WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового телевізійного мовлення - Дипломна робота

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового телевізійного мовлення - Дипломна робота


Дипломна робота
Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового телевізійного мовлення
?
ЗМІСТ
с.
ВСТУП............................................................................................................................
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА................................…………………………….....................
1.1 Принципи побудови систем цифрового телебачення…………………………..
1.2 Принципи побудови D2-MAC...............................................................................
1.3 Види кодувань телевізійного сигналу…………………………………………...
1.4 Кодування D2-MAC................................................................................................
1.5 Передача цифрових телевізійних програм в стандарті MPEG…........................
1.6 Швидкість передачі відео- і звукоданих...............................................................
1.7 Особливості передачі даних при цифровому телевізійному мовленні..............
1.8 Особливості побудови наскрізного цифрового тракту при цифровому
мовленні зі стиском................................................................................................
2. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА..................................................................................
2.1 Організація ліній через штучні супутники Землі (ШСЗ)....................................
2.2 Види орбіт ШСЗ та особливості радіозв'язку з ШСЗ, що перебувають
на цих орбітах..........................................................................................................
2.3. Телерадіомовні супутники, які видно з території України................................
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА................................................................................
3.1 Розрахунок енергетичних параметрів лінії зв'язку через ШСЗ..........................
3.2 Підбір приймальної апаратури для супутникового телебачення із
заданими параметрами............................................................................................
4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА...............................................................................................
4.1. Визначення собівартості та основних витрат…………………..………………
5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ВЧ ВИПРОМІНЮВАЛЬНИМИ ПРИСТРОЯМИ......................................................................................................................
ВИСНОВКИ...........................................................................................................................
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………......................................................
ВСТУП
Супутникові ретранслятори для передавання інформації використовуються в міжнародних, регіональних та національних засобах зв'язку, а також для організації багатопрограмного телевізійного мовлення як з колективним, так і з індивідуальним прийомом.
Супутникові засоби телевізійного мовлення дають можливості збільшити кількість програм порівняно з наземними, оскільки кількість частотних діапазонів останніх обмежена, значно розширити територію приймання програм телебачення, у тому числі й в інших країнах.
Розвитку засобів супутникового зв'язку та мовлення в Україні надають великої уваги. Розроблена та поетапно реалізується "Програма створення системи супутникового зв'язку України" (1993 р.). Інтенсивний розвиток цифрових супутникових систем зв'язку (ЦССЗ) викликано рядом істотних переваг у порівнянні з аналоговими системами. ЦССЗ мають більш високу пропускну здатність при умові застосування ефективних методів модуляції й кодування та реалізації оптимальних методів багатостанційного доступу. У ЦССЗ є можливість більш повно використовувати характеристики передаваних повідо-млень тощо.
У цьому дипломному проекті розглянута задача вибору апаратури для безпо-середнього приймання цифрового телебачення радіомовних супутників, які можна мож-ливість спостерігати з м. Івано-Франківська. При цьому вважається, що діаметр антени не повинен перевищувати 1,8 м, забезпечуючи при цьому добру якість криптокодованих каналів. Мовлення провадиться в Ku - діапазоні (10,7 - 12,7 ГГц).
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Принципи побудови систем цифрового телебачення
Зростаючі потреби людства у комунікаціях зв'язку для обміну радіомовними і телевізійними програмами між виділеними пунктами за допомогою аналогових систем передачі не є дуже надійними на відміну від цифрової передачі.
У порівнянні з традиційними аналоговими системами, у цифровому телебаченні є покращені характеристики:
1. Відсутні перехресні викривлення сигналу яскравості і кольору;
2. Значно знижені шуми в каналі кольору, завдяки його перекладу в область низьких частот;
3. Сигнали звукового супроводу, синхронізація і іншої службової і додаткової інформації передаються в цифровій формі;
4. Підвищена дозволяюча спроможність зображення за рахунок більш широкої смуги частот сигналів яскравості і кольору.
У цифрових системах передачі з часовим розділенням каналів (ЧРК) найширше застосування знайшла імпульсно-кодова модуляція (ІКМ). При формуванні цифрового сигналу на основі ІКМ-ЧРК здійснюється дискретизація і квантування аналогових первинних сигналів, а потім їх кодування. Структурна схема кінцевого устаткування цифрової системи передачі з часовим розділенням каналів на основі імпульсної кодової модуляції (ЦСП-ІКМ) показана на рисунку 1.1.
Первинний сигнал поступає на диференціальну систему, призначену для розді-лення трактів передачі і прийому. З виходу диференціальної системи первинний сигнал поступає на фільтр нижніх частот (ФНЧ) тракту передачі, який обмежує смугу частот первинного сигналу з метою вибору оптимального значення частоти дискретизації. Таке обмеження необхідне для того, щоб при прийнятій частоті дискретизації забезпечити можливість відновлення сигналу без спотворень за допомогою ФНЧ тракту прийому. З виходу ФНЧ тракту передачі обмежений по спектру сигнал поступає на канальний амплітудно-імпульсний модулятор (КАІМ), на інший вхід якого від генераторного
устаткування передачі поступають канальні імпульси, частота проходження яких рівна частоті дискретизації. У канальному амплітудно-імпульсному модуляторі здійснюється дискретизація безперервного первинного сигналу, формування амплітудно-імпульсного сигналу. Тривалість імпульсів амплітудно-імпульсного сигналу повинна бути достатньо великою для того, щоб за час їх існування встиг закінчитися процес кодування. Виходи канального амплітудно-імпульсного модулятора всіх каналів паралельні і, отже, на їх виходах формується груповий амплітудно-імпульсний сигнал. Далі цей сигнал поступає в кодуючий пристрій (КОДЕР), де здійснюється квантування по відповідному закону і потім кодування у вибраному типі коду. На виході кодера кожному квантованому зна-ченнювідповідає кодова комбінація. З виходу кодера вже цифровий сигнал поступає на формуючий пристрій (ФП), де відбувається об'єднання цифрового багатоканального сигналу з сигналами управління і взаємодії автоматичних телефонних станцій (АТС), що поступають від
Loading...

 
 

Цікаве