WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Детонометр: розробка конструкції - Дипломна робота

Детонометр: розробка конструкції - Дипломна робота

тиску 86 - 106 кПа (650 - 800 мм рт. ст.), напрузі мережі живлення 220±22В, частотою 50±0,5 Гц з вмістом гармонік до 5 %.
Кліматичні умови проведення випробувань на стійкість до дії вологості, підвищеної та пониженої температури повинні відповідати вимогам, що вказані в методиках проведення вимірів.
3.4.9. Налагодження детонометра починають із перевірки правильності монтажу і напруг живлення на виходах стабілізованого джерела напруги. Після цього переходять до покаскаднгоу контролю працездатності детонометра. На вхід XS1 подають синусоїдальний сигнал частотою 3150 Гц і амплітудою біля 1 В. Переконавшись у проходженні сигналу на неінвертуючий вхід ОП DA2, перевіряють погашення низькочастотних і високочастотних сигналів вхідними смуговими фільтрами. фильтрами На частотах 50 Гц і 15 кГц загасання повинно складати біля 40 дБ і 12 дБ відповідно.
Балансуванням ОП DA2 установлюють вихідний потенціал підсилювача в межах 0,2...0,5 В. Такий зсув ОП практично не робить впливи на якість обмеження, але знижуєструм, споживаний ОП DA2 у режимі відсутності вимірювального сигналу.
Для контролю сигналу на виході підсилювача-обмежувача на ОП К574УД1 варто застосовувати осцилограф, вхідна ємність щупа якого не перевищує 15...25 пФ. Припустимо підключати осцилограф через резистор з опором 2...5 кОм. У випадку недотримання цих вимог можливо самозбудження операційного підсилювача. У діапазоні амплітуд вхідних сигналів 0,05...30 В повинні спостерігатися прямокутні імпульси з крутими фронтами і скважністю, рівній двом. Виникнення несиметричності обмеження може бути пов'язане з несправністю одного з діодів VD3, VD4, VD6, VD7.
Амплітуда позитивних імпульсів на резисторі R18 повинна складати 3,7...4,2 В, а на виході одновібратора DD1 - б іля 3,5...4,0 В. Підстроюванням резистора R19 необхідно встановити скважність вихідних імпульсів одновібратора, рівну двом.
Для одержання зазначеної вище точності детонометра параметри імпульсів на виході ключового каскаду, зібраного на транзисторі VT3, повинні мати цілком визначені, стабільні значення. Завдяки використанню прецизійного стабілітрона VD10 (Д818Е) амплітуда імпульсів дорівнює 8,6±0,3 В. У випадку застосування стабілітронів інших типів буде потрібно їхній індивідуальний добір із метою одержання необхідного значення амплітуди.
Найбільше просто інтегральна оцінка форми імпульсів відбувається вольтметром постійної напруги з високоомним входом, залученим до колектора VT3. При частоті сигналу, рівної 3150 Гц, середнє значення напруги в цій точці повинно складати 4,5 В. У противному випадку може знадобитися корекція тривалості імпульсів добором опору резистора R19.
Правильно зібраний фільтр нижніх частот на ОП DA3 налагодження не потребує. Перевірка його працездатності полягає лише в контролі постійної вихідної напруги фільтра, значення котрого повинно бути
2,25 В.
Після цього перемикач SA2 установлюють на найбільш чутливу межу виміру (0,1 %) і балансують ОП DA4. Для калібрування двухполуперіодного випрямляча на ОП DA7 тимчасово випаюють ліві за схемою виводи резисторів R50, R51, а точку їх з'єднання підключають до регульованого джерела напруги 10 В. Зміні напруги від 0 до 8 В повинне відповідати пропорційне збільшення напруги на виході ОП DA7 до 4,5 В та кутове переміщення стрілки вимірювальної головки РА2 до крайньої позначки шкали. Коригування чутливості вольтметра здійснюється резистором R68.
Канал виміру дрейфу калібрують у такий спосіб. На вхід приладу подають синусоїдальний сигнал частотою 3150 Гц ± 0,2 %. Установив резистор R35 у середнє положення, що відповідає відсутності зсуву середньої швидкості, балансувальним резистором R39 установлюють стрілку індикатора РА1 у нульове положення. Потім змінюють частоту сигналу на ± 5 % щодо 3150 Гц і добором резистора R48 добиваються відхилення стрілки до кінцевої позначки шкали. Далі необхідно переконатися, що крайнім положенням движка резистора R35 відповідає девіація частоти ± 5 %. При цьому вихідний потенціал ОП DA5 повинен складати ± 4 В. Якщо це не так, чутливість коректують підбором резистора R45.
Після цього необхідно встановити поріг спрацьовування компаратора на рівні ± 4,5...5,0 В. Для цього частоту сигналу піднімають вище зазначених меж. Установив на виході ОП DA5 потенціал біля 4,7 В, змінюють опір резитора R47 до появи стрибків вихідного потенціалу ОП DA6. Потім плавно знижують частоту сигналу. Значення модуля негативного порога компаратора не повинно відрізнятися від позитивного більш ніж на ± 0,2 В. У противному випадку буде потрібно підбірати пари діодів VD16, VD17 по прямому опору.
Транзисторні ключі, зібрані на транзисторах VT4, VT8 і VT9, при правильному монтажі налагодження не потребують.
Для налагодження вмонтованого генератора на ОП DA1 перемикач SA1 перемикається в стан "Ввімкено". Амплітуда генеруємої напруги повинна складати 0,8...1,2 В. Якщо значення амплітуди істотно відрізняється від зазначеного, варто підібрати опір резистора R9. Установка частоти коливань відбувається резистором R4 за допомогою цифрового частотоміра. Відхилення частоти від номінальної (3150 Гц) не повинно перевищувати ± 0,1 %.
На закінчення необхідно зауважити, що детонометр може забезпечувати більш низьку похибку виміру коефіцієнта детонації. Проте для цього треба провести калібрування каналу виміру детонації, використовуючи генератор звукових частот із частотною модуляцією ГЗ-103.
4. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
4.1. Вибір типу виробництва
Тип виробництва характеризується вузькою спеціалізацією робочих місць, за кожним із яких закріплено виконання тільки однієї операції.
Серійне виробництво характеризується універсальністю робочих місць і виготовленням різноманітних виробів партіями, що регулярно повторюються через певні проміжки часу. За кожним робочим місцем закріплюється декілька операцій, виконуваних періодично.
Одиничне виробництво характеризується універсальністю робочих місць, за котрими немає закріплення операцій.
Тип виробництва визначається коефіцієнтом закріплення операцій Кзо = О/Р, де Р - число робочих місць, на яких виконуються операції; О - число різноманітних операцій, виконуваних на одному робочому місці.
Відповідно до ГОСТ 14.004-74 тип виробництва визначається за значенням Кзо:
масове Кзо = 1;
крупносерійне Кзо = 1 - 10;
середньосерійне Кзо = 10 - 20;
дрібносерійне Кзо = 10 - 40;
При масовому виробництві технологічний процес розробляється докладно з розбивкою на операції і переходи, а при дрібносерійному виробництві технологічний процес розробляється укрупнено, із розбивкою тільки на операції, тому що роботу виконують робітники високої кваліфікації.
Вибір типу виробництва: так як за кожним робочим місцем виконується одна або декілька операцій, а також річна програма випуску N = 100000 шт., вибираємо масовий тип виробництва.
4.2.
Loading...

 
 

Цікаве