WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Виконання простої і поліпшеної штукатурки - Реферат

Виконання простої і поліпшеної штукатурки - Реферат


Реферат на тему:
Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню. підготовка поверхонь до штукатурення
До початку штукатурних і облицювальних робіт в будинку, що споруджується, повинні бути виконані такі роботи:
закінчено влаштування даху над секцією, в якій мають розпочатися опоряджувальні роботи; закінчено всі загально-будівельні та спеціальні роботи; встановлено та закріплено перегородки, віконні та дверні коробки; змонтовано вентиляційні короби і сміттєзбірники;
виконано всі електромонтажні роботи, що потребують в подальшому зашпарування штраб і отворів;
закінчено монтаж і опресовку системи опалення, монтаж і промивання водогону і каналізації;
закінчено настилання чорних (під паркет) дощаних підлог та кладку печей місцевого опалення;
опоряджено, залежно від технічних вимог, шви між блоками або панелями з фасадного боку будівлі і в місцях з'єднань збірних залізобетонних конструктивних елементів;
законопачено теплоізоляційним матеріалом і заповнено розчином простір між віконними (дверними) блоками і стіною;
встановлено підвіконники;
влаштовано гідроізоляційні шари (у разі потреби) і стяжки під підлоги.
Якість штукатурки залежить від якості розчину, способу опорядження штукатурного шару, а також від виду і якості поверхні, що підлягає штукатуренню. Щоб штукатурний шар міцно тримався на поверхні, вона має бути шорсткою. Конструкції, що штукатурять, повинні бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень по вертикалі і горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, нанесений на неї шар штукатурки буде тріскатись і відшаровуватись, а в разі відхилень конструкції від вертикалі або горизонталі потрібно буде наносити на неї потовщений шар розчину та виконувати додаткові роботи щодо підготовки поверхонь: вирубувати виступи, набивати сітку або цвяхи, обмотуючи їх дротом, тощо.
За технічними умовами без спеціальної (додаткової) підготовки штукатурять:
якщо відхилення поверхні і кутів конструкції від вертикалі не більше 10 мм на поверх - при кладці з цегли і дрібних блоків або при виготовленні конструкції з деревини: не більше 20 мм - при кладці з буту, бутобетону та бетону;
відхилення перекриття від горизонталі не більше 2 мм на 1 м довжини і не більше 10 мм на одне приміщення.
На поверхнях не повинні залишатися незакладені великі отвори, щілини та борозни.
Дерев'яні стелі та перегородки обшивають дошками завширшки не більше 10 см. Широкі дошки повинні бути розколоті та закріплені цвяхами так, щоб залишились поздовжні щілини.
Штукатурити всі вертикальні конструкції будівлі можна лише після їхньої усадки. Дерев'яні стіни з колод чи брусків, а також саманні штукатурять лише після повної усадки, бажано через декілька місяців після спорудження.
ПІДГОТОВКА ПОВЕРХОНЬ ДО ШТУКАТУРЕННЯ
Щоб штукатурний розчин міцно приставав до поверхні, вона повинна бути шорсткою, чистою, без пилу і масних плям. Природної шорсткості поверхні недостатньо для міцного зчеплення її з розчином, тому на ній під час підготовки до штукатурення створюють штучну шорсткість.
Підготовка цегляних та бетонних поверхонь. Цегляні поверхні стін, виконані у пустошовку, перед штукатуренням обмітають від пилу і змочують водою. Цегляні поверхні з швами, заповненими розчином, а також бетонні поверхні насікають троянкою, зубилом, насікальним молотком тощо, утворюючи на них похилі борозни 3-5 мм завглибшки на відстані 50-80 мм одна від одної (рис. 1). Виконуючи цю операцію, треба працювати в захисних окулярах і рукавицях, користуючись справним інструментом.
Після насікання поверхню очищають від пилу віниками, щітками або за допомогою стиснутого повітря, що подається в приміщення по шлангах від компресорної установки, і рясно змочують водою, аби під час штукатурення вода з розчину не так швидко всмоктувалась у поверхню. Змочують і промивають поверхню водою, набризкуючи її щітками або з шлангів, підключених до водопровідної мережі.
Кам'яні поверхні очищають від різних плям металевими щітками, а напливи з твердого розчину та камені, що виступають, зрубують зубилом. Якщо поверхня забруднена на значній площі, її очищають піском за допомогою піскоструминних апаратів. Штукатурити починають через 1-2 год після змочування поверхні водою.
У місцях потовщеного штукатурного шару (віконні та дверні укоси, галтелі, карнизи) чи на стиках дерев'яної і кам'яної поверхонь набивають металеву сітку з розміром отворів від 10*10 до 30x30 мм (рис. 2, а) або цвяхи, на які намотують дріт. Якщо в деяких місцях на плоских горизонтальних поверхнях товщина штукатурного шару буде більше 2 см, а на вертикальних - більше 3 см, їх також обтягують сіткою або роблять плетіння з дроту.
Рис. 1. Кам'яна поверхня, підготовлена (насічена) до штукатурення
Рис. 2. Металева сітка, прибита до поверхні:
а -на стику дерев'яної і кам'яної поверхонь; б - при закритті каналів: 1 - цегляна поверхня; 2 - сітка; 3 - дерев'яна поверхня; 4 - дранка
Сітку прибивають до поверхні цвяхами, які забивають безпосередньо в поверхню, у шви кам'яної кладки або в заздалегідь закладені дерев'яні пробки. Щоб сітка щільно не прилягала до поверхні і під час штукатурення у простір між нею і конструкцією западав розчин, під неї підкладають дерев'яні реєчки, дріт, вербові лозини завтовшки до 5 мм. Щоб сітка міцно трималася, цвях забивають до половини його довжини, лишок загинають, притискуючи ним сітку. Ширина сітки для оббивання стику дерев'яної і кам'яної поверхонь має бути не менше 10 см. Канали, в яких прокладені електричні або телефонні кабелі, стояки центрального опалення чи водопроводу перед штукатуренням також затягують сіткою (рис. 27, б). У цьому випадку сітка повинна бути на 10-15 см ширшою ніж ширина каналу. Канали в конструкціях з бетону закладають плитами.
Плетіння по цвяхах виконують з дроту діаметром 0,8 - 1,2 мм. Якщо дріт погано гнеться, то його відпалюють. На поверхню, яку потрібно армувати, набивають рядами цвяхи на відстані 10 см один від одного. Аби іржа з дроту і цвяхів не проходила на поверхню штукатурки, цвяхи забивають так, щоб їхні головки після штукатурення були нижче зовнішньої поверхні штукатурного шару не менш як на 15 мм. По забитих цвяхах
Loading...

 
 

Цікаве