WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Опорядження поверхонь гіпсокартонними листами - Дипломна робота

Опорядження поверхонь гіпсокартонними листами - Дипломна робота

тужавлення остаточно обробляється "Фініш-пастою" з подальшим шліфуванням шва (там де це потрібно) наждачним папером.
2.7. Дефекти сухої штукатурки.
Недотримання технології шпарування швів між ГКЛ призводить до утворення різних дефектів швів гіпсокартонних обшивок. До найпоширеніших дефектів швів належать тріщини і швах і видимі контури швів. Основними причинами таких дефектів є перевищення розтягувальних напружень над міцністю матеріалу шпаклівки, укладеного у стикові ділянки гіпсокартонної обшивки. Небезпеку тріщоутворення потрібно врахувати при зведені будинків і споруд у сейсмонебезпечних регіонах і на територіях, де інтенсивно добувають корисні копалини в підземних гірських родовищах. Тому в разі застосування технологій "сухого" будівництва в цих регіонах доцільно використовувати (видимі) відкриті шви в гіпсокартонних обшивках, що не підлягають шпаклюванню. Такі шви можуть зазнавати деформацій, які звичайно не погіршують зовнішній вигляд або експлуатаційні властивості обшивки обгороджувальних конструкцій, особливо із ковзними сполученнями стель, перегородок і стін.
Утворення тріщин у швах між ГКЛ спричиняються:
1) шпаруванням шпаклювальними масами без використання армуючих стрічок, які ущільнюють поверхню швів;
2) використанням шпаклівок, що втратили здатність до тужавлення. При цьому тріщини з'являються переважно обабіч стику по краях армуючої стрічки;
3) порушенням волого-теплового режиму або прикладанням випадкових навантажень як під час виконання робіт, так і в процесі експлуатації будинків і споруд;
4) порушенням правил виконання деформаційних швів, які треба передбачити при влаштуванні гіпсокартонних обшивок значної довжини і площі (понад 15 м і 50 м2 відповідно). Отже, температурні шви слід улаштувати в довгих коридорах (через кожні 15...20 м) та в приміщеннях значної висоти і довжини (через кожні 8...10 м).
Видимі контури швів, що можуть позначатися на обробленій поверхні гіпсокартонних обшивок при їхньому освітленні боковим світлом зумовлюються такими причинами і чинниками:
1) ділянки поверхні швів мають фактуру поверхні, що відрізняється від решти поверхонь обшивки через їхнє шліфування, надмірну ширину, неякісне ґрунтування поверхні під фарбування;
2) опуклості (вм'ятини) у зоні швів відносно великого за довжиною розміру , що утворилися внаслідок неякісного вирівнювання;
3) наявність уступів (задирок) на поверхні швів, що утворюються при нестабільному волого-тепловому режимі в процесі шпаклювальних робіт;
4) помилка монтажу гіпсокартонної обшивки (поперечні стики ГКЛ без утворення фасок), яку своєчасно не усунено до початку шліфувальних робіт;
5) помилки, допущені при шпаклюванні швів: передчасне нанесення накривного шару на поверхні шпаклівки, що недостатньо затужавіла; шпаклювання виконано за один раз; застосування неякісної шпаклівки, що втратила свою міцність через порушення технологічних операцій; недостатня кваліфікація опоряджувальника.
У разі випадків можна усунути видимі контури швів, хоча це пов'язано із зайвими витратами матеріалів і часу. Зокрема, можна виконати додаткове шпаклювання, але вже по всій поверхні обшивки, або обштукатурити цю поверхню тонким шаром структурної штукатурки. Шліфування опуклостей у зонах швів не завжди ефективне, оскільки виникає небезпека пошкодження не покритих шпаклівкою ділянок гіпсокартону.
Будь-які роботи, пов'язані із усуненням дефектів швів у гіпсокартонних обшивках, доцільно виконувати після стабілізації деформацій конструкції будівлі. і з дотриманням усіх вимог щодо виконання робіт.
2.8. Організація праці опоряджувальників.
Організація праці опоряджувальників має забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобів механізації і матеріальних ресурсів із метою підвищення продуктивності праці, скорочення термінів будівництва, поліпшення його якості. Це досягається дотримання вимог наукової організації праці (НОП), яка передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних і соціально-економічних заходів.
Найважливіша вимога НОП - поділ і кооперування праці. Кількісний професійно-кваліфікаційний склад бригади має відповідати виду, трудомісткості й терміном виконання робіт із дотриманням стабільного складу виконавців.
В умовах ринкової економіки найефективніші збільшені комплексні бригади, які суміщують кілька професій.
Під час виконання опоряджувальних робіт застосовують ланкову або бригадну систему організації праці. За ланковою системою ланки спеціалізуються на певному виді опоряджувальних робіт згідно з планом-завданням. Бригадну систему застосовують частіше, при цьому бригад та її складові ланки мають спільний план-завдання.
Бригади бувають спеціалізовані та комплексні.
Спеціалізовані бригади складаються з робітників однієї професії, які використовують один вид опоряджувальних робіт (штукатурні, малярні тощо). Праця у таких бригадах поділяється за складністю робіт відповідно до розрядів робітників.
Комплексні бригади виконують кілька видів робіт, пов'язаних з опорядженням будинку, і складаються з робітників кількох професій (штукатурів, плит очників, малярів). У таких бригадах існує суміщення професій.
Ефективною формою організації виробництва і праці при виконанні опоряджувальних робіт (штукатурних, малярних тощо) є застосування спеціалізованих екіпажів. Їх формують за професійною ознакою, застосовують прогресивну технологію виконання робіт та комплексну механізацію, використовують штукатурні і малярні станції. Екіпажна форма організації передбачає застосування початково-розчленованого методу для проведення опоряджувальних робіт. Комплекс робітподіляють на окремі процеси, які виконують спеціалізовані ланки.
До складу бригади можуть входити робітники (машиністи), які обслуговують окремі машини, що забезпечить загальну зацікавленість у створенні кінцевої продукції. При цьому машиніста зараховують до складу будівельної організації або залишають у складі управління механізації.
Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації робочого місця. Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу дій одним або кількома працівниками.
Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже нема опоряджувальних робочих місць, адже робітник разом із пристроями під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.
На робочому місці опоряджувальника має бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібне для виконання опорядження. Їх розмішують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою має лежати справ, а той, що беруть лівою рукою - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюю так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.
Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в спеціально відведених приміщення заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеуму, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи
Loading...

 
 

Цікаве