WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів - Реферат

Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів - Реферат


Реферат на тему:
Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів
До елементів віконного прорізу, які підлягають штукатуренню, належать укоси, заглушини та злив (рис. 1), а дверного - укоси. Укоси бувають зовнішні та внутрішні, які в свою чергу поділяють на верхні і бокові. Нижній зовнішній укіс називається зливом. Він призначений для відведення дощової води від віконного блока. На місце нижнього внутрішнього укосу вставляють підвіконник.
Якщо подвійні (літні і зимові) вікна закріплені в окремих коробках, то між ними залишаються проміжки, які називаються заглушинами, що також підлягають штукатуренню. Заглушини бувають верхні, бокові та нижні.
Рис. 1. Елементи віконного прорізу: 1 - злив; 2 - нижня заглушина; 3 - зовнішній боковий укіс; 4 - віконні коробки; 5 - бокова заглушина; 6 - внутрішній боковий укіс; 7 - підвіконник
Рис. 2. Пристрої для встановлення кута укосу:
а - дерев'яний кутник, б - металевий кутник
До початку штукатурення укосів перевіряють міцність закріплення та вертикальність коробки. Якщо вона встановлена правильно, то проміжки між коробкою і стіною заповнюють теплоізоляційним матеріалом: шлаковатою, паклею, змоченою в гіпсовому або глиняному розчині, будівельною повстю тощо. Іноді дуже товсті укоси (особливо верхні) армують, тобто натягують дріт по цвяхах,забитих у стіну до штукатурення так, щоб їхні головки були заглиблені в штукатурний шар не менше ніж на 20-25 мм.
До початку штукатурення укосів встановлюють підвіконну дошку: дерев'яну - на вапняно-гіпсовому розчині, а скляну, бетонну чи мозаїчну - на цементному. Місце, де буде встановлена дошка, очищають від пилу і будівельного сміття, а потім змочують водою. Встановлена дошка повинна мати нахил 1- 2° у бік підлоги. Правильне положення дошки вивіряють де-рев'яними клинками або кусочками цегли, які підкладають під неї до нанесення розчину. Вивірену дошку знімають і на це місце накладають розчин так, щоб він трохи виступав за рівень клинків. На цей розчин кладуть дошку і притискують її до клинів. Лишок розчину, що виступив з-під дошки, знімають кельмою до рівня стіни, а це місце затирають.
Після цього на стіні по периметру прорізу прикріплюють напрямні рейки, по яких під час розрівнювання розчину пересуватимуть малку. Рейки прикріплюють до поверхні затискачами, прибивають цвяхами або "приморожують" гіпсовим розчином. Спочатку закріплюють верхню рейку, перевіряючи рівнем її горизонтальність. Ця рейка також повинна бути паралельною верхньому бруску коробки.
Площини укосів завжди роблять під тупим кутом до поверхні стіни. Розмір кута для верхнього і бокових укосів прорізу має бути однаковим. Щоб було так, місце закріплення напрямних рейок до коробки віконного блока визначають за допомогою дерев'яного кутника (рис. 2, а). Це роблять так. Заклавши кутник 1 (рис. 3) у чверть коробки 2, реєчкою 8 визначають відстань між лінійкою кутника і напрямною рейкою 7. Затиснувши рукою реєчку в місці перетину її з кутником, їх віднімають від коробки і реєчку міцно прибивають до кутника.
Рис. 3. Встановлення кута укосу за допомогою дерев'яного кутника:
1 - кутник; 2 - коробка; 3 - теплоізоляційний шар; 4 - стіна; 5 - шар штукатурки на стіні; 6 - рейкоутримувач; 7 - рейка; 8 - реєчка; 9 - укіс із штукатурного розчину
Користуючись цим пристроєм,визначають відстань від брусків коробки до напрямних рейок, які закріплюють на стіні. Вертикальність бокових рейок перевіряють виском.
Замість дерев'яного кутника з цією ж метою можна користуватись металевим (рис. 2, б), його пластинка, що фіксує положення рейок, може бути пересунена на потрібну відстань і закріплена спеціальним гвинтом.
Штукатурять внутрішні укоси здебільшего розчином такого самого складу, як і стіни. При штукатуренні стін вапняним розчином до нього додають гіпс, який сприяє швидкому твердненню розчину і в подальшому збільшує міцність укосів. Розчин накидають кельмою з сокола у декілька шарів. Нанесений шар розчину розрівнюють спеціальною малкою (рис. 4, а), яку прикладають так, щоб один кінець її пересувався вздовж чверті коробки, а другий - по напрямній рейці. На вертикальних укосах малку пересувають знизу вгору. Коли розчин частково затвердне, рейки знімають, а місця, пошкоджені затискачами, підмазують і затирають.
Заглушини штукатурять вапняно-цементним або цементним розчином. На верхній і боковій заглушинах нанесений розчин розрівнюють прямокутною малкою (рис. 4, б), пересуваючи її вздовж двох коробок. У нижню заглушину стікає конденсована на вікнах вода, тому для оберігання віконних рам від гниття заглушину роблять жолобчасту (див. рис. 1). Нижню заглушину штукатурять цементним розчином, розрівнюючи його спеціальною фігурною малкою (рис. 4, в), яку пересувають по нижніх брусках коробки. Коли розрівняний розчин частково затвердне, поверхню залізнять, тобто створюють на ній рівний і водонепроникний шар. З цією метою на свіжу розрівняну поверхню заглушини насипають шар сухого цементу завтовшки 2-3 мм і відразу ж розгладжують і ущільнюють його галтельною теркою, оббитою жерстю, а де можна - відрізачкою.
Рис. 4. Малки, що застосовуються при штукатуренні прорізів для розрівнювання:
а - укосів; б - бокових і верхньої заглушок; в - нижньої заглушини; г - зливу
Зовнішні укоси і злив штукатурять цементним або цементно-вапняним розчином. Під час штукатурення зливу до зовнішнього підвіконника прибивають напрямну рейку. Горизонтальність рейки перевіряють рівнем. Нанесений розчин розрівнюють спеціальною малкою (рис. 4, г), прикладаючи її так, щоб один кінець, з вирізаною чвертю, пересувався вздовж коробки, а другий по напрямній рейці. Після розрівнювання розчину злив залізнять так само, як і нижні заглушини.
На деяких будівництвах застосовують збірні укоси та заглушини, відлиті з розчину в централізованій майстерні. Деталі укосів та заглушин відливають у спеціальних дерев'яних чи металевих формах і доставляють на будівельний об'єкт. Ці деталі встановлюють на місце, використовуючи відповідні розчини за заздалегідь встановленими марками. Розчину накидають стільки, щоб він виступав над рівнем марок. Тоді притиснутий укіс по всій поверхні зчепиться з розчином і буде міцно триматись. Монтуючи збірні укоси, спочатку встановлюють бокові, потім верхній, а при встановленні заглушин - спочатку верхню, а потім - бокові і нижню.
Література.
Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.- К.: Техніка, 1997.- 304 а: іл,-Бібліогр.: с 296.
Loading...

 
 

Цікаве