WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Верстати для свердління деревини - Дипломна робота

Верстати для свердління деревини - Дипломна робота

свердла 2? - кут між ріжучими кромками; підрізачі 6 (див. мал. 5) - різці на периферійній ріжучій частині свердла для підрізання волокон деревини (характерні не для всіх свердел); направляючий центр 4 (див. мал. 5) - пірамідальний виступ в центральній ріжучій частині свердла для виключення відхилення свердла (характерні не для всіх свердел).
При конструюванні свердел важливий правильний вибір кутових параметрів ріжучих елементів з урахуванням кута руху. Кутові параметри ріжучого леза свердла: задній кут заточки затилка, ріжучої кромки ?=20=250; кут загострення ріжучого леза ?=20-250; кут різання ?=40-450.
Свердла поділяються на типи, види і різновидності по конструктивним особливостям ріжучих елементів, робочої частини і хвостовика. Відомі наступні типи свердлильних інструментів: центрові (прості, верстатні з круговими і зубчатими підрізачами), ложкові, з гвинтовим тілом (спіральні, гвинтові, шнекові, штопорні), пустотілі циліндричні пилки, зенкери. В теперішній час найбільш широко використання набули спіральні, центрові з круговими і зубчастими підрізачами, циліндричні пилки і зенкери.
Мал. 2. Спіральні свердла:
а - з конічною заточкою; б - з направляючим центром і підрізачами
Спіральні свердла застосовуються в основному для свердління в дерев'яних деталях відносно неглибоких отворів. Для свердління вздовж волокон застосовують циліндричні спіральні свердла (ДСТУ 22057-76) з конічною заточкою (мал. 2,а) довгі діаметром 5-12мм і довжиною до 130-210мм і короткі діаметром 2-12мм і довжиною 45-145мм. В ряді випадків, де потрібна більш тонка градація, можуть бути використані спіральні свердла по металу. Для свердління деревини впоперек волокон застосовують свердла (ДСТУ 22053-76) з центром і підрізачами (мал. 2,б), вони випускаються розмірами від 4?80 до 32?200мм.
Основними характеристиками спірального свердла, визначаючими процес різання, являються кут при вершині 2?, кут нахилу гвинтових канавок ?, передній кут ?, задній кут ? і форма ріжучої частини. При свердління впоперек волокон деревини свердлами з конічною заточкою оптимальним являється кут 2?=1200, а при свердлінні вздовж волокон - 2? =60-800. Кут нахилу гвинтової канавки ? вибирається так, щоб забезпечити необхідний передній кут і хороший відвід стружки при достатній жорсткості свердла. Для свердел малого діаметра, що більше піддаються поломкам, рекомендуються менші кути нахилу: від 20 до 250. При роботі свердлом з направляючим центром і підрізачами (мал. 2,б) зусилля різання більше, однак забезпечується висока якість і точність свердління. Для зменшення зусиль різання висота підрізачів повинна бути не більше максимальної подачі на різець Uz.
Для спіральних свердел з пластинками з твердих сплавів прийнята конічна форма ріжучої частини. При цьому забезпечується простота і точність заточки. Кут конуса при вершині у свердел 116-1200, кут нахилу ? гвинтоподібної канавки 25-300. При свердлінні вздовж волокон кут при вершині 2? =900. Спіральне свердло з направляючим центром і підрізачами, оснащене пластинками із твердих сплавів, складно заточувати. Крім того, воно характеризується несиметричним навантаженням на ріжучі елементи (підрізачі і ріжуче лезо). Для свердління дерев'яних матеріалів і пластиків конічна заточка торця з підгострюванням перемички забезпечує більш високу якість і продуктивність свердління.
