WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Індустріальні радіозавади (радіоперешкоди) - Реферат

Індустріальні радіозавади (радіоперешкоди) - Реферат

споживають струм більш 25 А, проводять на мережних затисках цих пристроїв за схемою, приведеної на мал. 7. Вона складена з вимірника радіозавад, перемикача фаз, розділового пристрою і сполучних проводів. Розділовий пристрій у цьому випадку (див. мал. 6) має наступні параметри: R1 = 10 МОм; R2= 10 кOм; R3=75 Ом З1 = 0,1 мкф.
Мал. 6 Принципова схема розділового пристрою
Мал. 7. Структурна схема вимірювальної установки для виміру напруги радіозавад, створюваних пристроями, що споживають струм понад 25 А
Вимір напруги радіозавад рекомендується проводити в екранованому приміщенні (екранованій камері). У цьому випадку електричний екран, приведений на схемах мал. 1, 2 і 4, не застосовують, а використовують замість нього одну зі стін екранованої камери. Відстань від випробуваного пристрою до інших стін, стелі і підлоги екранованої камери повинне бути не менш 80 см. В інших випадках схеми вимірювальних установок не відрізняються від розглянутих радіозавад вимірюють на відкритих площадках, вільних від сторонніх пере випромінюючих предметів.
Мал. 8. Розташування вимірювальної апаратури й устаткування при вимірі напруженості поля, створюваного малогабаритними пристроями.
/ - випробуваний пристрій; 2 - сполучний шнур; 3 - вихідний шнур електропристрій; 4 - металевий лист; 5 - поворотна підставка; 6 - еквівалент мережі, 7 - навантаження; 8 -антенна приставка; 9 -рамкова антена; 10 - вимірник радіозавад
На мал. 8 показане розташування вимірювальної апаратури, випробуваного малогабаритного пристрою й іншого устаткування. Великогабаритні пристрої розташовують, як показано на мал. 9
Мал. 9. Розташування вимірювальної апаратури й устаткування при вимірі напруженості поля, створюваного великогабаритними пристроями:
/ - випробуваний пристрій; 2 - сполучний шнур; 3 - металевий лист; 4 - підставка; 5 - еквівалент мережі; 6 - антена симетричний диполь; 7 - вимірник радіозавад
Малогабаритні пристрої встановлюють на поворотному стенді, що дозволяє повертати випробуваний пристрій на 360°. Поворотний стенд встановлюють на металевому листі (електричний екран), на якому розташовують також еквівалент мережі і навантаження випробуваного пристрою, якщо вона мається.
Великогабаритні пристрої встановлюють на підставці з ізоляційного матеріалу, що знаходиться на електричному екрані, розташованому безпосередньо на землі. Проводу, що з'єднують випробуваний пристрій з еквівалентом мережі, розташовують на електричному екрані горизонтально. Вимірювальну площадку необхідно вибирати з таким розрахунком, щоб можна було проводити виміру з трьох сторін джерела радіозавад. З боку еквівалента мережі, розташованого на електричному екрані, вимір не проводять.
Вимірювальну антену встановлюють на відстані 3 м від корпуса джерела радіозавад. У смузі частот 0,15...30 Мгц. вимірюють магнітну складову напруженості поля радіозавад, використовуючи для цього вертикальну рамкову антену, нижня крапка якої повинна знаходитися на висоті 1 м над землею. Виключення складають високочастотні установки, напруженість поля радіозавад яких визначають шляхом виміру вертикальної складової електричного поля. Як вимірювальну антену в цьому випадку застосовують штир довжиною 1 м, розташований на висоті 1 м. Крім того, вимірюють горизонтальну складову напруженості магнітного поле, створюваного високочастотними установками. У смузі 30... 300 Мгц вимірюють електричну складову напруженості поля радіозавад, використовуючи для цієї мети (див. мал. 9) симетричний диполь з центром, розташованим на висоті 3 м, при вертикальному і горизонтальному положеннях вимірювальної антени.
Вимір напруженості поля, що створюється джерелами радіозавад; споживаючими струм більш 25 А, проводять без еквівалента мережі.
