WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проектування системи охоронної та пожежної сигналізації підприємства - Дипломна робота

Проектування системи охоронної та пожежної сигналізації підприємства - Дипломна робота

1,8).
Ід=0,5 1,8 1,5=1,35 А.
3. Підраховуємо зворотну напругу, яка буде прикладена до кожного діода випрямляча:
Uзв.=1,5Uн , де Uзв - зворотна напруга, В;
Uн - напруга на навантаженні, В.
Uзв.=1,5 12=18 В
4. Вибираємо діоди, в яких значення випрямленого струму і допустимої зворотної напруги дорівнюють чи перевищують розрахункові. За довідником вибираємо діоди типу КД226А. Параметри яких становлять Ід=1,7 А, Uзв=100 В.
5. Визначаємо ємність конденсатора фільтра:
Сф=3200Ін /UнКп , де Сф - ємність конденсатора фільтра, мкФ;
Ін - максимальний струм навантаження, А;
Uн - напруга на навантаженні, В;
Кп - коефіцієнт пульсацій (відношення амплітудного значення змінної складової частотою 100 Гц на виході випрямляча до середнього значення випрямленої напруги) - 10-5.
Сф=3200 (1,5 /12) 10-5 =4000 мкФ.
Приймаємо значення конденсатора фільтра Сф=4700 мкФ.
Розраховуємо параметри трансформатора живлення. Знаючи необхідну напругу на вторинній обмотці (UІІ), і максимальний струм навантаження трансформатор живлення розраховуємо в такій послідовності:
1. Визначаємо значення струму, протікаючого в вторинній обмотці трансформатора:
ІІІ=1,5Ін , де ІІІ - струм через обмотку ІІ трансформатора, А;
Ін - максимальний струм навантаження, А.
ІІІ=1,5 1,5=2,25 А
2. Визначаємо потужність, яку споживає випрямляч від вторинної обмотки трансформатора:
РІІ=UІІІІІ , де РІІ - максимальна потужність, що споживає випрямляч від вторинної обмотки, Вт;
UІІ - напруга на вторинній обмотці, В;
ІІІ - максимальний струм через вторинну обмотку трансформатора, А.
РІІ=20,4 2,25=45,9 Вт
3. Підраховуємо потужність трансформатора:
Ртр=1,25РІІ , де Ртр - потужність трансформатора, Вт;
РІІ - максимальна потужність, що споживається від вторинної обмотки, Вт.
Ртр=1,25 45,9=57,3 Вт
4. Визначаємо значення струму, протікаючого в первинній обмотці:
ІІ=Ртр/UІ , де ІІ - струм через обмотку І, А;
Ртр - визначена потужність трансформатора, Вт;
UІ - напруга на первинній обмотці (мережева напруга - 230 В).
ІІ=57,3/230=0,25 А
5. Розраховуємо необхідну площу перерізу сердечника магнітопроводу:
, де S - переріз сердечника магнітопроводу, см2;
Ртр - потужність трансформатора, Вт.
6. Визначаємо число витків первинної (мережевої) обмотки:
wI=50UІ/S , де wI - число витків обмотки;
UІ - напруга на первинній обмотці, В;
S - переріз сердечника магнітопроводу, см2.
wI=50 230/9,88=1164 витки
7. Визначаємо число витків вторинної обмотки:
wІІ=55UІІ/S , де wІІ - число витків вторинної обмотки;
UІІ - напруга на вторинній обмотці, В;
S - переріз сердечника магнітопроводу, см2.
wIІ=55 20,4/9,88=114 витків
8. Визначаємо діаметри проводів обмоток трансформатора:
, де d - діаметр проводу, мм;
І - струм через обмотку, мА.
dI=0,27 мм
dІІ=0,95 мм
Приймаємо діаметри проводів обмоток 0,3 і 1 мм відповідно.
Розрахунок стабілізатора ведуть в такій послідовності:
Вихідними даними для розрахунку є випрямлена напруга UІІ і максимальний струм навантаження Ін.
1. Розраховуємо максимальну потужність. що розсіюється транзистором:
Рмакс.=1,3(UІІ - Uн)Ін
Рмакс.=1,3(20,4 -12)1,5=14,82 Вт
2. Вибираємо регулюючий транзистор. Його максимально допустима розсіювана потужність має бути більшою від значення Рмакс., максимально допустима напруга між емітером і колектором - більша від UІІ, максимально допустимий струм колектора - більший від Ін. Виходячи з вищенаведеного вибираємо транзистор p-n-p структури типу КТ816Г. Його максимальна розсіювана потужність становить 25 Вт, максимально допустима напруга між емітером і колектором - 80 В, максимально допустимий струм колектора становить 3 А.