Центрові свердла з круговими і зубчастими підрізачами використовують для отримання неглибоких отворів (головним чином для висвердлювання сучків), точних і чистих отворів, а також для свердління фанери і отворів форми напівкола в краях деталей (мал. 3). Для висвердлювання сучків використовують свердла з круговими підрізачами діаметром 20-55мм (діаметр хвостовика 12-18мм) і довжиною 120-150мм. При свердлінні отворів більшого діаметра (30-100мм) застосовують свердла з зубчастими підрізачами. При використанні свердел з круговими підрізачами максимальна подача 1мм/об, максимальна швидкість різання 2м/с. При форсованих подачах кругові підрізачі внаслідок значного тертя сильно нагріваються і піддаються інтенсивному відпуску, що погіршує ріжучі здатності свердла. Кути різання елементів свердла ?, ? і ? рівні 300. Для запобігання тертя бокова поверхня головки має піднутріння під кутом 20.
Пустотілі циліндричні свердла застосовують для отримання наскрізних отворів чи напівкіл в краях деталей, а також для випилювання пробок циліндричною пилкою (мал. 4,а). Продуктивність свердління цими свердлами більша, а потужність на різання значно менша відповідних показників при застосуванні звичайних свердел. Вони випускаються без виштовхувача і з виштовхувачем. Зубці циліндричної пилки мають профіль, подібний профілю зубців круглих пил для поперечного розпилювання з косою заточкою передньої і задньої поверхонь. Контурні кути зубців ?=300, ?=600, кути косої заточки ?=250.
Пустотіле циліндричне свердло (пробочник) (мал. 4,б) застосовують для висвердлювання і заробляння сучків за допомогою напівавтоматичних пристроїв. Пробочник являє собою тонкостінну ріжучу головку з циліндричним хвостовиком. На твірній головки зроблені бокові підрізачі, а на торці - зубці з розводом, які заміняють бокові підрізачі у пробочника. Завдяки підрізачами поверхня пробки виходить гладкою. Щоб тертя між внутрішньою поверхнею пробочника і пробкою було мінімальним і штовхач утримував пробку в потрібному положенні, поверхня внутрішньої частини пробочника повинна бути відшліфованою.
Мал. 3. Центрові свердла з підрізачами:
а - круговими; б - зубчатими
Мал. 4. Пустотілі циліндричні свердла:
а - циліндрична пилка; б - пробочник
Мал. 5. Комбіновані зенкери зі свердлом:
а - конічні; б - циліндричні
Зенкери (мал. 5) застосовуються для часткової обробки, розсвердлювання отворів чи утворення фасонних заглиблень в деталях.
Розрізняють наступні основні типи зенкерів: циліндричні з направляючою цапфою для отримання отворів під циліндричну головку гвинта; конічні (роззенкування) для вибірки конуса під головку гвинта; комбіновані (конічні і циліндричні) зі свердлом для одночасного розсвердлювання отворів і фасонної обробки його бокових поверхонь; фасонні для утворення фасонних заглиблень.
Зенкування проходить так само, як і свердління при двох сумісних рухах: обертанні зенкера і подача матеріалу вздовж осі зенкера чи поступовому переміщенні самого зенкера (вздовж осі).
Найбільш раціональною конструкцією являється комбінований конічний зенкер зі свердлом (мал. 5,а). Висвердлювання отворів і конічного заглиблення під гвинти здійснюється за один робочий хід. Конічні комбіновані зенкери зі спіральними свердлами випускаються розмірами (do?D)3?16-8?22мм, а циліндричні комбіновані (мал. 5,б) - 3?8 - 8?22мм.
Кінцеві фрези
Кінцеві пазові фрези відрізняютьсявід насадних наявністю хвостовика, за допомогою яких вони кріпляться на шпинделі верстата. Їх використовують для вибирання прямокутних і фасонних пазів і шипових гнізд, а також для скульптурних робіт і фасонної обробки бокових поверхонь деталі. Для такої цілі в конструкції фрез передбачені ріжучі елементи на її бокових поверхнях і на торці. Кінцеві фрези для вибирання пазів випускають трьох типів (мал. 6):
Loading...

 
 

Цікаве