WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Класифікація кольорів і їхні властивості - Реферат

Класифікація кольорів і їхні властивості - Реферат


Реферат на тему:
Класифікація кольорів і їхні властивості
Усі будівельники-опоряджувальники так чи інакше стикаються з роботами, пов'язаними з приготуванням і нанесенням на поверхню кольорових розчинів, з укладанням плиток, опорядженням поверхонь плівками, шпалерами тощо. Тому їм необхідно знати, що таке колір, які його властивості.
Як уже зазначалось, в кольоровому спектрі виділено тільки сім кольорів, але у природі їх значно більше. Це пояснюється тим, що колір може мати різні відтінки. Крім того, в сонячному спектрі немає чорних, білих і сірих кольорів.
Якщо покласти на білий папір кілька листків з дерев різних порід, то можна побачити, що всі листки зелені, але відрізняються кольоровим тоном. Людське око може відрізнити близько 150 кольорових тонів.
Усі кольори поділяють на дві групи: ахроматичні (безколірні) і хроматичні (колірні).
Ахроматичні кольори. Вони становлять групу кольорів, які відрізняються один від одного тільки світлотою. До ахроматичних відносяться білий, чорний і всі проміжні між ними сірі кольори. Світлота кольору залежить від здатності предмета відбивати більшу чи меншу кількість світлових променів, які падають на неї. Якщо поверхня відбиває більше світлових променів, вона здається світлішою, менше - темнішою.
Змішуючи чорну і білу фарби в різних пропорціях, можна одержати цілий ряд сірих кольорів різних за світлотою. Те саме спостерігається під час змішування білого цементу з такими пігментами, як сажа або пероксид марганцю.
Слід пам'ятати, що абсолютно білих або абсолютно чорних кольорів в природі не існує. Найсвітліший білий колір має порошок сірчано-кислого барію. Порівняно з ним усі інші матеріали білого кольору темніші. Найчорніший колір має чорний оксамит.
Хроматичні кольори. Це насамперед кольори сонячного спектра. Кожний хроматичний колір має такі властивості: кольоровий тон, світлоту, насиченість кольору.
Під кольоровим тоном розуміють таку його ознаку, за якою йому можна надати певну назву: червоний, синій, жовтий, зелений тощо. У природі є багато кольорових тонів. Природним рядом кольорових тонів є сонячний спектр. Є кольори, які значно відрізняються від спектральних, тоді їм присвоюють назву тих кольорових предметів або матеріалів, які є в природі (тютюновий, гороховий, цитриновий, сталевий тощо).
Світлота хроматичного кольору залежить від здатності його відбивати світлові промені. Два предмети одного кольорового тону, наприклад червоного, можна відрізнити за їхньою світлотою (світло-червоний, темно-червоний). Для кожного хроматичного кольору (червоного, синього, зеленого тощо) завжди можна підібрати ахроматичний (сірий) колір, рівнозначний за світлотою.
При змішуванні однієї і тієї самої кількості, наприклад, зеленої фарби з різною кількістю сірої одержимо ряд сумішей зеленкувато-сірого кольору однакової світлоти. Проте всі вони відрізнятимуться одна від одної і від вихідних кольорів (сірого, зеленого) насиченістю.
Рис. 1. Уявлення про масу кольору:
а - обштукатурений стіни без урахування маси кольору (неправильне); б - те саме з урахуванням маси кольору (правильне)
Насиченістю називають ступінь відмінності хроматичного кольору від ахроматичного тієї самої світлоти. Проте хроматичні кольори відрізняються від ахроматичних кольоровим тоном. Отже, під поняттям "насиченість" слід розуміти, наскільки більший або менший ступінь кольоровостідвох кольорів відносно один одного при їх порівнянні. Якщо порівняти колір цинкового крону і ультрамарину, то можна помітити, що кольоровий тон крону відчувається менше, ніж ультрамарину. Отже, колір крону менш насичений, ніж колір ультрамарину.
Найбільш насиченими чистими кольорами є кольори сонячного спектра. Кольори фарб, пігментів, кольорових розчинів значно відрізняються від спектральних і більш бліді, тобто менш насичені.
Серед великої кількості хроматичних кольорів є тільки три (червоний, синій, жовтий), які не можна одержати змішуванням інших кольорів. їх називають основними. Змішуючи основні, отримують кольори інших тонів. Так, змішуючи червоний і синій кольори, одержимо фіолетовий, червоний і жовтий - жовтогарячий, жовтий і синій - зелений. Фіолетовий, оранжевий і зелений кольори називають змішаними. Змішуючи основні кольори зі змішаними, можна одержати нові кольори.
Однак не всі хроматичні кольори при змішуванні дають інший хроматичний колір. Так, якщо змішати у певному співвідношенні червоний і зелений кольори, то отримаємо ахроматичний сірувато-білий колір.
Кольори, які при змішуванні дають ахроматичний колір, називають взаємно доповняльними. Так, до червоних кольорів доповняльними будуть блакитно-зелені, до жовтогарячих - блакитні, до жовто-зелених - фіолетові тощо. Користуючись доповняльними кольорами, можна створити багато опоряджувальних сумішей сірого кольору з хроматичними відтінками.
Рис. 2. Виступні й відступні кольори
Хроматичні кольори поділяють на теплі і холодні. Жовто-червоні кольори, які нагадують колір вогню, сонця, розпеченого металу, називають теплими. Синьо-зелені кольори, які нагадують колір води, трави, льоду, називають холодними.
Важкі і легкі кольори. Якщо обштукатурити нижню частину стіни (цоколь) розчином світлого кольору, а верхню - темного, то здаватиметься, що верхня частина ніби нависла над цоколем і тисне на нього. Це явище називають масою кольору. Якщо кольори поміняти місцями, таке відчуття зникає (рис. 1).
З двох кольорів важчим завжди буде більш темний, насичений, тому під час штукатурення і облицювання фасадів у два кольори цоколь або один-два нижні поверхи роблять темнішими, ніж верхні.
Виступні і відступні кольори. Облицюємо певну ділянку поверхні так, щоб на ній були плитки холодного і теплого кольорів. Розглядаючи поверхню, помітимо, що світлі плитки теплих кольорів здаються розташованими ближче, а темні холодних кольорів - далі. Це явище характерне не тільки для хроматичних, але й для ахроматичних кольорів (рис. 12).
Кольори, що здаються розміщеними ближче, ніж насправді, називають виступними, а ті, що далі, - відступними. Усі теплі кольори - виступні, а холодні - відступні. З двох теплих, двох холодних або двох ахроматичних кольорів виступним буде світліший.
Як відомо, фасади, поштукатурені звичайними розчинами, підлягають фарбуванню, тому, враховуючи ці властивості кольорів, усі виступаючі з площини фасаду архітектурні елементи (паски, сандрики, карнизи тощо) слід фарбувати більш світлим кольором порівняно з кольором стіни. Тоді вони будуть виразніше проглядатися на фасаді.
Література.
Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.- К.: Техніка, 1997.- 304 а: іл,-Бібліогр.: с 296.
Loading...

 
 

Цікаве