WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проектування системи охоронної та пожежної сигналізації підприємства - Дипломна робота

Проектування системи охоронної та пожежної сигналізації підприємства - Дипломна робота

обладнаний шкалою з мітками температури через 5°С; на передню панель також виведені фоторезистор R15 (типа ФСК-Г2), встановлений в октальну лампову панель, світлодіод HL1, гнізда XI і Х2, клеми 1...8 для підключення зовнішніх пристроїв і роз'єм живлення. Термошлейф завдовжки 10...20 м складається із загального дроту перетином 2,5 мм2 (гнучкого монтажного) і тонших проводів: одного - цілого, а іншого - що складається з відрізків завдовжки 1,0...2,0 м, що включаються послідовно з терморезисторами R20...R29 типа ММТ-1 опором 1...2 ком. Терморезистори підключені так, як показано на рис.1 - по всій довжині термошлейфа.
Корпуси всіх блоків повинні бути з'єднані із загальним дротом.
Випромінювач А1 і приймач А2 встановлюється на протилежних стінах приміщення, що охороняється, якнайдалі один від одного (але не більше 20м) строго навпроти. Для монтажу подібних пристроїв існують загальні вимоги: жорстка опора для установки і вільний простір для проходження ІЧ-променя. При цьому ІЧ-промінь повинен проходити поблизу "вразливих" місць в приміщенні. Прямі сонячні промені не повинні потрапляти на лінзи ІЧ-системи і фоторезистора. Термошлейф підвішується до стелі приміщення паралельно лінії ІЧ-променя. Він же є лінією живлення випромінювача А1. БУ встановлюється поблизу А2 і з'єднується з ним двопровідним екранованим кабелем.
Настройка. Підключивши джерело живлення, настроюють компаратор DA1 по максимальній чутливості підбором резистора R4, подаючи на гнізда XI, Х2 сигнал із звукового генератора частотою 8 кГц. Рівень сигналу визначають по мілівольтметру, підключеному до виходу приймача. Рівень, при якому з'являється логічна "1" на вході 4 DD2.2, повинен бути не більше 10...15 мВ при установці движка R2 у верхнє по схемі положення.
Фотодатчик настроюють так, щоб область кута повороту движка резистора R13, при якому на вході 3 DD2.2 з'являється логічна "1", складала не більше 1/4 від загального кута повороту при дуже слабкому освітленні (наприклад при засвіченому сірнику в темній кімнаті). Регулювання проводиться шляхом підбору резистора (на схемі не показаний), що встановлюється паралельно R15, залежно від опору останнього. Після регулювання необхідно зафіксувати осі R13 і R2. Підключивши згорнутий в кільце термошлейф, його поміщають в просту термокамеру, що складається з картонного ящика, накритого склом. На дно ящика укладають кільце шлейфу і точний ртутний термометр, а поблизу скла (подалі від термометра) розміщують лампу потужністю 150...200 Вт. Контролюючи температуру усередині камери, відзначають мітки температури на шкалі при обертанні осі R14. Спрацьовування термодатчика визначають по появі на вході 5 DD2.2 напруги логічного "0" при відповідній температурі. Логічні рівні на виходах мікросхем контролюють або вольтметром постійного струму, або підключивши до виходів відповідних елементів світлодіод АЛ307 з послідовно включеним резистором 0,3...0,8 ком. Після монтажу А2, БУ і термошлейфа підключають живлення до випромінювача А1 і, переміщаючи його по стіні, знаходять місце, при установці в яке осцилограф, підключений до кубел XI і Х2, показує максимальну амплітуду сигналу.
Після жорсткого закріплення випромінювача А1, резистором R3 в нім встановлюють по осцилографу форму сигналу, близьку до синусоїди. Далі, закривши "глазок" R15 світлонепроникним матеріалом і встановивши за шкалою R14 температуру вище ніж в приміщенні, регулюють поріг спрацьовування компаратора DA1 обертанням R2, до тих пір, поки не засвітиться світлодіод HL1. Після цього вісь R2 фіксують. Пристрій готовий до роботи. При експлуатації достатньо лише коректувати поріг спрацьовування термодатчика резистором R14 залежно від температури в приміщенні. При необхідності підстроюють поріг спрацьовування компаратора. Фотодатчик оперативного регулювання не потребує.
Для виключення спрацьовування пристрою у момент включення в колі живлення можна застосувати схему витримки часу (рис.3), суміщену з приладом охоронної сигналізації. Затримка включення (30...60секунд) визначається номіналами кола R2, С1:
БУ включається в ланцюг шлейфу приладу послідовно з датчиками охоронного шлейфу. До контактів реле К3.2 підключаються виконавчі пристрої. При застосуванні вищезгаданих пристроїв в комплекті з аварійним живленням і надійною лінією передачі сигналу тривоги об'єкт, що охороняється, практично неможливо пошкодити непомітно.
Згідно з положеннями ДНАОП та правилами проведення та прийому робіт (установки охоронної, пожежної та охоронно-пожежної сигналізації (офіційне видання Мінприлад ВСН 25-09.68-85) димові лінійні пожежні сповіщувачі повинні бути розміщені на відстані 2,5 метра від стіни приміщення. Так як приміщення складів мають ширину 5 метрів, то для контролю достатньо однієї пари лінійних димових сповіщувачів, принцип дії яких ґрунтується на принципі ослаблення потоку інфрачервоного випромінювання від ІЧ-випромінювача до приймача.
4. Енергетична частина
Одним із факторів ефективності використання пристроїв та систем та причиною доцільності використання є зменшення витрат енергоносіїв, що являється одним з основних завдань модернізації та модифікації пристроїв, які застосовуються в промисловості та в сфері обслуговування. В загальному понятті енергоносіями являються речовини чи явища при перетворенніяких виділяється енергія, яку може використати споживач. Це можуть бути і речовини природного походження (нафта, газ, торф), вторинна енергія вироблена людиною (електроенергія, теплова енергія), природна енергія (енергія сонячного проміння, енергія вітру, припливів і відпливів). В господарській діяльності чи не найширше використовується електрична енергія, одержана чи вироблена різними шляхами.
Дана система пожежної сигналізації використовує один вид енергії - електричну. Причому отримує частину її від вторинного джерела живлення - блоку живлення. Тому для розрахунку ефективності необхідно визначити яку потужність споживає система, а саме пристрої системи, які живляться від окремого джерела. Отже можна визначити потужність споживання системи як потужність вторинного джерела живлення.
Потужність вторинного джерела живлення, як визначено в пункті 2.4. становить 57,3 Вт.
Середня споживана кількість електроенергії за добу становить 1375,2Вт.
5. Охорона праці
"Охорона праці" у промисловості - наукова дисципліна, що вивчає питання безпеки праці, попередження на виробничого травматизму, професійних захворювань і отруєнь, пожеж і вибухів.
Основна мета предмету "Охорона праці" - вивчення основ трудового законодавства, загальних питань по охороні праці, виробничій санітарії, техніки безпеки, пожежної техніки і пожежної безпеки на виробництві, ознайомлення з діючими нормами, правилами, інструкціями, ДСТ і вимогами по техніці безпеки, виробничій санітарії і пожежній профілактиці.
Предмет "Охорона праці" нерозривно зв'язаний з іншими спеціальними дисциплінами. Знання основ трудового законодавства, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки обов'язкове для всіх працівників промисловості, транспорту та сфери обслуговування.
Охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Охорона праці - це наука про людину і працю. З
Loading...

 
 

Цікаве