WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проектування системи охоронної та пожежної сигналізації підприємства - Дипломна робота

Проектування системи охоронної та пожежної сигналізації підприємства - Дипломна робота

наукової точки зору вона досліджує вплив навколишнього середовища і засобів виробництва на організм людини з метою розробки профілактичних заходів щодо попередження травматизму, професійних захворювань і отруєнь.
У завдання охорони праці входить розробка законоположень, правил, норм і інструкцій, організаційно-технічних і гігієнічних заходів щодо охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, вивчення причин і розробка заходів запобігання травматизму, профзахворювань і профотруєнь.
Охорона праці і пожежної безпеки неможливі у відриві від організації і технології виробництва, будови будинків і споруд, конструювання й експлуатації технологічного і допоміжного устаткування. Заходи щодо техніки безпеки і пожежної безпеки розробляють на основі новітніх досягнень вітчизняної і закордонної науки і техніки.
5.1 Аналіз виробничого травматизму.
Причини, що викликали нещасні випадки на виробництві, аналізують для розробки найбільш ефективних заходів для їхнього усунення і попередження. На практиці користуються наступними методами аналізу:
" монографічними,
" топографічними,
" статистичними.
При монографічному методі об'єктами дослідження служать окремі цехи, установки, види робіт, технологічні і трудовий процеси. Детально вивчають оброблювані предмети, основне і допоміжне устаткування, робоче місце, одяг робітників, прийоми робіт і загальні умови виробничої обстановки.
Одночасно вивчають нещасні випадки, що сталися раніше. Результати дослідження направляють на виявлення потенційних небезпек за даних умов роботи й обстановки. За матеріалами досліджень намічають заходи, у яких передбачають не тільки техніку безпеки (огороджену, захисну, блокувальну й ін.), але і заходи щодо забезпечення безпеки у усьому виробничому процесі, а також виробничій обстановці в цілому.
Монографічний метод - найбільш ефективний із усіх методів, тому що на відміну від інших він дає можливість не тільки найбільш повно уточнити, але й усунути причини, що викликали нещасний випадок, а також і запобігти їхньому повторенню.
З зіставлення монографічних обстежень однорідних цехів можна зробити висновки для широких узагальнень і проведення заходів загального характеру.
При топографічному методі нещасні випадки, що сталися, графічно зображують у вигляді умовних знаків на плані підприємства чи дільниці по місцю події. Вивішені на стіні такі плани постійно сигналізують (нагадують) про місця нещасних випадків. Повторення нещасних випадків у визначених місцях буде свідчити про неблагополуччя з охороною праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження зазначених місць виявляють причини, що викликали нещасні випадки, і намічають поточні і перспективні заходи щодо усунення нещасних випадків для кожного окремого об'єкта.
Статистичний метод ґрунтується на вивченні матеріалів реєстрації й обліку нещасних випадків, зібраних за тривалий час (за півроку, рік), і систематизації нещасних випадків за професією, стажем, статтю, віком, характером робіт, технічними чинниками, характером травм (враження струмом, порізи, уколи і т.д.). По актах складається звіт за формою 7-ТВР. При цьому методі необхідно врахувати не тільки число нещасних випадків, але і зв'язати їх із числом працюючих на даному підприємстві і вагою отриманих травм, для чого користуються відносними показниками нещасних випадків, обумовленими формою 7-ТВР.
Визначення відносних показників травматизму
За даними форми 7-ТВР визначають показники травматизму.
Показник частоти Пч - це число потерпілих при нещасних випадках, зв'язаних із виробництвом, що доводяться на 1000 працюючих;
Показник ваги Пт - це середнє число робочих днів непрацездатності, що доводяться на один нещасливий випадок;
Показник непрацездатності Пн - це число людиноднів непрацездатності, що доводяться на 1000 працюючих.
Безпосередньо в підрозділі охорони праці підприємства користуються в більшості статистичним та частково монографічним методом аналізу виробничого травматизму. Щоквартально проводиться аналіз нещасних випадків, які сталися на підприємстві. На основі цього аналізу розробляються заходи з охорони праці, призначення яких запобігти випадкам виробничого травматизму та покращити умови праці. До таких заходів відносяться позапланові інструктажі з техніки безпеки, медичні огляди працівників, технічні навчання, удосконалення пристроїв та систем, що покликані забезпечити безпечні умови праці та ін.
5.2 Заходи техніки безпеки.
Техніка безпеки - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають впливові небезпечних виробничих чинників на процес виробництва.
Небезпечний виробничий чинник (небезпечний чинник) - виробничий чинник, вплив якого на працюючого приводить до травми.
Виробнича травма - травма, отримана працюючим на виробництвіі викликана недотриманням вимог безпеки праці.
Виробнича небезпека - можливість впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Безпека праці - стан умов праці, при якому відсутня виробнича небезпека.
Зниженню або усуненню травматизму сприяє автоматизація виробничих процесів і керування устаткуванням, що виключає необхідність участі людини в роботі окремих частин устаткування, машин, механізмів і установок, а отже, виключає причини нещасних випадків, зв'язаних з обслуговуванням верстатів, машин, механізмів і установок під час їхньої роботи. До роботи допускаються особи, що добре знають конструкцію устаткування, вимоги техніки безпеки і безпечні прийоми роботи, при експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонті устаткування.
Так як основна частина устаткування безпосередньо зв'язана з електричним струмом, то знанням правил електробезпеки в дистанції приділяється особлива увага.
Електричні мережі й установки підрозділяються по напрузі, частоті і напрямку струму, виконанню мережі і по ступені небезпеки поразки електричним струмом.
По напрузі електромережі й установки можуть бути вище 1000В, до 1000В, 36В та 12В.
Мал. 5.2.1. Схеми: а - трьохпровідної мережі напругою вище 1000 В с заземленою нейтраллю; б - трьохпровідної мережі напругою до 1000 В с ізольованою нейтраллю; в - чотирьохпровідної мережі до 1000 В с глухозаземленною нейтраллю.
По частоті електроструму мережі й установки підрозділяються на наступні групи:
50 Гц - найбільш поширена частота;
200; 400; 600 Гц - підвищена частота;
3 106 - 3 107 Гц - висока частота (ВЧ);
3 107 - 3 108 Гц - дуже висока частота (ОВЧ);
3 108 - 3 109 Гц - ультрависока частота (УВЧ);
3 109 - 3 1010 Гц - надвисока частота (СВЧ);
3 1010 - 3 1011 Гц - край висока частота (КВЧ);
3 1011 - 3 1012 Гц - над крайвисока частота (СКВЧ).
По напрямку струму мережі установки можуть бути змінного і постійного струму. У залежності від режиму нейтралі при напрузі вище 1000В відповідно до ПУЕ застосовують мережі трьохпровідні (мал. 5.2.1,а) із заземленою нейтраллю. При напрузі до 1000В відповідно до ПУЕ застосовують мережі трьохпровідні з ізольованою нейтраллю (мал. 5.2.1,б) і чотирьохпровідні з глухозаземленою нейтраллю (мал. 5.2.1,в). Нейтральна точка мереж трьохпровідних (мал. 5.2.1,б) з ізольованою нейтраллю не має зв'язку з землею. Такі мережі застосовують при незначних ємнісних струмах, коли можливо підтримати ізоляцію в гарному
Loading...

 
 

Цікаве