WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Мікропроцесорний блок захисту електродвигуна - Курсова робота

Мікропроцесорний блок захисту електродвигуна - Курсова робота

1. Виділення на локальному диску простору – створення теки проекту, в яку заноситься на всі початкові, проміжні і вихідні дані проекту.

2. Аналіз схеми електричної принципової. Звертаємо увагу в першу чергу на наявність в інтегральних бібліотеках ЕРЕ системи проектування умовних графічних позначень (УГО) тих компонентів, які задіяні в електричній схемі. Якщо УГО потрібних ЕРЕ не існує, то їх необхідно створити.

3. Існує два способи опису схеми електричної: текстовий і графічний.

При використанні текстового способу опису схеми за допомогою текстового редактора опису схеми буде сформовано у форматі alt, який може бути сприйнятий будь-якою версією редактора РСВ - проектування друкарських плат.

При використанні графічного редактора Schematic для розробки електричних схем, що є початковими даними для конструювання друкованих плат, відкривається можливість опису ієрархічних структур і багатосторінкових схем.

4. Етап упаковки електричної схеми на друкарську.

При створенні конструктиву друкованої плати необхідно задати межу області установки ЕРЕ і розташування друкарських провідників і контактних майданчиків, а також структуру друкарської плати.

а

б

Малюнок 4.3 - Приклад розробки багатолистової електричної схеми:

а – лист 1; б – лист 2.

Малюнок 4.4 - Конструкція друкарської плати

Після виконання упаковки схеми на друкарську плату розміщуються ЕРЕ.

Малюнок 4.5 - Результат упаковки схеми на друкарську плату

5. Конструкторське проектування плат реалізується на основі проектних процедур: розміщення ЕРЕ і трасування друкарських з'єднань.

Можна використовувати як ручні так і інтерактивні методи розміщення ЕРЕ на БДП. Модуль автоматичного розміщення є тільки в програмі Specctra. Це пов'язано з тим, що складно формалізувати вимоги до розміщення ЕРЕ, наприклад: облік доступу до них для кріплення друкарської плати, регулювання або заміни, необхідність в елементах охолоджування і подібне.

Малюнок 4.6 - Результат виконання процедури розміщення ЕРЕ

Малюнок 4.7 - Результат виконання процедури трасування за допомогою програми ShapeRoute

6. Документування результатів проектування БДП – це розробка комплекту конструкторської документації, а також автоматизація технологічної підготовки ДП на основі форматів даних.

4.3 Опис бібліотеки уніфікованих конструктивів БДП

Перед тим, як приступити до проектування БДП, необхідно описати для плати три групи даних:

  • загальні реквізити;

  • стеки контактних площадок під виводи ЕРЕ та перехідні отвори;

  • конфігурацію, розмір та структуру шарів БДП.

Ці дані краще включити в один проект-шаблон і записати їх під унікальними іменами, наприклад:

PechPlata2 - для двосторонніх друкованих плат типорозміру А;

PechPlata 00 - без зазначення якихось конфігурації.

Тоді створення нової плати буде починатися із завантаження одного із шаблонів.

4.3.1 Загальні реквізити друкованих плат

1) Options > Configure > Units – встановлюється система одиниць (mm, mils);

2) Options > Grid – набір сіток;

3) Options > Text – стилі текстів.

4.3.2 Структура шарів друкованої плати

По умовчанню при створенні нової двосторонньої ДП автоматично встановлюється декілька структурних шарів, які описані нижче. Всього ж можливо зробити 99 шарів за допомогою команди Options > Layers.

Top - верхня сторона плати;

Bottom - нижня сторона плати;

Board - контур обмежуючий розміщення ЕРЕ та трасування на ДП;

Top Mask - маска пайки на верхній стороні плати;

Top Silk - шовкографія з верху плати;

Bot Silk - шовкографія з низу плати;

Top Paste - вставка пайки з верху плати;

Bot Paste - вставка пайки з низу плати;

Top Assy - атрибути на верхній стороні ДП;

Bot Assy - атрибути на нижній стороні ДП.

