WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Виконання високоякісної штукатурки по маяках - Реферат

Виконання високоякісної штукатурки по маяках - Реферат


Реферат на тему:
Виконання високоякісної штукатурки по маяках
Влаштування маяків. Маяки - це смуги з розчину або дерев'яні чи металеві рейки, розміщені на поверхні на відстані 1,2-1,5 м одна від одної. Відстань між маяками повинна бути трохи меншою за довжину правила або півтерка, якими будуть розрівнювати розчин між маяками. Маяки служать напрямними, по яких пересувають правило або малку під час розрівнювання розчину, нанесеного між маяками. Інвентарні маяки встановлюють на поверхні також при механізованому нанесенні розчину за допомогою форсунок, щоб було видно, якої товщини шар розчину набризкувати.
Маяки з розчинів влаштовують після встановлення марок, їх, як і марки, можна робити з гіпсу або з розчину, яким штукатурять поверхню. Гіпсові маяки швидко твердішають, це добре, проте після виконання штукатурки їх обов'язково потрібно вирубати, а місця, де вони були, залаштувати розчином. Якщо цього не зробити, то після висихання штукатурки на межі між маяком і штукатурним шаром внаслідок нерівномірної усадки розчинів з'являться щілини. Тому краще одразу робити і марки, і маяки з того ж розчину, яким штукатурять поверхню.
Щоб зробити маяк, на ряд марок, розміщених по його лінії, прикладають рейку перерізом 30*40 або 40*40 мм і притискують її спеціальними Г-подібними затискачами, які вбивають у шви цегляної кладки, або "приморожують" гіпсовим розчином. Під рейку накидають розчин і зрівнюють його вздовж неї так, щоб майбутній маяк у перерізі нагадував правильну трапецію. Коли розчин затужавіє, рейки знімають, цвяхи або інвентарні марки витягують, а отвори, що утворились у маяках, закидають розчином, після чого заповнюють розчином також усі зовнішні порожнини в маяках і остаточно їх затирають.
Маяки з розчину можна робити також способом натирання. Для цього по лінії маяка між марками кельмою накидають смугу розчину, товщина якої повинна бути більшою за товщину марки. Після цього до марок притискують правило і, пересуваючи його вздовж нанесеної смуги розчину, натирають маяк. При цьому потрібно стежити за тим, щоб розчин не нашаровувався на марку, бо це призведе до небажаного збільшення товщини штукатурного шару.
Більш продуктивним є застосування інвентарних дерев'яних або металевих маяків. Як дерев'яний маяк можна застосувати пряму рейку перерізом 30*40 або 40*40 мм. Довжина рейки повинна бути на 20-30 см меншою від висоти приміщення або ширини стелі. Дерев'яні маяки при багаторазовому використанні під дією вологи деформуються, тому їх краще заміняти металевими. Для виготовлення металевих маяків застосовують кутикову сталь або краще дюраль розміром 25*25 або 30x30 мм.
Рис. 1. Інвентарні маякоутримувачі: а - для дерев'яного маяка; б - для металевого маяка; в - положення дерев'яного маяка на поверхні; 1 - шар штукатурки; 2 - дерев'яний маяк; 3 - скоба; 4 - гвинти; 5 - штир; б - металевий маяк
Інвентарні маяки закріплюють на поверхні за допомогою ма-якоутримувачів (рис. 1, а, б), які фактично замінюють марки. Будова маякоутримувача дає змогу змінювати положення маяка відносно поверхні під час її провішування так, щоб нижня площина його була від неї на відстані товщини підготовчого шару штукатурки (рис. 1, в). При цьому горизонтальність або вертикальність маяка перевіряютьвідповідними пристроями.
Високоякісна штукатурка складається з трьох шарів: оббризку, грунту і накривки. Оббризк і грунт послідовно наносять на поверхню між встановленими маяками, як описано в попередньому параграфі. Якщо на поверхні були зроблені маяки з розчину, то грунт, нанесений врівень з ними, зразу ж розрівнюють правилом або півтерком, пересуваючи його вздовж двох маяків, як по напрямних. До початку розрівнювання поверхня маяків має бути очищена від бризок розчину. Правило прикладають до маяків не ребром, а всією площиною і пересувають вздовж маяків, зрівнюючи розчин на лоск (рис. 2, а), бо якщо розрівнювати розчин на здир (рис. 2, б), поверхню маяка деформує ребро правила, тому і якість виконаної штукатурки не буде відповідати технічним вимогам. Якщо маяки були виконані з гіпсового розчину, то після розрівнювання грунтового шару їх видаляють, а борозни, що залишились натомість, заповнюють відповідним розчином і вирівнюють до рівня грунту.
Якщо на поверхні були встановлені інвентарні маяки, то розчин накидають врівень з їхніми площинами, ближчими до поверхні. При цьому маяки залишаються над підготовчим шаром штукатурки. Нанесений розчин відразу ж розрівнюють малкою, пересуваючи її вздовж маяків (рис. 3). Після цього інвентарні маяки знімають з поверхні, а місця під ними, пошкоджені маякоутримувачами, замазують розчином, який вирівнюють так, щоб не було западин і горбків. Ділянки поверхні між крайніми маяками і суміжними стінами закидають розчином і розрівнюють його півтерком або правилом, пересуваючи його по вже поштукатуреній ділянці, як по напрямній. Після цього остаточно опоряджують кути, затираючи їх лузговим півтерком.
Коли грунт затужавіє, на нього наносять тонкий шар накривки. Після часткового тверднення накривного шару поверхню затирають терками, періодично перевіряючи її рівність контрольним правилом.
Замість штукатурення залізобетонні панелі перекриття, стіни і перегородки можна вирівнювати іншим способом. Для цього спочатку з поверхні видаляють напливи з бетону, а місця стиків між плитами і панелями заповнюють цементно-вапняним розчином. Змочивши поверхню водою, на неї металевим півтерком на здир наносять вапняний або вапняно-цементний розчин, який заповнює всі нерівності, що є на поверхні.
Рис. 2. Розрівнювання штукатурного розчину правилом
по маяках з розчину:
а - на лоск; б - на здир
Рис. 3. Розрівнювання штукатурного розчину малкою по інвентарних маяках
Вапняний розчин складу 1:1 приготовляють із добре гашеного і витриманого вапняного тіста та дрібнозернистого піску з розміром зерен не більше 0,3 мм. До цього розчину можна, при бажанні, додати 5-10 % цементу. Рухомість розчину має відповідати зануренню стандартного конуса на 9-10 см. Після достатнього затвердіння розчину поверхню змочують водою і затирають терками, підбитими повстю або фетром. Таке штукатурення бетонних поверхонь дає змогу фарбувати їх без шпаклювання і шліфування.
Література.
Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.- К.: Техніка, 1997.- 304 а: іл,-Бібліогр.: с 296.
Loading...

 
 

Цікаве