WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Технологія промивання свердловин (на прикладі свердловини №8 Краснозаводської площі) - Курсова робота

Технологія промивання свердловин (на прикладі свердловини №8 Краснозаводської площі) - Курсова робота

барит
4. Рецептура хімічної обробки і обважнення проектного розчину.
Стабілізований соленасичений розчин [2] крім глини, води, солі інафтопродуктів вміщує солестійкий поліметричний реагент (крохмаль, КМЦ або акриловий полімер). Для попередження зволоження і втрати стійкості гіпсовий пропластків розчин обробляється понижувачами фільтрації. Термостійкість соленасиченості стабілізованого розчину залежить від використовуваного полімерного реагента і коливається в межах 100-270 0С. Враховуючи, що температура на вибої складає 180 0С, виберемо КМЦ-500, яка витримує температуру до 150 0С.
Розчин готують із попередньо гідратованого в прісній воді глинопорошна (МБМБ). На приготування 1м3 розчину необхідно:
80-200 кг. глинопорошна і 730-690 л. води;
10-20 кг. Na2СО3 і 20-30 кг КМЦ-500;
80-100 л. нафти і 10-20 кг. КССБ-4;
10-20 кг. NaОН і 240-260 кг. NaСІ. Обважнював (барит) домішується до одержання необхідної густини.
Для захисту глинистих частинок від солевої агресії розчин до засолення обробляється полімерним реагентом.
Фільтрація в процесі буріння регулюється домішками полімерного реагента. На одну обробку витрачається 3-5 кг/м3. Частота обробки залежить від показника фільтрації.
Якщо не дивлячись на великі домішки реагента, фільтрація понижується незначно, то слід провести обробку кальцинованою содою
(1:3 кг/м3). При необхідності зниження структурно-механічних показників домішується 10% водний розчин КССБ-4 з рН=9. Для підвищення структурних показників вводять глинисту пасту.
В фільтраті контролюють загальну мінералізацію.
В таблиці 4.1 приведені запропоновані розчини та їх показники.
Таблиця 4.1
Інтервал буріння, м. Тип бурового розчину Параметри розчину Хімічні реагенти обважнювачі
, кг/м3 Т, с 1/ 10 gПа Ф3 см/30хв К, мм. П, % рН
0-380 Глинистий 1150 40 20/30 6 1 3 7 КМЦ, ПВАР, графіт
380-2150 Гуматно-акріловий 1130 20-30 20/30 4-5 1 2 7 Гіпс, Т-80, ПВЛР, ПАЛ, КССБ, КМЦ
2150-3950 Високо-кальцієвий 1170 40-50 50/70 5-6 1 2 7 СаСІ2, КССБ, Т-80, графіт, барит
3950-5270 Стабілізований 1160 40-60 24-90 4-5 1 2 7,5-8,5
5270-5600 Соленасичений 1270 36-133
10 CLS
15 PRINT " розрахунок густини "
20 INPUT " ведіть кількість інтервалів "; N
30 FOR I-1 TO N
40 INPUT " глибина свердловини, м Н "; Н(І)
60 INPUT " пластовий тиск, мПа Рпл ."; PL (I): PL (I)=PL (I)*10^6
70 IF H (I)<=1200 THEN K1(I)=1.1:K2(I)=1.15:DP=1.5*10^6:GOTO 130
80 IF H (I)2500 THEN K1(I)=1.04:K2(I)=1.07:DP=3.5*10^6
130 P1(I)=PL(I)*K1(I)
140 P2(I)=PL(I)*K2(I):Z(I)=1
150 DP(I)=P2(I)-PL(I)
170 IF DP(I)>=DP THEN P2(I)=PL(I)+DP :Z(I)=2
175 R1(I)=P1(I)/(9.8*H(I))
180 R2(I)=P2(I)/ (9.8*H(I))
200 NEXT I
201 PRINT "результати розрахунку"
ІН Глибина свердловини Тиск пл..і Густина мінім Густина макс К1 К2 Варіант
, м , аПа , кг/куб.м
210 FOR I=1 TO N
220 PRINT USING
221 IF N=1 THEN 240
224 IF I=N THEN 240
250 NEXT I
260 PRINT "Друкувати?"(Y/N)
301 LPRINT "результати рахунку"
ІН Глибина свердловини Тиск пл..і Густина мінім Густина макс К1 К2 Варіант
, м , аПа , кг/куб.м
321 IF N=1 THEN 340
324 IF I=N THEN 340
350 NEXT I
360 END
Результати розрахунку
ІН Глибина свердловини Тиск пл..і Густина мінім Густина макс К1 К2 Варіант