При натисненні клавіші F вся графічна й текстова інформація переноситься на протилежний шар (наприклад, якщо ви на верхньому шарі Top, то перейдете на Bottom).

4.4 Розміщення ЕРЕ

Розміщення – це визначення оптимального положення ЕРЕ на друкованій платі з урахуванням відповідних вимог й обмежень. Метою розміщення варто вважати максимальне зниження перекручувань сигналів і полегшення наступного трасування друкованих з'єднань. Тому в процесі розміщення виконується мінімізація сумарної довжини зв'язків.

Автоматичні алгоритми розміщення успішно виконують оптимізацію розміщення ЕРЕ по сумарній довжині зв'язків, але вони не враховують такі фактори, як: взаємний вплив ЕРЕ один на одного через магнітні й теплові поля (розмістити ближче один одному або, навпаки, розмістити на платі подалі один від одного); напрямок потоку охолоджувального повітря, особливості установки друкованої плати в несучому конструктиві, зручність настроювання й експлуатації й ін. Тому система ACCEL EDA має крім автоматичних алгоритмів розміщення ЕРЕ, які в більшості випадків не можуть урахувати всі вимоги до розміщення, і інтерактивні (ручні) алгоритми розміщення. Автоматичне й інтерактивне розміщення виконується в модулі SPECCTRA, а в модулі ACCEL PCB – тільки інтерактивне розміщення ЕРЕ.

Одним з найважливіших етапів розробки електронної апаратури є конструкторське проектування. Вихідними даними для нього є результати схемотехнічного проектування, тобто схеми ЕЗ. У свою чергу, результати конструкторського проектування, тобто конструкторська документація та файли управління технологічним устаткуванням є основою технологічного проектування.

На першому місці конструкторського проектування стоїть задача компонування, у процесі вирішення якої однозначно визначаються відповідності між функціональним і конструктивним розподілом електронної апаратури. Задача компонування має два основних аспекти: а) покриття схеми корпусами ЕРЕ, б) розбивка схеми на підсхеми. Задача покриття виникає на етапі введення опису електричної схеми й складається в призначенні схемним макросам (вентилям) номерів виводів корпусів. Задача розбивки схеми на підсхеми виникає при розподілі ЕРЕ по блоках елементів, об'єднавчим панелям, несущим конструктивам. Для рішення завдань компонування використаються інтерактивні алгоритми: користувач вказує для схемного елемента тип корпуса й номер секції, а програма ACCEL Schematic за цими даними визначає номера виводів корпуса.

На другому місці конструкторського проектування є розміщення, а на третьому – трасування друкованих з'єднань.

4.5 Трасування друкованих з'єднань на БДП

В чому полягає завдання трасування? Воно полягає у відшуканні геометрично оптимального способу з'єднань виводів ЕРЕ.

Особливістю проектування планарних конструкцій є те, що в процесі проектування враховується тільки топологічні обмеження (мінімально допустима ширини провідника, зазори і розміри контактних площадок). Класичний алгоритм трасування являє собою розведення лабіринтом або хвилею. Цей алгоритм застосується до будь-якої технології й дозволяє завжди знайти шлях трасування, якщо він існує. Трасування по хвильовому алгоритму використовує сіткову схему, що трактує поверхню розведення як серію дискретних точок (дискретне робоче поле). Кожна точка сітки вимагає декілька біт інформації. Хвильовий алгоритм складається із двох частин: генерації хвилі й побудови траси. Спершу суміжні точки сітки, що не потрапляють під заборону трасування, позначаються як "1". Далі доступні точки сітки, суміжні з позначеними "1", позначаються як "2". Потім аналогічно доступні точки сітки, суміжні "2" позначаються як "3", так, як зображено на малюнку 4.5.1. Генерація хвилі буде тривати доти, поки не буде досягнута кінцева точка ланцюга або поки не буде переглянуті всі порожні доступні крапки сітки або не буде з'ясована неможливість проведення шляху.

3

2

3

3

2

1

2

3

3

2

1

1

2

3

6

5

4

3

2

1

2

3

7

3

4

8

9

10

11

4

7

6

5

8

7

6

Loading...

 
 

Цікаве