WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Автоматизація модульної котельні - Курсова робота

Автоматизація модульної котельні - Курсова робота

яка
визначається по п.5.3 ГОСТ 24570-81
- коефіцієнт, який враховує фізико-хімічні властивості рідини
F - розрахункова площа січення клапана у проточній часині, мм2
P1 - максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, кгс/см
Р1=1,1 Р2 кгс/см2 (3.8.)
Р2 - максимальний надлишковийтиск за запобіжним клапаном, кгс/см2)
?- щільність рідини перед клапаном при параметрах Р1, t1 і ? =0,9
Розрахункова площа січення запобіжного клапана в проточніий частині, мм2
1. Живе січення клапана по сідлу з врахуванням загромадження визначаємо за формулою
(3.9.) (3.10.)
де d - діаметр січення отвору юіапана в проточній частині, мм
d - розмір вибирається за табл. 2 РОС Т 97-89-75 в залежності від Ду і Ру
2. Січення клапана в проточній частині визначаємо за формолою
(3.11.) (3.12.)
де d0= для клапана Ду 65 і Рe16, d0 =36мм
3. Р1 = 1,1 = 3,3 кгс/см2
Пропускна сироміжшсть клапана
Пропускна спроможність запобіжних клапанів водогрійних котлів повинна задовільняти наступну умову
(3.13.)
n - кількість запобіжник клапанів
Q - номінальна теплопродуктивність котла в Ккал/год
? теплота випарювання, Дж/кг~ (ккал/кг) при Р=4 ата ?=510,2 ккал
Висновок: умова не виконується .
Необхідно додатково встановити клапан Ду50 1505+1054 > 2548
Розрахунки запобіжних клапанів виконані відповідно з нормативними елементими:
- Правила будови і безпечної експлуатації водогрійних котлів з температурами нагріву води не вище 115оС, затверджених 23.06.1981 Держнаглядохоронпраці;
- ГОСТ 24570-81 Клапани запобіжні парових і водогрійних котлів;
- ГОСТ 12.2.085-82 Посудини, які працюють під тиском, клапани;
- ГОСТ 5335-75 Чавунні важільно-вантажні запобіжні клапани закритого типу, однарні, з тиском до 18 кгс/см;
- Довідник з котлонагляду, запобіжні клапани.
5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1. Аналіз виробничого травматизму
Охорона праці як наукова дисципліна оперує специфічними термінами. Нижче наводиться тлумачення декотрих з них.
Травма - порушення анатомічної .цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.
Нещасний випадок - випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.
Виробничий травматизм характеризується сукупністю травм і нещасних випадків на виробництві:
Причини виробничого травматизму поділяються на:
o організаційні - відсутність або неякісне проведе структажів і навчання, відсутність контролю, порушення ви інструкцій, правил, норм, стандартів, законодавства, невикона заходів щодо охорони праці, несвоєчасний ремонт або зал несправного і застарілого обладанання, невідповідність норі санітарно-гігієнічних факторів (освітлення, мікроклімату, с і повітряного середовища тощо);
o технічні - невідповідність вимогам безпеки праці несправність виробничого обладнання, інструменту і заа захисту, конструктивні недоліки обладнання;
o психофізіологічні - помилкові дії внаслідок втоми люд через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність
праці, хворобливий стан людини, необережність.
5.3. Протипожежний захист
В комплексі заходів, що вживаються для протипожежного захисту підприємств зв'язку, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів згідно зі СНиП 2.04.09-84.
Горіння припиняється:
o при охолодженні горючої речовини до температури
нижчої, ніж температура її спалахування;
при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;
при припиненні надходження пари, газів горючої речовини
в зону горіння.
Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасник засобів:
води (у вигляді струменя або у розпиленому вигляді);
інертних газів (вуглекислота та ін.);
хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);
порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);
пожежних покривал з брезенту та азбесту.
Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин і їх носіїв (протипожежної техніки) визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та матеріалів.
Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.
Вода - найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин.
Вода застосовується у вигляді компактних і розпилених струменів і як пара. Вогнегаоний ефект компактних струменів води полягає у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів.
Подача води до місця пожежі здійснюється пожежними рукавами. Відкидний рукав від пожежного крана або насоса закінчується металевим соплом, обладнаним розбризкувачем. Розбризкувач дозволяє отримувати компактний або розсіяний струмінь води.
Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним пилом - тверді, волокнисті сипучі речовини, а також спирти, трансформаторне і солярове мастила.
Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у Приміщеннях об'ємом до 500 м3 і невеликих загорянь на відкритих установках.
Вогнегасна концентрація пари у повітрі становить 35%. Водою не можна гасити легкозаймисті рідини (бензин, гас), оскільки, маючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні. Не можна гасити водою такі речовини, як карбіди та селітру, які виділяють при контакті з водою горючі речовини, а також металевий калій, натрій, магній та його сплави, електрообладнання, що знаходиться під напругою, цінні папери та пошту.
Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф тощо). У воду додають поверхнево-активні речовини: піноутворювач ПО-1, сульфаноли НП-16, сульфонати, змочувач ДП тощо.
Промислові приміщення мають зовнішнє і внутрішнє водопостачання, запроектоване згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.01-85. Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів.
Гідранти розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін.
Loading...

 
 

Цікаве