WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Генератори та їх види - Курсова робота

Генератори та їх види - Курсова робота

розрядки конденсатора С2 через резистор R5. Час розрядки залежить від номіналів резистора R5 і конденсаторів С2. Коли напруга на конденсаторі зменшиться на скільки, що відкриється транзистор VT1, компаратор повертається в початковий стан і знову починається процес зарядки.
мал. 19.
Генератор позволяє в широких рамках регулювати період імпульсів на виході. При зміні опорів резистора R1 від 10 до 200 кОм період зміни від 5 до 60 с. Для збільшення періода доцільно замінити резистор R4 на другий, більшого опору. Нестабільність спрацьовування становить 10%.
Інфранизькочастотний генератор (мал. 20,а).
В момент включення генератора перед напругою на колекторі транзистора VT2 передається на засув польового транзистора VT1. Починається процес зарядки конденсатора С1. По мірі його зарядки напруга на колекторі транзистора VТ2 буде зменшуватися. Наступний момент, коли польовий транзистор вийде з насиченості і зменшить базовий ток транзистора VT2.
мал. 20
Швидкість зарядки конденсатора С1 різко зменшиться. В цьому випадку транзистор VT1 закриється і вслід за ним закриється транзистор VT2. Тепер починається процес розрядки конденсатора С1 через резистор R3. Позитивна напруга на конденсаторі підтримує закритим транзистор VT1 і залишається в цьому стані до повної розрядки конденсатора.
Період слідування імпульсів міняється на 1,5% (для Т=600с.) при зміні живлення на 11%. Для температури від +20 до +50 С період міняється з коефіцієнтом 0,07% / С (мал. 20,б).
Генератор пилоподібного сигналу з стабілізацією (мал. 21).
Він забезпечує 1% не лінійності пилоподібного сигналу з амплітудою 3,3 В.
мал. 21
Вихідна ступінь VT1 зменшує вихідні опори генератора і забезпечує повну розв'язку навантаження від часу задаючого ланцюга. При сполученні виходів 2 і 6 мікросхеми мультивібратор працює в автономному режимі. Конденсатор С2 заряджається через резистор R1 - R3. Зворотній зв'язок через конденсатор С2 встановлює постійний струм зарядки. Коли лінійно збільшуюча напруга на виходах 6 досягне 3,3 В, внутрішній компаратор мікросхеми переключить тригер. В результатіконденсатор С2 значне розряджатися через резистор R3, який формує час зворотного шляху пилоподібного сигналу. Резистор R4 служить для придушення паразитних викидів, напруга на базі транзистора VT1.
Номінали елементів і частота вихідного сигналу зв'язані між собою слідуючи ми співвідношеннями: R1=R2, R2 10R5, R3C1 5 10-6 c,R4=1кОм, R5 100 OмR1C3 10R2C2,f=1/{c2[0,75(r+r)+0,693r]}. Для R3=5,1 кОм, R1=R2=10 кОм і С2=1 нФ f=50 кГц; для R3=51Ом; R1=R2=1 Мом і С2= 0,1мкФ f=6,9 Гц.
Генератори сигналу трикутної форми (мал. 22,а).
Сигнал трикутної форми формується генератором при зарядці і розрядці конденсатора С1. Транзистори VT2 і VT3 і стабілізатори VD2 і VD3 грають роль комутуючих джерел струму. Тоді транзистор VT1 відкритий і напруга на його колекторі близька до нуля, включається джерело струму на транзисторі VT2 і конденсатор заряджається його струмом. Вихідна напруга збільшується до 8 В, після чого мікросхема DD1 переключається. Напруга на колекторі VT1 стає близькою до джерела живлення. В результаті транзистор VT2 закривається, а транзистор VT3 відкривається. Конденсатор начинає роз заряджатися через транзистор VT3. напруга на конденсаторі лінійно зменшиться. Коли ця напруга стане рівна 4 В мікросхема переключиться в початковий стан і цикл повториться.
мал. 22
В залежності від стану опорів резисторів R3 і R6 форма вихідного сигналу буде мінятися (мал. 22,б): при R3>R6 - форма сигналу 1; при R3=R6 - форма сигналу 2; при R39. Цей сигнал переключає RS - тригер на елементах DD1.1, DD1.2 а він закриває еленти DD1.3 і відкриває DD1.4.
мал. 34
Вхідні імпульси в лічильнику будуть вираховуватися. Через десять вхідних імпульсів на виході менший від нуля лічильника появиться сигнал, який переключить RS - тригер в початковий стан. З цього моменту процес повториться. За один цикл роботи лічильника на виходах 1, 2, 4, 8 будуть формувати сигнали подвійного коду з наростаючим і спадаючим значенням.
Швидко працюючий генератор (мал. 35).
Він складається з формувача пилоподібної напруги з ланцюгом С1 R4, якими керує ступінь на транзисторі VT1, емітерного повторювача на транзисторі VT2, ключовий ступінь на транзисторах VT3 - VT7 і діодів VD2 і VD3.
мал. 35
На базу транзистора VT1приходять прямокутні імпульси зі щільністю 2. Напруга на конденсаторі керує струмом котушки. Пристрій може працювати в одному із двох режимів, вибраних перемикачами SA1.
Знайти опір R і ємність С, якщо дано частоту f=100кГц,
якщо задано систему рівнянь (1) і
(1)
де , зображені на мал.(1).
ti i
T
мал. 1
Розглянемо, наприклад, схему зображену на мал.2.
мал. 2
Виберемо опір R1 з проміжку , який попадає в шкалу стандартних номінальних значень опорів резистора, наприклад значення 4,7 кОм.
Тепер виберемо опір R2 з проміжку , наприклад значення 5,6 кОм.
Отже ми знайшли ємність С1, С2 конденсаторів при заданих опорах R1,R2.
Висновок.
В процесі виконання індивідуального завдання, я ознайомився з будовою і застосуванням генераторів імпульсів, генератори прямокутних імпульсів - мультивібраторів. Вони широко використовуються у електроцифровій техніці.
Практично в усіх сферах діяльності людини в тому чи іншому вигляді використовуються засоби електроніки. Нині електронні пристрої і системи керують виробничими процесами, космічними кораблями, обробляють результати досліджень, завбачають погоду, перекладають з однієї мови на іншу, ставлять діагнози захворювань і допомагають вибирати спосіб лікування, пишуть музику
Великі можливості розкриваються перед людством у найближчому майбутньому. Недарма кажуть, що ХХІ століття буде століттям глобальної комп'ютеризації, роботизації, найновіших інформаційних технологій.
Список використаної літератури:
1. Журнал "Радіо", №3-6, 1978р.
2. Горошков Б.И. "Элементы радиоэлектронных устройств", М.,1989р. - ст. 110-115, 125-128.
3. Справочник по схемотехнике для радиолюбителя, К. "Техніка", 1987р. - ст. 309-312.
4. Мэндл М. "200 избранных схем электроники", М. "Мир", 1980р. - ст. 90-93.
5. Гончаренко С.У. "Учням про цифрову електроніку", К. "Радянська школа", 1991р.
6. Березовський М.А. Краткий справочник радиолюбителя, К. "Техніка", 1975р. - ст. 116-124
Loading...

 
 

Цікаве