WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розробка технологічного процесу склеювання деревини заготовок тумби для телерадіоапаратури - Дипломна робота

Розробка технологічного процесу склеювання деревини заготовок тумби для телерадіоапаратури - Дипломна робота

виду та вмісту ініціатора. Процес підготовлення таких клеїв передбачає:
o дозування складових частіш;
o перемішування складових частин;
o забезпечення необхідної температури та в'язкості клею;
- дисперсійні клеї типу ПВА є двох видів:
- увигляді дисперсій та у вигляді розчинів полівінілацетату. Вони можуть бути як однокомпонентними, так і двокомпонентними. Процес підготовлення їх включає:
o дозування складових частин;
o перемішування складових частин;
- термоплавкі клеї (клеї-розплави) поставляють у вигляді гранул (брикетів), а процес підготовлення їх до склеювання включає операцію нагрівання до температури плавлення близько 200 °С;
- гумовану стрічку поставляють у вигляді бобін і процес її підготовлення може включати операції:
o перфорування та поділу по ширині, для чого додатково потрібно здійснити перемотування бобіни; зволоження стрічки зі сторони клею;
o клейову нитку поставляють в бобінах і вона є готовою для вживання. Безпосередньо перед склеюванням шпона вимагає нагрівання в зоні склеювання до температури біля 400°С;
- плівкові клеї є готовими до вживання і процес їх підготовлення включає лише операцію розкрою плівки до розмірів заготовки, яку склеюють;
- епоксидні, поліуретанові та каучукові клеї ще не знайшли значного поширення в деревообробній галузі через свою дорожнечу, процес їх підготовлення до склеювання включає елементи операцій, які розглядались для інших клеїв.
Таким чином, найбільш загальними операціями для підготовлення клеїв є:
- дозування необхідних складових частин;
- змішування складових частин;
- нагрівання до необхідної температури;
Вигляд і конструкція обладнання для підготовлення клею в основному залежатиме від виду та об'єму матеріалів, що переробляють.
4.2. Підготовлення основи
?ід основою при склеюванні розуміють поверхню, на ячу наносять. Нею можуть бути:
- заготовки з масивної деревини, шпилькових та м'яколистяних порід;
- заготовки з ДСП, фанери, ДВП, MDF.
Підготовлення основи до склеювання полягає у вирівнюванні поверхні та забезпеченні відповідної шорсткості.
Залежно від виду матеріалу основи буде змінюватись склад операцій з підготовлення до склеювання чи личкування. Технологічний процес підготовлення заготовок з масивної деревини включає:
- вирівнювання поверхні;
- видалення гнилей та випадаючих сучків і забивання на їх місце вставок - чопів;
- видалення із смоляних кишень смоли, клейових та оливних плям; шпаклювання місцевих нерівностей;
- сушіння шпакльованих місць; зачищення поверхні.
Вирівнювання поверхні циліндричним фрезеруванням не є найкращим способом, але досить часто його застосовують на практиці. При забиванні чопів слід враховувати, щоб матеріалі, з якого їх виготовляють, був таким, як і матеріал основи, а напрям волокон - збігався. Вставка повинна бути на 0,5... 1,0% сухіша Клейові та оливні плями знімають протиранням поверхні відповідними розчинниками Для приготування шпаклівки бажано використовувати ту ж марку клею, якою будуть здійснювати склеювання (.тичкування) заготовок. Якщо після висихання вона осідає, то такі місця слід шпаклювати повторно. Шпаклівка після висихання повинна мати незначну усадку, її твердість повинна бути близькою до твердості матеріалу поверхні. Після висихання шпакльовану поверхню шліфують. Шорсткість поверхні повинна відповідати технічним умовам і значною мірою залежить від виду матеріалу личківки. Міцнішими будуть клейові з'єднання у поверхонь, які зачищенні шліфуванням, а не фрезеруванням. Волокна деревини (ворсинки) у клейовому шарі відіграють роль армуючих елементів і зміцнюють його. Вологість основи повинна бути в межах 8±2 %, а личківок - на 1 ...2 % менше.
Якщо основою буде деревностружкова плита, то технологічний процес її підготовлення до личкування включає:
- калібрування плити;
- шпаклювання дефектних місць;
- сушіння шпакльованих місць;
- зачищення поверхні.
При личкуванні тонкими матеріалами, якими є полімерні плівки та синтетичний шпон, слід більш ретельно підготовляти поверхню, для чого іноді застосовують суцільне шпаклювання.
4.3. Підготовлення личківки
Матеріалом для виготовлення личківки можуть бути:
- шпон струганий;
- шпон лущений;
- синтетичний рулонний або листовий матеріал;
- паперово-шаруватий пластик.
Підготовлення личківки залежатиме від вида матеріалу личківки та розмірів основи і для шпону струганого складається з таких операцій:
- зберігання;
- досушування (кондиціонування);
- підбір кнолей за кольором та кількістю;
- розмітка кнолей;
- розкрій (поперечний та поздовжній);
- вирівнювання крайок;
- підбір ділянок за кольором та текстурою;
- склеювання ділянок в личківки необхідних розмірів;
- закріплення торців.
Якщо ширина основи менша, ніж ширина ділянки шпону, то операції поздовжнього розкрою, вирівнювання крайок, склеювання в листи необхідних розмірів, а інколи і закріплення торців -відсутні.
Для лущеного шпону можуть бути відсутні розмітка, підбір за кольором та текстурою, закріплення торців.
При використанні синтетичного шпону виконують лише розкрій та склеювання в листи необхідних розмірів (при використанні обрізків).
Виконання операцій розмітки та розкрою нами розглядались в п.2 6 "Розкрій листових матеріалів".
При зберіганні шпону не рекомендується, щоб він торкався металевих елементів, що може бути причиною появи плям Оскільки сонячне проміння може бути причиною значної зміни кольору, рекомендується зафарбувати, або заклеїти вікна у місцях зберігання струганого шпону.
Вологість шпону перед личкуванням має бути на 1 2 % меншою, ніж вологість основи і ні в якому разі не перевищувати 12 %, тому, у тих випадках, коли його вологість більша, слід передбачити його досушування. Спеціального обладнання для цього не випускається і тому в кожному конкретному випадку його слід виготовляти індивідуально як нестандартне обладнання.
Вирівнювання крайок необхідне після розкрою шпону на пилкових верстатах, а інколи і після розкрою гільйотинними ножицями. Для вирівнювання крапок можна використовувати: ручний фугувальний інструмент; фугувальні верстати; фрезерні верстати; крапкофугу вальні верстати.
Фугування крайок вручну з допомогою фугувальних або фрезерних верстатів використовують для невеликих обсягів робіт, попередньо стиснувши пачку ділянок струбцинами як це показано на рис.4.
Рис 4. Схема підготовлений па юк шпону до фугування - а; та їх фугування за допомогою фрезерного верстата - б 1 - пачка шпону, 2 - прокладки, 3 - струбцини, 4 - фреза, 5 - кільце, 6 - стіл.
Якіснішим є фугування на спеці алізованих крайкофугувальних верстатах у яких вирівнювання крайок здійснюється за допомогою пилки із подальшим фугуванням ножовою головкою або лише фугуванням ножовою головкою. Особливу
Loading...

 
 

Цікаве