WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Сушіння деревини (Чернівецький меблевий комбінат) - Дипломна робота

Сушіння деревини (Чернівецький меблевий комбінат) - Дипломна робота

Пу - річна (планова) продуктивність однієї камери в умовному матеріалі.
шт.
Взята кількість камер визначається округленням до ближнього цілого числа.
Приймаємо до будівництва 5 камер СПВ-62.
2.2 Тепловий розрахунок
2.2.1 Вибір розрахункового матеріалу
Проектні організації за розрахунковий матеріал беруть, як правило, соснові обрізні дошки товщиною 25 мм, шириною не менше 180 мм, початковою вологістю 80%, а кінцевою залежно від призначення.
В дипломному проекті за розрахунковий матеріал приймають матеріал, який найшвидше висихає із заданої специфікації.
Згідно заданої специфікації найшвидше висихає ялиця:
Т=40мм, Ш=90мм, Д=6,0м, Wп=80%, Wk=8%, ?суш=99,5 год=4,1 доби.
2.2.2 Визначення параметрів агента сушіння на вході в табель
Параметри агента сушіння на вході в штабель визначаються за допомогою Id - діаграми. Точку 1, яка характеризує параметри агента сушіння на вході в штабель знаходять по параметрах другої ступені режиму сушіння розрахункового матеріалу (t1,?1) значення параметрів агента сушіння на вході в штабель заносимо в таблицю 2.5
Таблиця 2.5
Параметри агента сушіння на вході в штабель.
№ Назва Позначення Одиниця вимірювання Значення
1 Температура t1 0C 80
2 Відносна вологість ?1 - 0,64
3 Вологовміст d1 г/кг 280
4 Тепловміст (ентальпія) I1 кДж/кг 820
5 Парціальний тиск Pn1 Па 31500
6 Густина ?1 кг/м3 0,87
7 Питомий об'єм V1 м3/кг 1,48
8 Температура мокрого термометра tm 0C 70
22.2.3 Розрахунок кількості випаруваної вологи
2.2.3.1 Маса вологи, що випаровується з 1 м3 деревини
, кг/м3,
(2.9)
де ?ум - умовна густина розрахункового матеріалу, ?ум=360 кг/м3; Wn, Wk - початкова і кінцева вологість розрахункового матеріалу.
кг/м3.
2.2.3.2 Маса вологи, що випаровується за час одного камерообороту
Моб.кам.=М1м3oЕ, кг/об. кам., (2.10)
де Е - місткість камери в щільних м3.
Е=Гo?ф, м3, (2.11)
де Г - габаритний об'єм всіх штабелів у камері, м3; ?ф - коефіцієнт об'ємного заповнення штабеля фактичним матеріалом, ?ф=0,438.
Е=35,1?0,438=15,37 м3.
Моб.кам.=216?15,37=3319,92 кг/об.
2.2.3.3 Маса вологи, що випаровується в камері за секунду
, кг/с,
(2.12)
де ?вл.суш. - загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу без врахування тривалості початкового нагріву і термовологообробок
?вл.суш. = , год.
(2.13)
год.
кг/сек.
2.2.3.4 Розрахункова кількість випаровуваної вологи
Мр=Мс?х, кг/с, (2.14)
де х - коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння; х=1,2.
Мр=0,011?1,2=0,0132 кг/с.
2.2.4 Розрахунок об'єму циркулюючого агента сушіння і його параметрів на виході з штабеля
Об'єм циркулюючого по матеріалу агента сушіння визначається за формулою:
, м3/с,
(2.15)
де ?шт. -розрахункова швидкість циркуляції агента сушіння через штабель, м/с, ?шт..=2,5 м/с; Fж.п.шт. - живий перетин штабеля, тобто площа вільна для проходу агента сушіння, м2.
, м2,
(2.16)
де n - кількість штабелів в площині, перпендикулярній до напряму циркуляції агента сушіння, n=1; l i h - довжина і висота штабеля, м; ?в і ?Д - відповідно коефіцієнти заповнення штабеля по висоті і по довжині.
.
