WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Метод вейвлет-перетворення - Курсова робота

Метод вейвлет-перетворення - Курсова робота

ВИСНОВКИ

В даній роботі розглянуті принципи взаємодії оптичного випромінювання з біотканиною, що дозволяє стверджувати про доцільність використання фотоплетизмограми (ФПМ) для оцінки мікроциркуляцій крові. Зняття двох ФПГ з двох розташованих рядом ділянок шкіри дозволяє відкинути такі фактори як колір, температуру і деколи геометрію поверхні шкіри. Абсолютний та порівняльний аналіз двох ФПГ дозволяє стверджувати про порушення кровоносної системи, присутніх в одному з каналів.

Перегляд існуючих методів дозволяє стверджувати складність діагностування вертеброзахворювань особливо в вітчизняних умовах стану медицини. Проведена критеріальна шкала показує доцільність застосування нового неінвазивного методу в медичній практиці. Розробка та вдосконалення неінвазивних дешевих методів діагностики та моніторингу може покращити стан діагностики в регіональних лікарняних установах. У роботі фільтрація вихідного сигналу відбувалась при допомозі Фур′є-аналізу, але було запропоновано більш гнучкий метод обробки сигналу вейвлетний аналіз. Це один із перспективних методів математичного аналізу . При допомозі порівняння були обґрунтовано доведені його переваги в порівнянні з Фур'є-аналізом. Різновидність вейвлет-аналіза у випадку багато масштабного представлення свідчить про широке застосування даного аналізу в усіх сферах обробки сигналів.

Описана в останньому розділі апаратно-програмна реалізація комплексу реалізує запропонований метод та відповідає висунутим вимогам. Даний комплекс є зручним та недорогим інструментальним засобом оцінки порушення мікроциркуляції в судинних системах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Малая Л.Т., Микляев И.Ю., Кравчук П.Г. Микроциркуляция в кардиологии. - Харьков: Вища школа, 1977. – 142c.

2. Добеши И. Десять лекций по вейвлетам перевод – Ижевск НИЦ Регулярная и хаотическая динамика М: 2001 , 464 с.

3. Засецкий А В, Иванов А Б, Постников С Д, Соколов И В. Контроль качества в телекоммуникациях и связи М: 2001, 335 с.

4. Павлов С.В. Разработка оптоэлектронного комплекса для преобразования биомедицинской информации. Автореферат диссертации кандидата наук, 1995. - 16c.

  1. Чандпасекар С. Перенос лучистой энергии – М., 1953.

  2. Кузьміч В.В. Основные принципы и особенности транскутанной "отражательной" оксиметрии // Мед. Техника. – 1993. - №3. – С. 36-42.

  3. Van Gemert M.I.C. Star W.M. // IEEE Trans. Biol. Med. Eng., 1989 – Vol. 36. №2– P.1146-1154.

  4. Samsung electronic. S3C44B0X RISC MICROPROCESSOR datasheet.

  5. Samsung electronic. K6R4016V1C dataseet.

  6. ГОСТ 23751-79. Платы печатные. Общие технические условия.

11. Новиков Л.В. Основы вейвлет-анализа сигналов. Учебное пособие. Санкт-Петербург: 1999, 152 с.

12. Л. Л. Маслюк, А.М. Переберен Введение в вейвлет-анализ. Учебный курс М: 1998, 370с.

13. http://prodav.narod.ru/

14. Шикин Е В, Боресков А В. Компьютерная графика. Динамика, реалистические изображения. Диалог – Мифи, М: 1996, 289 с.

  1. Разевиг В.Д. Применение программ PCAD и PСSpiсe для схемотехнического моделирования на ПЭВМ: В 4 выпусках.- М: Радио и связь, 1992. – 56c.

  2. Яншин А.А. Теоретические основы конструирования и надежности ЭВА, - М.: Радио и связь. - 1983. - 276 с.

  3. Павлов С.В., Превар А.П., Матохнюк М.В., Чернуха А. Застосування оптико-електронних та лазерних технологій при аналізі мікроциркуляторних змін у вогнищі гострого гнійного запалення в ділянці нижніх кінцівок / OPTOELECTRONIC INFORMATIJN-POWER TECHNOLOGIES / Вінниця, 2002.- №2 - С.148.

  4. Павлов С.В., Мисловський І.Д., Ахмед Авад. Оптико-електронні інформаційні технології дослідження рівня перифепійного кровообігу/ Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції "Медичні технології і вища освіта".- Луцк, 2004. – С. 137-144.

  5. Петрук В.Г., Черноволик Г.О., Шевчук С.В., Безсмертний Ю.О. Математична модель перетворення проміння при поверхневим шаром біотканини з системною патологією / OPTOELECTRONIC INFORMATIJN-POWER TECHNOLOGIES / Вінниця, 2002. -№2 - С.154.

