WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розробка гнучкого розкладу роботи обладнання, де використовуються система управління виробничою дільницею (ГАД). - Курсова робота

Розробка гнучкого розкладу роботи обладнання, де використовуються система управління виробничою дільницею (ГАД). - Курсова робота

маркерів в позиції
8 КодПерех Цілий Код переходу
9 К_лВхДуг Цілий Кількість вхідних дуг
10 К_лВихДуг Цілий Кількість вихідних дуг
Даними для роботи програми являються:
- кількість АТМ
- час завантаження
- час розвантаження
- матриця часу маршрутів АТМ
- матриця технологічних маршрутів
- дані про час виконання окремих операції
- операційний склад ГВМ
- правила переваги для складання розкладу основного обладнання
- правила переваги для складання розкладу транспортного обслуговування
При побудові розкладу використовуються наступні правила переваги:
- для розкладу роботи основного обладнання
1. FIFO
2. найкоротшої операції
3. найдовшої операції
4. максимальної залишкової трудоємності
5. мінімальної залишкової трудоємності
6. LIFO
- для розширеного розкладу
1. прив'язки АТМ до деталей
2. прив'язки АТМ до модулів
3. найближчого вільного АТМ
2.3 Методи вирішення задачі складання розкладу роботи устаткування
Усі методи вирішення задач цього типу умовно розбивають на два основних класи:
- аналітичні методи, засновані на апараті дискретної оптимізації;
- імітаційні методи, засновані на імітації роботи об'єкта планування і використанні евристичних вирішальних правил.
Існуючі аналітичні методи звичайно прямо чи побічно зв'язані з перебором варіантів, і їхня трудомісткість експоненціально залежить від розмірності задачі.
Застосування відомих методів відсівання варіантів типу методу "галузей і границь " дозволяє зменшити (іноді істотно) коефіцієнт пропорційності в залежності між трудомісткістю алгоритму і розмірністю задачі. Експонентний характер цих алгоритмів залишається незмінним.
Тому для практичних цілей найчастіше використовують евристичні алгоритми складання розкладу на базі вирішальних правил у режимі імітації роботи виробничої системи. У цьому режимі виконується паралельна (одночасна) побудова діаграми Ганта для всіх одиниць технологічних операцій, що беруть участь у процесі планування.
Алгоритм побудови розкладу на основі правил переваги:
1. Нехай у деякий момент часу Т k-u верстат закінчив обробку поточної деталі.
2. Оброблена деталь заноситься в портфель робіт наступного по технологічному маршруту верстата. При наявності декількох варіантів технологічного маршруту, деталь одночасно заноситься в відповідну кількість портфелів. Якщо виконана операція була останньою по технологічному маршруті, то деталь виключається з розгляду.
3. Якщо портфель робіт k-го верстата порожній, то він переводиться в стан простою. У противному випадку за допомогою вирішального правила з портфеля вибирається одна деталь і заноситься як поточна в розклад робіт даного верстата з указівкою часу завершення операції Т=Т+Тij. Обрана в такий спосіб деталь виключається з усіх портфелів, у які вона була розміщена.
4. Якщо у випадку виконання п.2 з'явилася можливість завантажити верстат, що знаходиться в стані простою, то відповідна деталь заноситься в розклад робіт даного верстата і для нього формується нове значення часу завершення операції.
Вибирається наступний верстат з мінімальним поточним значенням Т и виконується перехід до п. 1.
Як вирішальні правила в алгоритмах імітаційного моделювання найбільш часто використовуються наступні правила переваги:
1) правило найкоротшої операції - з поточного портфеля робіт, готових до виконання на даному верстаті, вибирається деталь з мінімальним часом обробки. Ціль правила - найбільш швидко завантажити роботою наступний по технологічному маршруту верстат;
2) правило максимальної залишкової трудомісткості - з поточного портфеля робіт, вибирається деталь з максимальною сумою часу обробки на всіх ще невиконаних операціях. Ціль правила - закінчити обробку всіх деталей приблизно одночасно;
3) правило вирівнювання завантаження верстатів - з портфеля робіт вибирається деталь, що потім надійде на верстат, що має в даний час мінімальний по трудомісткості портфель підготовлених робіт. Ціль правила - рівномірно завантажити верстати (правило можна використовувати при різноманітних маршрутах);
4) правило мінімальної залишкової трудомісткості - альтернатива
правилу 2;
5) правило найбільш довгої операції - альтернатива правилу 1;
6) правило призначення в порядку надходження (FIFO) - з поточного портфеля робіт вибирається деталь, що надійшла в чергу на обробку до верстата першою;
7) правило LIFO - альтернатива правилу 6.
З приведених правил видно, що вони мають евристичний характер, тобто з їхньою допомогою неможливо встановити й оцінити ступінь наближення отриманого рішення до оптимального, але можна виробити "гарне" рішення для заданих умов роботи ГВД і відповідним чином обраного критерію оптимізації.
Для простих задач, коли кількість верстатів чи одиниць устаткування, на яких здійснюється обробка деталей, менше трьох і обробка кожної деталі відбувається послідовно на кожному верстаті, можливе використання для складання опису роботи устаткування алгоритм Джонсона. Для цього формується матриця розмірності NxМ, де N - кількість деталей, що підлягають обробці, М - кількість верстатів, через які проходять усі технологічні маршрути. Як елементи матриці приймаються тривалості обробки j-ої деталі на і-ому верстаті: tij ( і=1,M: j =l,7V). Далі всі деталі розбиваються на дві групи:
1) деталі, для яких t tl < t2 k при N = 2 чи t l k {0, 1.2,…},
H: T*P=> {0, 1.2,…},
Mo: P=>{0, 1.2,…},
Де:
Р - безліч позицій, що зображують умови в системі;
Т - безліч переходів, що зображують події в системі;
F, H - функції інциденцій позицій і переходів, що визначають передумови чи післяумови подій;
Мо - початкове маркірування мережі.
Функція F, визначивши передумови здійснення подій, призначає кожному переходу вхідну множину позицій Tj={Pi|F (Pi, Tj) 0}, а функція Н, визначивши післяумови, призначає кожному переходу вихідну множину позицій Tj ={Pi|h (Tj, Pi) 0}.Маркірування Мо (Рі) позначає кількість маркерів у позиції Рі мережі. Потрібно відзначити, що перші чотири елементи визначають структуру системи, а останній елемент - динаміку поводження системи, її початкове положення. Динаміка мережі зв'язана з рухом маркерів по позиціях у результаті спрацьовування переходів, унаслідок чого створюються нові маркірування позицій М (Pi).
Графічно мережа Петрі - це двочастковий орієнтований мультиграф, де:
- двочастковість означає існування двох типів вершин (позицій і переходів);
- орієнтованість означає, що всі дуги мають визначений напрямок;
- мультиграф - дуги можуть мати кратність, що позначається значенням над дугою чи кількістю
Loading...

 
 

Цікаве