.
Fж.п.шт.=1?6,5?3,0(1-0,61·0,92)=8,5566 м2.
Vц=2,5?8,5566=21,39 м3/с.
2.2.4.1 Маса циркулюючого по матеріалу агента суміші за секунду
, кг/с.
(2.17)
кг/с.
2.2.4.2 Питома витрата циркулюючого агента сушіння на 1 кг випаруваної вологи
, кг/кг вол.
(2.18)
кг/кг вол.
2.2.4.3 Вологовміст агента сушіння на виході зі штабеля
, г/кг.
(2.19)
г/кг.
Інші параметри агента сушіння на виході зі штабелю визначають за допомогою побудови ліній процесу сушіння на Id - діаграмі (рис.2.1). Точку 1, яка характеризує стан агента сушіння на вході в штабель, знаходимо за t1, ?1. Точку 2, яка характеризує параметри агента сушіння на виході зі штабелю, знаходимо на перетині ліній І=const (I1=I2) , яка виходить з точки 1, з лінією d2=const.
Рис. 2.1 Схема побудови лінії процесу сушіння на Id -діаграмі
Таблиця 2.6
Параметри агента сушіння на виході з штабеля
№ Назва Позначення Одиниця вимірювання Значення
1 Температура t2 0C 76
2 Відносна вологість ?2 - 0,76
3 Вологовміст d2 г/кг 281
4 Тепловміст (ентальпія) I2 кДж/кг 820
5 Парціальний тиск Pn2 Па 31600
6 Густина ?2 кг/м3 0,875
7 Питомий об'єм V2 м3/кг 1,47
8 Температура мокрого термометра tm 0C 70
2.2.5 Розрахунок припливно-витяжних каналів
2.2.5.1 Питома маса свіжого і відпрацьованого повітря
, кг пов/кг вип.вол.,
(2.20)
де d0 - вологовміст свіжого повітря, г/кг при t=200C, ?=60%, d0=10-12 г/кг.
кг пов/кг вип.вол.
2.2.5.2 Об'єм свіжого і відпрацьованого повітря
, м3/с,
(2.21)
, м3/с,
(2.22)
де V0 - питомий об'єм свіжого повітря, V0 = 1,48 м3/кг,
V0=3,69?0,0132?1,48=0,072 м3/с;
V2=3,69?0,0132?1,47=0,071 м3/с.
2.2.5.3. Площа перетину приливно витяжних каналів
м2,
(2.23)
де ?кан - швидкість руху агента сушіння в каналах, ?кан=5м/с.
м2;
м2.
Розмір сторони квадрата припливно-витяжних каналів визначаємо за формулою:
, м.
(2.24)
Припливний канал
.
Витяжний канал
2.2.6 Розрахунок витрати теплоти на сушіння
2.2.6.1 Витрата теплоти на початковий нагрів 1м3 деревини
Для зимових умов.
, кДж/м3,
(2.25)
де ? - фактична густина розрахункового матеріалу. Визначається по діаграмі густини. ? =620 кг/м3 при ?ум.=360 кг/м3 , Wпоч.=70%.
с(+); с(-) - відповідно питома теплоємність деревини при додатній і від'ємній температурі. При визначенні питомої теплоємності деревини середню температуру деревини беруть:
для С(-) , ?С,
для С(+) , ?С,
де t0 - зимова температура для місця будівництва сушильного цеху; tнаг -температура початкового нагріву, t0=-210С, tнаг.=940С.
для С(-) tсер.= ,
с(-)=2,18 кДж/кг 0С,
для С(+) tсер.= ,
с(+)=3,0 кДж/ кг 0С.
? - скрита теплота плавлення льоду, ?=335 кДж/ кг,
Wг.р.=18%,
Для середньорічних умов.
, кДж/ кг,
(2.26)
де t0 - середньорічна температура деревини, t0=80C.
для С(+) ,
,
с(+)=2,95 кДж/ кг 0С,
.
2.2.6.2 Питома витрата теплоти при початковому прогріванні на 1 кг випаровуваної вологи
Розраховується окремо для зимових і середньорічних умов:
, кДж/кг,
(2.27)
кДж/кг,
кДж/кг.
2.2.6.3 Загальна витрата теплоти на камеру при початковому прогріванні
, кВт,
(2.28)
де ?пр - тривалість прогріву, год.
Приймають орієнтовано для пиломатеріалів м'яких хвойних порід (літом 1…1,5, а зимою 1,5…2 год на кожний см товщини матеріалу для пиломатеріалів м'яких листяних порід (береза, вільха, осина, та ін.)) час
Loading...

 
 

Цікаве