WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Імітаційне опорядження деревини - Реферат

Імітаційне опорядження деревини - Реферат


Реферат на тему:
Імітаційне опорядження деревини
1. Забарвлення деревини прозорими барвниками. Забарвлення - це нанесення на поверхню деревини барвників, які не закривають текстури, а навпаки, підсилюють її. Воно може бути поверховим і глибоким, в деталях і на корені.
1.1 Поверхневе забарвлення найбільш поширене. Розчин відповідного барвника наносять на поверхню деталей тампоном, губкою, але найкраще наносити його пістолетом-розпилювачем (сухе забарвлення). Для забарвлення застосовують анілінові й гумові барвники або їхні суміші, розчинені у м'якій чистій воді, бажано в емальованій або лудженій посудині. Воду пом'якшують невеликою кількістю питної соди або нашатирного спирту і підігрівають до температури 35...40 °С.
При ручному нанесенні барвник набирають на пензель, губку або тампон і рівномірно водять ними по горизонтальній поверхні деревини. Якщо поверхня розміщена вертикально, то барвник наносять знизу вгору, щоб не утворювались патьоки. Через 3-5 хв. після забарвлення поверхню протирають добре віджатою ганчіркою або губкою для зняття лишків барвника і рівномірного забарвлення поверхні.
Краще наносити барвник на поверхню деревини розпиленням еа допомогою пістолета-розпилювача, який водять рівномірно на відстані 250-300 мм від забарвлюваної поверхні. Раціональним є спосіб забарвлення брускових деталей або виробів (ніжок стільців) зануренням їх у ванну з відповідним барвником.
Забарвлювати деревину можна і за допомогою водних розчинів хімікатів -солей, кислот і дубильних речовин. Внаслідок дії хімікатів на деревину або їхньої взаємодії поверхня деревини забарвлюється у відповідний колір. Забарвлення деревини хімікатами називають протравним, а самі хімікати -протравами.
Забарвлену поверхню висушують і шліфують протертою дрібнозер-нистою шкуркою № 6-3, без особливого натискування на краї і ребра деталі. Якщо ворс невеликий, то шліфувати поверхню можна товстим сукном або повстю, бо при поверховому забарвленні барвник проникає на глибину до 0,5 мм.
1.2 Глибоке забарвлення застосовують, якщо деревину треба забарвити на всю товщину. Для цього її вимочують кілька діб у розчині барвника. Таким способом можна забарвлювати тільки тонкі листи шпону.
Більш поширеним є глибоке забарвлення заготовок у автоклаві.
Таким способом можна імітувати березові заготовки під горіх, червоне дерево і сірий клен. Щоб барвник краще проникав у деревину, заготовки спочатку пропарюють під тиском 1,5-2,0 МПа протягом 30-45 хв., а потім витримують у вакуумі, це сприяє видавленню основної маси повітря з клітин. Після цього конденсат випускають, а автоклав заповнюють розчином барвника під тиском 1 МПа для заготовок і 6 МПа для шпону. Просочування триває 50-60 хв при температурі 80...90 °С. Після цього знімають тиск, барвник випускають, а заготовки вивантажують, просушують і передають для наступної обробки.
Глибоке забарвлення масивних деталей в автоклаві місткістю 1 м3 триває до 4 год, шпону - до 2,5 год.
Глибоке забарвлення деревини можна здійснювати і на дереві під час його росту, тобто на корені. Дерево забарвлюють через корені, стовбур і гілки. Найраціональніше забарвлювати через стовбур, бо барвники найкраще проникають у вертикальному напрямку. Для цього у прикореневій частині дерева, призначеного для забарвлення, знімають кільце кори. В цьому місці висвердлюють отвори, в які по шлангах з наконечниками стікає барвник. Таким способом краще забарвлюється деревина без'ядрових порід (берези, бука, осики, вільхи), а в ядрових породах (дуб, сосна, ясен) забарвлюється лише заболонна частина.
Найчастіше застосовують забарвлення на корені деревини бука, яка багата на дубильні речовини, що взаємодіють з розчинами солей металів.