  6. Н.І. Заболотна, С.В. Павлов, В.В. Шолота Комп'ютерне моделювання задач лазерної та оптоелектронної техніки /Вінниця-ВНТУ, 2003. – 149 с.

Додаток А(Віконне перетворення сигналу)

Додаток Б (Трьохвимірна спектограма)

Додаток В (Лістинг програми)

procedure TData. AutoSetMarkers;

const

SC=513;

var

X,

x1,x2, // кінцеві координати для циклів

x11,x22, // поправочні для попередніх

xmp1,xmp2 // координати для максимуму производной

: Longint;

XI : Array[1..5] of integer; // буде містити координати // перепадів 3-х к ряду

sign : shortint; // важливий лише знак

max,maxp, // знайдене максимальне значення

HMW // скільки вже було

: integer;

was : Boolean;

A : Array of integer;

begin

x1:=0;

x2:=fcount-1;

Was:=false;

SetLength(A,fcount);

FillChar(XI,SizeOf(XI),0);

for x:=0 to fcount-1 do begin

if Markers[x] then

if not was then begin x1:=x; was:=true end

else begin x2:=x; end;

A[x]:=0;

end;

ClearAllMarkers; // очищаємо всі маркери

while Der[1,x1]=0 do inc(x1);

sign:=Der[1,x1];

x11:=0;

for x:=x1+1 to x2-1 do

if (Sign*Der[1,x]<0) then begin

// знайшли перепад між - и +

if x11=0 then x11:=x;

x22:=x;

A[x]:=SC; // помічаємо перепад

sign:=-sign

end;

x1:=x11;// скорочуємо діапазон

x11:=0;

x2:=x22;

XI[1]:=x1;

for x:=x1+1 to x2 do

if A[x]=SC then

if XI[2]=0 then XI[2]:=x

else begin

XI[3]:=x;

if x11=0 then x11:=xi[2];

if (items[XI[2]]-items[XI[1]]=0) or

(abs((items[XI[3]]-items[XI[2]])/(items[XI[2]]-items[XI[1]]))<=GO.MarkSens/100)

then continue;

A[XI[2]]:=items[XI[2]]-items[XI[1]];

A[XI[2]+1]:=items[XI[3]]-items[XI[2]];

XI[1]:=XI[2];

XI[2]:=XI[3];

end;

max:=0;HMW:=0; // знаходимо максимум по которому відловлювати

for x:=x1 to x2 do

if A[x]=SC then A[x]:=0;

for x:=x1 to x2 do

if (A[x]>0)and(A[x]<>SC) then begin

inc(HMW);

if A[x]>max then max:=A[x];

if HMW>=30 then break;

end;

x:=x1;

while x<=x2 do

if (abs(max-A[x])<=max*0.3) then begin

FillChar(XI,SizeOf(XI),0);

XI[1]:=x;

for x11:=x+1 to x2 do // знаходимо місце для 3-го маркеру

if A[x11]*A[x]>0 then begin

XI[3]:=x11;

break

end;

if XI[3]=0 then begin inc(x);continue;end;

maxp:=0;xmp1:=0;xmp2:=0;

for x11:=XI[1]+1 to XI[3] do // знаходимо місце для 2-го маркеру

if Der[1,x11]>maxp then begin

maxp:=Der[1,x11];

xmp1:=x11;

xmp2:=x11;

end else

if Der[1,x11]=maxp then xmp2:=x11;

XI[2]:=(xmp1+xmp2) div 2;

for x11:=XI[3]+2 to x2 do // знаходимо місце для 4-го маркеру

if A[x11]*A[XI[3]+1]>0 then begin

XI[4]:=x11;

break

end;

if XI[4]=0 then begin inc(x);continue;end;

for x11:=XI[4]+2 to x2-2 do // знаходимо місце для 5-го маркеру

if (Der[1,x11]<0)and(Der[1,x11+1]<0) then begin

XI[5]:=x11-1;

break

end;

if XI[5]=0 then begin inc(x);continue;end;

// корекція

XI[1]:=XI[1]-2;

For x11:=xi[2]-2 downto xi[1]+1 do

if (Der[1,x11]=0)or(Der[1,x11-1]*Der[1,x11]<0){or

(Der[2,x11]=0)or(Der[2,x11-1]*Der[2,x11]<0)} then begin

XI[1]:=x11-1;

break;

end;

XI[3]:=XI[3]-1;

XI[4]:=XI[4]-1;

for x11:=1 to 5 do

Markers[XI[x11]]:=True;

max:=(max+A[x])div 2;

x:=XI[5]+1;

end

else inc(x);

end;

2

Loading...

 
 

Цікаве