WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Автоматизація каліброваного верстата моделі IК 825 Ф2 - Курсова робота

Автоматизація каліброваного верстата моделі IК 825 Ф2 - Курсова робота

частиною регулятора потужності, відкіля випливає, що для забезпечення необхідних показників якості як у динаміку, так і в статиці досить пропорційного інтегратора потужності.
На Рис.2.7 приведено схему реалізації регулятора потужності. Рис. 2.8 відображає структурну схему регулятора потужності. Згідно Рис. 2.7 і Рис. 2.8 запишемо рівняння відповідності динамічних параметрів системи і фізичних параметрів схеми реалізації:
(2.58)
де Кдм - коефіцієнт датчика швидкості.
Задамося опором Rосм = 100 кОм. Тоді, згідно рівняння 2 системи (5.30), опір Rзм складе:
кОм (2.59)
де Крм - пропорційна частина регулятора потужності.
Підставивши значення Rзм = 4.8 кОм в рівняння 1 системи (2.58), знайдемо, що опір Rм складе:
кОм (2.60)
де КОм - коефіцієнт зворотного зв'язку по потужності, що розраховується з умови відповідності максимального завдання на потужність максимальної потужності, тобто:
(2.61)
Розробка датчика потужності
Рис.2.9. Функціональна схема датчика потужності
У проектованій системі електропривода необхідно мати сигнал, пропорційний потужності різання. Прямим способом вимірити потужність різання неможливо. Тому її вимірюють побічно.
Для виміру потужності різання можна використовувати сигнали, пропорційні струму двигуна, швидкості обертання двигуна, ЕРС двигуна.
У даному випадку пропонується використовувати сигнали, пропорційні струму і швидкості обертання двигуна. Після перемножування цих сигналів на виході вийде сигнал, пропорційний потужності різання. Функціональна схема реалізованого датчика потужності приведена на Рис. 2.9.
До складу спроектованого датчика потужності входить інтегральна мікросхема (ІМС) [16] К525ПС2А, що представляє собою чотириполюсний аналоговий перемножувач (АП) сигналів і має наступні параметри:
" споживаний струм - не більш 6 ма;
" погрішність перемножування - не більш 1%;
" нелінійність перемножування:
" по входу X - не більш 0.8%;
" по входу Y - не більш 0.5%;
" залишкова напруга:
" по входу X - не більш 80 мв;
" по входу Y - не більш 60 мв;
" вхідний струм:
" по входу X - не більш 4 мка;
" по входу Y - не більш 6 мка;
" смуга перетворення по входах - не менш 0.7 Мгц;
" вихідна напруга - не більш 10.5 В.
Стабілітрон у вхідному ланцюзі операційного підсилювача розрахуємо з наступних розумінь. Напруга спрацьовування стабілітрона повинне відповідати досягненню потужністю різання рівня стабілізації. Цьому рівню будуть відповідати статичний струм двигуна Iс = 333 А и швидкість обертання двигуна н= 78.54 1/с. Оскільки датчик струму розрахований на пусковий струм, то в номінальному режимі його вихідна напруга складе:
В (2.62)
Сигнал з тахогенератора складе:
В (2.63)
Тоді сигнал на виході ІМС складе:
В (2.64)
Таким чином, напруга стабілізації вхідного стабілітрона повинне складати 3 В, що забезпечить правильну роботу зворотного зв'язку по потужності.
Зворотний зв'язок включається через 1.5 с після включення двигуна, що забезпечують контакти реле часу. Це необхідно для того, щоб при пуску зворотний зв'язок по потужності не спрацьовував.
ВИСНОВОК
У ході даного курсового була розрахована максимально можлива потужність різання на вальцетокарному каліброваному верстаті моделі IK 825 Ф2 і визначений необхідний рівень її стабілізації.
Виходячи з необхідної потужності був обраний двигун нової серії 4ПН із хорошими динамічними і статичними властивостями. Обраний двигун був перевірений по нагріванню з урахуванням пускогальмівних режимів двигуна й обліком часу обробки одного валка.
Була розрахована система стабілізації потужності різання на необхідному рівні. Розрахована система всебічно досліджувалася за допомогою пакета МАС.
Після підведення результату досліджень можна зробити наступні висновки:
" статизм по швидкості системи при розімкнутому зворотному зв'язку по потужності, тобто поки потужність не виходить за рівень стабілізації, складає при номінальному навантаженні 1.7 1/з, що складає 2.16% від швидкості холостого ходу, що забезпечується не тільки контурами регулювання струму і швидкості, але і гарними статичними властивостями самого двигуна;
" погрішність при стабілізації потужності при найважчому варіанті, коли теоретична потужність різання перевищує на 15% рівень стабілізації потужності (тобто при обробці грузлого матеріалу з великими подачами) складає 1178 Ут чи 1,96% від рівня стабілізації, що цілком можна вважати задовільною роботою системи;
" час перехідного процесу пуску через застосування Пі-регулятора струму зменшилося в порівнянні з розрахунковим з 2.0 з до 0.9 з у модельованій системі, тобто знизилося на 55%, що дозволяє зменшити час обробки одного валка;
" перерегулювання по струму складають при найважчому режимі 5.1%;
" перерегулювання по швидкості складають при найважчому режимі 4.98%;
" перерегулювання по потужності складають при найважчому режимі 4.6%.
Для забезпечення безпеки і зручності роботи персоналу були пророблені деякі питання охорони праці, такі як параметри мікроклімату й електробезпечність проектованої установки.
Список використаної літератури
1. Руководство по эксплуатации. Станок вальцетокарный калибровочный специальный. Модель IК 825 Ф2. - Краматорск, 1986г.
2. Фишбейн В.Г. Расчет систем подчиненного регулирования вентильного электропривода постоянного тока. - М.: Энергия, 1972г. - 134с., ил.
3. Справочник по автоматизированному электроприводу / Под ред. В. А. Елисеева и А. В. Шинянского. - М.: Энергоатомиздат. 1983г. - 616с., ил.
4. Соколов Н.Г. Основы конструирования электроприводов. - М.: Энергия, 1971г. - 256 с., ил.
5. Башарин Н.К., Новиков В.А., Соколовский Г.Г. Управление электроприводами: Учебное пособие для вузов. - Л.: Энергоиздат, 1982г. - 392с., ил.
6. Шапарев Н.К. Расчет автоматизированных электроприводов систем управления метало-обработкой: Учеб. пособие. - 2е изд., перераб. и доп. - К.: Лыбидь, 1992г. - 272с., ил.
7. Сандлер А.С. Электропривод и автоматизация металлорежущих станков. Учеб. пособие для вузов. - М.: Высш. школа, 1972г. - 440с.
8. Капунцов Ю.Д., Елисеев В.А., Ильяшенко А.А. Электрооборудование и электропривод промышленных установок: Учебник для вузов / Под ред. проф. М. М. Соколова. - М.: Высш. школа, 1979г. - 359с., ил.
9. Справочник технолога машиностроителя. В 2х томах. Издание перераб. и доп. Под ред. А. Г. Косиловой. - М.: Машиностроение, 1988г.
Loading...

 
 

Цікаве