Поверхове і глибоке забарвлення може бути прямим і протравним, позитивним і негативним.
Забарвлення одночасно з лакуванням кольоровими лаками значно скорочує технологічний процес опорядження, але воно не тільки вуалює текстуру, а й знижує декоративні властивості деревини. Тому його рекомендують застосовувати для деталей, до опорядження яких не ставлять високих вимог.
Для забарвлення деревини різних порід, а також для імітації деревини барвниками застосовують різні за складом речовини, їх готують 10 %-ми розчинами, а потім розбавляють до потрібної концентрації. Потрібну кількість барвника розміщують у м'якій воді і нагрівають до кипіння, потім охолоджують і фільтрують.
Щоб мати барвники різних відтінків, слід приготувати окремо розчини різних барвників, а потім змішувати їх, добираючи потрібний колір і відтінок. Якщо при приготуванні розчинів змінювати співвідношення барвних речовин, то з цих складників можна дістати різні відтінки. Проте забарвлена деревина дуже чутлива до дії кислот і лугів, і це може призвести до непоправного браку. Наприклад, карбамідний клей із затверднювачем -хлористим амонієм цілком змінює колір барвника на поверхні деревини.
1.3. Імітація текстури деревини способом аерографії. Імітація деревини прозорими барвниками не відтворює текстури деревини, а тільки підсилює ЇЇ колір. Щоб відтворити цілком нову текстуру на поверхні деревини або підсилити її, застосовують імітацію деревини способом аерографії. Для аерографії використовують спеціальний пістолет розпилювач - аерограф (рис. 132). Рисунок текстури відтворюється розпиленням розчину барвника або фарби за допомогою струмини стисненого повітря під тиском 0,1§-0,20 МПа крізь сопло малого діаметра (0,4 -1,2мм). Залежно від відстані від імітованої поверхні до аерографа ним можна наносити тонкі лінії і широкі розпливчасті смуги. Швидкість руху аерографа під час роботи 10-20м/хв.
Рис. 133. Схема друку вального верстата: 1 - деталь; 2 - подавальний валик; 3 - ванна з друкувальною пастою; 4 - живильний валик; 5 - ракель для очищення циліндра; 6 - текстурний циліндр; 7 - ракель для очищення друкувального циліндра; & - друкувальний циліндр
При непрозорій імітації натуральна текстура деревини цілком закривається фоновим ґрунтом такого самого кольору, який має імітована цінна порода деревини. Під час нанесення фону аерограф тримають на від-стані 150-200 мм від поверхні, швидкість руху його 15-20м/хв. Щоб на-нести рисунок текстури,: аерограф сповільнено рухають, на відстані 10-15мм від поверхні деревини. Для непрозорої імітації користуються емалевими фарбами та казеїномаслшою темперою.
При напівпрозорій імітації фоном є натуральний колір і текстура імітованої деревини (тут важливо правильно добирати деревину і барвники). Текстуру наносять по не ґрунтованій поверхні в напрямку волокон природного рисунка.
Додатковий рисунок наносять так, щоб натуральна текстура його не перебивала, а навпаки, доповнювала і збагачувала. Для цього потрібно не тільки уміння, а й художній смак виконавця. Тому в процесі виконання імітації треба мати перед очима зразки імітованої породи деревини. Матеріалами для напівпрозорої імітації є водні розчини барвників (найчастіше анілінових).Цей спосіб досить ефективний, але вимагає врахування натуральної текстури деревини.
Оскільки імітація аерографією не створює на поверхні деревини захисного шару, то після імітації і висушування .на поверхню наносять плівкоутворювальні матеріали.
Імітація текстури деревини друкуванням. Друкування - це від-творення рисунка текстури на поверхні деревини, паперу, тканини або плівки відбитками безпосередньо з друкувальнрї форми. Друкування широко застосовують для імітації поверхні деревини як у
Loading...

 
 

Цікаве