WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Сушіння деревини (Чернівецький меблевий комбінат) - Дипломна робота

Сушіння деревини (Чернівецький меблевий комбінат) - Дипломна робота


Дипломна робота
Сушіння деревини (Чернівецький меблевий комбінат)
Зміст
1. Загальна частина
1.1 Вступ
1.2 Коротка характеристика підприємства
1.3 Обґрунтування теми проекту
5
6
7
2. Розрахунково-технологічна частина
2.1 Технологічний розрахунок
2.2 Тепловий розрахунок
2.3 Аеродинамічний розрахунок
2.4 Опис технологічного процесу сушіння
2.5 Розрахунок завантажувально-розвантажувального, транспортного обладнання і кількості робітників
2.6 Розрахунок площі сушильного цеху
8
12
26
32
44
49
3. Будівельно-монтажна частина
3.1 Визначення складу виробничих, допоміжних і побутових приміщень
3.2 Коротка характеристика будівельних огороджень
3.3 Розрахунок об'єму приміщень цеху
51
51
53
4. Енергетична частина
4.1 Розрахунок витрат силової електроенергії
4.2 Розрахунок витрати електроенергії на освітлення
4.3 Розрахунок витрат електроенергії на вентиляцію. Сумарна витрата електроенергії
4.4 Розрахунок витрати теплоти (пари) на технологічні потреби
4.5 Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію
4.6 Розрахунок витрати пари на побутові потреби
4.7 Розрахунок загальної витрати пари на технологічні, побутові потреби, опалення і вентиляцію
55
56
58
59
59
60
60
5. Охорона праці і протипожежний захист
5.1 Виробнича санітарія
5.2 Техніка безпеки
5.3 Протипожежний захист
61
62
64
6. Економічна частина
6.1 План виробництва по сушильному господарству
6.2 Розрахунок вартості матеріалів
6.3 Розрахунок вартості електроенергії, пари і води
6.4 Розрахунок вартості основних фондів сушильного господарства
6.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань і затрат на поточний ремонт
6.6 Баланс робочого часу одного робітника у рік
6.7 Розрахунок тарифного фонду заробітної плати робітників
6.8 Розрахунок річного річного фонду заробітної плати цехового персоналу
6.9 Розрахунок річного фонду заробітної плати робітників
6.10 Розрахунок виплат із фонду матеріального заохочення
6.11 Кошторис витрат по сушильному господарству
6.12 Розрахунок техніко-економічних показників сушильного господарства
67
67
67
68
68
69
69
70
70
70
72
73
Література 74
1 Загальна частина
1.1 Вступ
Одним із факторів підвищення якості пиломатеріалів є сушіння - обов'язковий етап технологічного процесу деревообробного виробництва. В галузі сушіння деревини за останні 10 років досягнуті певні успіхи: збільшилась потужність камерного сушіння за рахунок введення в експлуатацію вітчизняної і зарубіжної техніки; організоване серійне виробництво збірно-металевих камер періодичної дії СПМ-2К, УЛ-1, УЛ-2, безперервної дії СП-5КМ, з аеродинамічним підігрівом повітря УРАЛ-72; на лісопильно-деревообробних підприємствах майже в 2 рази зменшилась кількість низькопродуктивних камер, старих типів (Грум-Гржимайло, Пекар) і відповідно збільшився процент використання камер нових і реконструйованих типів; підвищився рівень механізації завантажувальних і транспортних робіт на деревообробних підприємствах запроваджені нові лінії сушіння з підвищеною висотою штабелів.
Одночасно із збільшенням потужностей камерного сушіння пиломатеріалів на підприємствах значно підвищилась якість висушуваного матеріалу. Навчальними закладами виконано ряд теоретичних і експериментальних досліджень, які направлені на обґрунтування оптимальних умов процесу сушіння деревини, вимог і вихідних даних для розробки нових сушильних камер і обладнання. ЦНДІМОДом видані "Руководящие технические материалы по технологии камерной сушки древесины", в розробці яких брали участь майже всі науково-дослідні інститути і вищі навчальні заклади. Їх впровадження дало можливість більш чітко керувати процесом сушіння і забезпечити високу якість висушеного матеріалу.
Поряд з досягнутими успіхами в галузі сушіння деревини все ще є недоліки і не вирішені питання, об'єми сушіння не в повній мірі задовольняють потреби в сухих пиломатеріалах. Якість сушіння пиломатеріалів на деяких підприємствах знаходиться на недостатньо високому рівні. Спостерігається покороблення деревини, перехід із високих в більш низькі сорти, нерівномірність висихання пиломатеріалів по об'єму штабеля. Не вистачає потужностей машинобудування для централізованого виготовлення сушильних камер та спеціального уніфікованого сушильного обладнання.
Терміни проектування, виготовлення і випробовування у виробничих умовах нових високопродуктивних сушильних камер і сушильного обладнання дуже великі. На підприємствах часто затримуються терміни монтажу і введення в експлуатацію нових конструкцій сушарок.
1.2 Коротка характеристика підприємства
Чернівецький меблевий комбінат розташований в м. Чернівці. В склад комбінату входять чотири основні цехи, а також сушильне господарство. Комбінат розташований на вулиці Буковинська 33.
Початок комбінату поклала невелика столярна майстерня, яка була відкрита у вересні 1888 року австрійськими комерсантами Адольфом і Францем Шрейберами. Спочатку випускали кінні екіпажі і порвозки. З тих пір підприємство в своєму розвитку пройшло великий шлях. Після кіііних повозок і екіпажів австрійські колоністи виготовляли паркет, віконні рами, двері і освоїли випуск деяких видів меблів. В кінці 1918 року північну Буковину захопила боярська Румунія. Господарями меблево-паркетної майстерні стали румунські колоністи Міхал Шіндлер Траен Прокопович. Вони перейменували майстерню на меблеву фабрику "Фурніка" у переводі з румунської мови -мурашник. До часу звільнення в червні 1940 року північної Буковини від боярської окупації на фабриці працювало 85 робітників. Фабрика за рік могла виготовити 8400 м2 паркету, 8400 м карнизних планок, 5000 м плінтусів, 3500 м 2 віконних рам і стільки ж дверей. При радянській владі кількість робітників на комбінаті збільшилась в 7,5 раза, а виготовлена продукція в 140 разів. В ювілейному році комбінат виготовив 11594 набори.
Колектив підприємства часто отримує відповідальні державні замовлення. Осінню 1944 року столяри-червонодеревщики меблевого комбінату виготовили меблі для приймальної і побутової кімнат секретаря ЦК КПБУ Н.С.Хрущова. Пізніше буковинські меблі прикрасили зал засідань ЦК компартії Казахстану, президії Верховної Ради і Ради Міністрів Казахської республіки, Молдавської республіки, будинки культури в місті Києві і Одесі, меморіальний комплекс музею історії Великої Вітчизняної війни і інші адміністративні культурно-побутові приміщення.
Вироби з чернівецькою маркою добре відомі в різних кінцях країни. "Буковина", "Трембіта", "Полонина" - ці та інші меблеві гарнітури завжди користувалися і користуються великим попитом. Більшість із них має
Loading...

 
 

Цікаве