WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розробка технологічного процесу механічної обробки чорнових заготовок з деревини - Дипломна робота

Розробка технологічного процесу механічної обробки чорнових заготовок з деревини - Дипломна робота


ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Розробка технологічного процесу механічної обробки чорнових заготовок з деревини
?
ЗМІСТ
Вступ
1. Розробка конструкцій виробу
Опис виробу
Конструкція і матеріали
2. Розробка технологічного процесу
Опис технологічного процесу
Технологічна карта
3. Заходи з охорони праці.
Список використаної літератури
ВСТУП
Деревина є одним з тих конструкційних матеріалів, який людство використовує з прадавніх часів і до наших днів. Накопичено величезний досвід виробів. Необхідних в промисловості, будівництва, сільському господарстві., транспорті, побуті тощо. Сьогодні деревину обробляють механічним, гідротермічним та хімічним способом. Механічний спосіб, який буде розглянуто далі, є найдавнішим і включає такі види оброблення, як різання, склеювання. гнуття, пресування, опорядження. З планом часу змінювався матеріал інструменту (комінний, бронзовий, сталевий, різання рідиною під тиском лазера) його вид (ручний пневматичний, електрифікований) обладнання (з ручним приводом, механічним, гідравлічним) вид деревного матеріалу (масивна деревина, фанера, деревиноволокнисті плити, деревностружкові плити, деревоволокнисті плити, гнуто клеєні блоки, деревноклейово композиція, плити MDF, OSB), вид інших матеріалів (клейових, лакофарбових, металевих виробів, фурнітура для виробництва м'яких меблів та інше), що приводило і до зміни технології виготовлення виробів з деревини. Технологія змінювалась також залежно від виду підприємства (індивідуальне, серійне, масове), регіональних традицій, досягнень науки та професійної освіти.
Пропонована праця складена програмою курсу "Основи технології виробів з деревини, який читається студентам нетехнологічних спеціальностей. Лісотехнічних навчальних закладів. Тут представлені розділи з організації виробів, та шість розділів, де розглянуто етапи технологічного процесу (розкрій, первинне машинне оброблення, отримання, криволінійних заготовок, склеювання та личкування, надання чистовій заготовці форми деталі та складання). В перспективі передбачається доповнити матеріал такими розділами: опорядження деревини, розрахунок обладнання та контроль якості, що логічно завершать поданий матеріал для вивчення курсу "Основи технології виготовлення виробів з деревини".
У даній роботі не розглядались питання конструювання виробів з деревини, опис конструкцій та принципи роботи обладнання, які розглядаються в інших конкурсах.
З причини розширення і насичення торговою ринку матеріалів, інструменту та обладнання в роботі не подані їх торгові марки, а вказуються лише загальні ознаки та принцип дії. Крім переліку операцій і рекомендованого обладнання, для більшості типів обладнання подана формула для визначення продуктивності і схеми організацій робочих місць. Наприкінці кожного розділу подано питання для самоконтролю та список літературних джерел, що допоможуть у підготовленні та окремі таблиці, які допомагають розкрити суть проблеми, що розглядається.
Виклад матеріалу побудовано таким чином. Що спочатку подається класифікація проведення тієї чи іншої операції (стану), а далі розкриваються способи її виконання. При переліку обладнання для виконання операції сторчаку виконується найпростіший тип, часто з ручною та спеціалізовані, що дає можливість, на думку автора, організувати технологічний процес обладнання деревини від найбільш простих цехів (початківцям до сучасних високопродуктивних за допомогою спеціалізованого обладнання.
2. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ СКЛЕЮВАННЯ БРУСІВ
2.1. Види склеювання виробів з деревини
При виготовленні столярно-меблевих виробів застосовують різні способи з'єднання деталей у складальні одиниці і складальних одиниць у вироби. Водночас основним способом отримання не рознімних з'єднань є клейові з'єднання. Такі з'єднання забезпечують високу міцність. У ряді випадків міцність клейового з'єднання вища від міцності деревини й деревинних матеріалів. Крім цього, клейові з'єднання застосовуються не тільки для отримання складальних одиниць при виготовленні виробів, а й для підвищення фізико-механічних характеристик конструктивних елементів виробів раціонального використання малоцінних сировинних матеріалів застосування відходів виробництва для створення нових видів продукції тощо. В цілому у практиці столярно-меблевого виробництва застосовуються такі види склеювання:
а) склеювання заготовок пластями у блоки для отримання деталей більшого перерізу;
б) склеювання заготовок окрайками в щити для отримання деталей великої ширини;
в) склеювання заготовок торцями для одержання деталей потрібної довжини;
г) личкування деталей і складальних одиниць малоцінних деревинних порід личківками з деревини цінних порід або з синтетичних та інших матері.
д) склеювання тонких дерев'яних пластин у плані конструктивні елементи (фанеру) або склеювання одночасним гнуттям для отримання деталей криволінійної форми;
е) з'єднання деталей при їх складанні в складальні одиниці й вироби;
є) виготовлення ДСП, щитів і деталей з стружковим, рейковим, сотовим та іншими заповненнями.
Технологічний процес склеювання виконується в такій послідовності:
o підготовка до склеювання основи (брусків, щитів подрібненої деревини, тонких пластин тощо);
o добір і підготовка клею;
o нанесення клею на основу або змішування його з деревинними матеріалами і формування пакетів;
o запресування пакетів, що склеюються і витримка їх до схоплення клею;
o технологічна витримка склеєних пакетів (деталей).
Оскільки технологічний процес підготовки основи, а також способи й обладнання для запресування пакетів залежить від виду склеювання, їх слід розглянути при вивченні секретних видів склеювання.
2.2. Вимоги до заготовок.
Деревина є пористою структурою з наявністю переважно вузьких каналів у хвойних порід і великих пор і порожнин, що складають до 20% від обсягу деревини. В листяних порід. Унаслідок цього тверда речовина клею в ялини концентрується в дрібних поверхневих порах, а, наприклад, у бука мігрує усередину деревини. Тому виробники клеїв рекомендують для порід деревини з великими порами (дуб, ясен, горіх, в'яз, бук) застосовувати клеї з високим вмістом нелетких речовин і високою в'язкістю, що дозволяє зберегти клеючу речовину в ділянці шва. Сприяє цьому і двобічне нанесення клею.
o Вологість деревини. Набрякання й усадка деревини істотно залежать від її вологості і напрямку волокон. Ігнорування цих факторів може істотно вплинути на міцність шва і точність майбутнього виробу. При склеюванні по пласті деталі рекомендується з'єднувати "серцевину до серцевини, заболонь до заболоні". Через різну усадку проблемним є і склеювання деталей з різних порід дерева. Тому вологість кусків деревини, що склеюються, повинна відрізнятися не більше ніж на 2%. Варто враховувати, що при загальній вологості деревини менш 5% відбуваєтьсяшвидке зневоднювання клею, що призводить до
Loading...

 
 

Цікаве