25 МГц, синфазні тактові сигнали 6,75 і 13,5 МГц, виділені синхроімпульси. Отже, на вхід схеми фіксації (1) надходить аналоговий сигнал яскра-вості і кольору, де виробляється прив'язка рівня фіксації до величини, що забезпечує рівень, що вимагається відеосигналом. Для підвищення відношення сигнал/шум на пере-даючій стороні вносяться високочастотні спотворення, що усуваються в корректорі (2).
Далі сигнал надходить на фільтр (3) низьких частот (ФНЧ), що обмежує смугу сиг-налу для елімінації завад дискретизації. Дискретизатор (4) виробляє вибірку відліків відеосигналу з частотою 20,25 МГц і спрямовує сигнал яскравості і різницевий сигнал кольору в відповідні прилади ЗП (6; 7) з вихідною частотою дискретизації 20,25 МГц. Зчитування виробляється з частотою, в три рази меншою для різницевого сигналу - 6,75 МГц - і в 1,5 рази нижче для складових сигналу яскравості - 13,5 МГц. Таким чином відбувається основний процес по відновленню відеосигналу (декомпресія) на всю акти-вну частину рядка. Водночас тут може також здійснюватися декодування сигналу для
систем платного телебачення.
Лічені з ЗП (7) відліки сигналу яскравості Y через мультиплексор (10) надходять в ФНЧ (13), що здійснює постфільтрацію сигналу і відновлює безперервну аналогову форму сигналу Y. Частота зрізу фільтру складає біля 6 МГц.
Лічені з ЗП (7) відліки різницевих сигналів кольору піддаються додатковій обробці з допомогою інтерполюючого фільтру (11), оскільки в кожному рядку повинні бути обидві різницеві сигнали кольору разом. Недостатня інформація
Loading...

 
 

Цікаве