Необхідно підкреслити, що при всіх положеннях джерела радіозавад, вимірювальної антени й інших проб за результат виміру варто приймати найбільше отримане значення. Вимір напруженості поля радіозавад, створюваного пристроями з двигунами внутрішнього згоряння, проводять на декількох частотах, використовуючи спеціальні площадки. Випробуваний пристрій повинний знаходитися в робочому положенні. Двері, капот, багажник і інші елементи пристрою, що відкриваються, повинні бути закриті. Двигун внутрішнього згоряння пристрою перед проведенням виміру прогрівають до номінальної робочої температури. У тих двигунів, у яких у процесі експлуатації частота обертання колінчатого вала змінюється, вимір квазипікових значень напруженості поля радіозавад проводять при постійній частоті обертання вала, рівної для одноциліндрових двигунів 2500±370 об/хв, а для багатоциліндрових - 1500±220 об/хв.. Вимір пікових значень напруженості поля радіозавад можна проводити при будь-якій частоті обертання колінчатого вала. Безколісні випробувані пристрої поміщають на ізоляційній підставці, установленої на висоті 20 см.
Мал. 10 Розташування вимірювальної антени при вимірі напруженості поля радіозавад, створюваних автомобілями
На мал. 10 приведене розташування вимірювальної антени при вимірі напруженості поля радіозавад, створюваних автомобілями. Вимірювальну антену розташовують напроти центра двигуна на відстані 10 м перпендикулярно прямої, що з'єднує центр двигуна з центром антени. Розташовуючи вимірювальну антену в такий спосіб виміру проводять з чотирьох сторін. У кожній крапці вимірюють вертикальну і горизонтальну електричні складові напруженості поля радіозавад, використовуючи для цього симетричний диполь, установлений на висоті 3 м над поверхнею землі. Вимір проводять при відсутності атмосферних опадів. Вимір напруженості поля радіозавад, створюваного електрорухомим складом міського і залізничного транспорту, проводять у сталому і перехідному режимах. У смузі частот 0,15 ..30 Мгц вимірюють магнітну складову напруженості поля радіозавад за допомогою вертикальної рамкової антени, нижня крапка якої знаходиться на висоті 1 м над поверхнею землі. У смузі частот 30 ..300 Мгц вимірюють горизонтальну електричну складову напруженості поля радіозавад за допомогою симетричного диполя, центр якого знаходиться на висоті 3 м над поверхнею землі. У сталому режимі виміру напруженості поля радіозавад проводять у робочому положенні рухливого складу. Вимірювальну антену встановлюють між опорами в середині прольоту на відстані 10 м від осі шляху й орієнтують її паралельно контактному проводу. Швидкість руху залізничного електротранспорту під час проведення виміру повинна бути постійної і складати 60... 100 км/год, а міського електротранспорту - 30...40 км/ч. Значення напруженості поля радіозавад фіксують по найбільшому показанню вимірника радіозавад при проходженні рухливим складом ділянки шляху, рівного 100 м до і після вимірювальної антени.
При вимірі напруженості поля радіозавад у перехідних режимах роботи електротранспорту відповідний перехід з одного режиму в іншій здійснюють при проходженні рухливим складом місця установки вимірювальної антени.
При вимірі напруженості поля радіозавад, створюваного контактним проводом, вимірювальну антену повертають навколо вертикальної осі і фіксують максимальне показання вимірника радіозавад.
Вимір напруженості поля радіозавад, створюваного іншими джерелами радіозавад, проводять на відстані 10 м від джерела (наприклад, від території тягової підстанції).
Вимір напруженості поля, створюваного лініями електропередач і їхніх силових підстанцій, проводять при різних погодних умовах і в різний час року. У смузі частот 0,15...30 Мгц вимірюють магнітну складову напруженості поля за допомогою вертикальної розташованої рамкової антени, нижня крапка якої знаходиться на висоті 1 м над поверхнею землі. У смузі частот 30... 1000 Мгц вимірюють електричну складову напруженості поля за допомогою встановленого на висоті 3 м напівхвильового диполя, що обертається навколо горизонтальної і вертикальної осей.
Площадку для проведення виміру напруженості поля радіозавад, створюваного лініями електропередач,
Loading...

 
 

Цікаве