3. Визначаємо максимальний струм бази регулюючого транзистора:
Іб.макс.=Ін/h21e мін.
Іб.макс.=1,5/25=0,06 А
4. Підбираємо стабілітрон. Його напруга стабілізації повинна дорівнювати вихідній напрузі стабілізатора, а значення максимального струму стабілізації повинно перевищувати максимальний струм бази регулюючого транзистора. Вибираємо стабілітрон типу КС512. Його напруга стабілізації дорівнює 12 В, але максимальний струм стабілізації дорівнює 10 мА, що менше ніж максимальний струм бази. В зв'язку з цим в стабілізатор вводимо додатковий транзистор малої потужності, який дозволяє знизити струм навантаження стабілітрона в h21e раз. Використовуємо в якості додаткового транзистора - КТ361Г з коефіцієнтом передачі - 50. В результаті використання цього транзистора максимальний струм навантаження для стабілітрона зменшиться до 1,2 мА, що є прийнятною величиною для стабілітрона КС512.
5. Визначаємо величину опору резистора Rb1.
Rb1=(UІІ - Uст.)/(Іб.макс.-Іст.мін)
Rb1=(20,4 -12.)/(60+10)=7,6/0,07=108,6 Ом
Приймаємо опір резистора згідно ряду опорів рівним 110 Ом.
6. Визначаємо потужність розсіювання резистора:
Рb1=(UІІ - Uст.)2/Rb1
Рb1=(20,4-12)2/110=0,53 Вт
Приймаємо потужність резистора Рb1=0,5 Вт.
Елементи часозадаючої ланки блоку управління, яка використовується для усунення хибних спрацьовувань системи, а саме ланки резистор R18, конденсатор С7 розраховуються за допомогою відношення, що відображає час заряду конденсатора до напруги логічної одиниці (+2,7 В), якої достатньо для переходу виходу логічного елемента DD3.1 відповідно зі стану логічного нуля в стан логічної одиниці. Цей час вибрано рівним 8 секунд.
Час заряду конденсатора визначаємо виходячи з правила п'яти RC. Правило п'яти RC формулюється наступним чином: за час, який дорівнює п'яти постійним часу, конденсатор заряджається чирозряджається на 99%. Звідси насамперед необхідно визначити кількість постійних часу, потрібних для заряду конденсатора до напруги 2,7 В:
(2.3)
xRC=12.5/11.88=1.2
Приймаємо ємність конденсатора С7= 20 мкФ. З визначення постійної часу та результату обчислення виразу (2.3) визначаємо опір резистора R18.
Приймаємо величину опору резистора R18=330 кОм.
2.5 Опис схеми керування, контролю або регулювання.
Основою схеми є БУ (див. креслення). Прийнятий, посилений і продетектований сигнал частотою 8 кГц з виходу ІЧ приймача (А2) поступає на вхід інтегрального компаратора DA1. Якщо рівень сигналу достатній, транзистор VT2 відкритий, і на вході 4 DD2.2 - логічна "1". При зміні прозорості середовища напруга частотою 8 кГц на виході А2 знижується, VT2 закривається, і в результаті на виході DD2.2 з'являється логічна "1". Реле К1 спрацьовує із затримкою, визначуваним ланцюжком R18, С7. Затримка зроблена для виключення спрацьовування датчика від випадкових перешкод в межах 5...10 секунд. Реле К1 після спрацьовування розриває своїми контактами К1.1 ланцюг охоронного шлейфу сигналізації об'єкту. Те ж відбувається, якщо з'являється напруга логічного "0" на входах 3 і 5 DD2.2 від схем термодатчика на терморезисторах R20...R29 і фотодатчика R15. Поріг спрацьовування фотодатчика регулюється R13, а термодатчика - R14. Світлодіод HL1 відображає включення пристрою і наявність сигналу тривоги. Живиться БУ від стабілізованої напруги 9 В. Схема випромінювача (А1) приведена на рис.2.
Конструкція і монтаж пристрою. БУ зібраний на друкованій платі і розміщений в металевому корпусі, на передній панелі якого встановлені змінні резистори R2, R13, R14. R14
Loading...

 
 

Цікаве