, м , аПа , кг/куб.м
1 1060 10,6 1122 1165 1,10 1,15 2
2 3950 43,0 1155 1189 1,04 1,07 1
3 5600 61,0 1156 1175 1,04 1,07 2
5. Приготування, технологія обробки і контроль параметрів стабілізованого соленасиченого розчину.
Стабілізований соленасичений розчин готується із попередньо гідралізованого в простій воді бентонітового глинопорошку (ПБМБ). В приготовану глинисту суспензію домішується кальційована сода. Потім домішується реагент - стабілізатор (КМЦ-500), лігносульфонатний реагент (КССБ-4), нафта і в останню чергу сіль до насичення. Обважнювач домішується до одержання необхідної густини.
Розрахуємо необхідну кількість розчинів для буріння свердловини. При розрахунку зробимо такі допущення.
1. До глибини 3950 м. (до спуску проміжної колони) продуктивних пластів не очікується, тому запас реагенту на поверхні не створюється (коефіцієнт запасу =1)
2. Глинистий розчин який використовується при бурінні під кондуктор є можливість провести в гуматно-акріловий, а гуматно-акріловий в свою чергу - в висококальцієвий
3. При бурінні під експлуатаційну колону враховуючи, що свердловина розвідково газова, на поверхні створюється запас розчину, що дорівнює об'єму свердловини на кінець буріння (коефіцієнт запасу =2)
4. Висококальцієвий розчин перевести в стабілізований соленасичений неможливо, тому після буріння під проміжну колону проходить повна заміна розчину.
Норми розходу бурового розчину поінтервально з врахуванням діаметра свердловини та витрат при очищенні, циркуляції, фільтрації і т.д. без запасу на поверхні у відповідності з [1] приведені в таблиці 5.1
Таблиця 5.1
Інтервал буріння, м Діаметр долота, м Норма розходу на 1 м. Проходить з врахуванням об'єму, м3
0-380 0,4445 0,83
380-3950 0,2953 0,37
3950-5600 0,2159 0,31
Об'єм бурового розчину розраховуємо за формулою 5.1
(5.1)
Vобє - об'єм обсадженої глибини свердловини, м3;
l - довжина інтервалу;
a - коефіцієнт запасу розчину на поверхні;
dq - діаметр долота в інтервалі;
K - коефіцієнт навернозності;
Vж - об'єм жалобної системи (0,7м3);
Vпр - об'єм приймальної ємності (40м3).
1. Пояснення: Норма витрати на метр проходження n враховує лише відкритий ствол свердловини з врахуванням об'єму. Тому формула 5.1 у відмінності від формул, приведених в [4], доповнена об'ємом обсадженого стовбура.
В [4] формули розрахований на використання застарілих СУСН. Я ж використав місцеві норми де об'єм обсадженого стовбура не враховується.
2. Пояснення: Після розбурювання цементного стану розчин (весь) буде використаний для подальшого буріння (тобто глинистий буде переведений в гуманно-акріловий). Для зв'язування лотів кальцію буде використовуватись кальційована сода. Витрати кальційованої соди проводиться в додатковому розрахунку.
3.Пояснення: Різниця як у попередньому розрахунку не взята, так як при переході з одного розчину на інший відбувається у відкритому стовбурі. Норми розходу враховують витрати розчину у відкритому стовбурі з врахуванням об'єму.
Інтервал 0-380
V1=0,83·380+7+40=363м3
Інтервал 380-2150
З врахуванням розчину, що використовується в першому інтервалі
;
Інтервал 2150-3950
З врахуванням розчину, що використовується в другому інтервалі
V3=1401-735=866м3
Інтервал 3950-5600
В розрахунку для останнього інтервалу об'єм жолобної системи і приймальної ємності враховані в коефіцієнті запасу.
Результати
Loading...

 
 

Цікаве