WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Захист інформації в телефонних лініях - Курсова робота

Захист інформації в телефонних лініях - Курсова робота

Метод високочастотної (ВЧ) маскуючої перешкоди полягає в подачі під час розмови в телефонну лінію широкосмугового маскуючого сигналу в діапазоні вищих частот звукового діапазону. Даний метод використовується для придушення практично всіх типів підслуховуючих пристроїв як контактного (паралельного і послідовного) підключення до лінії, так і підключення з використанням індукційних датчиків. Проте ефективність придушення засобів знімання інформації з підключенням до лінії за допомогою індукційних датчиків значно нижче, ніж засобів з гальванічним підключенням до лінії.

Як маскуючий сигнал використовуються широкосмугові аналогові сигнали типу "білого шуму" або дискретні сигнали типу псевдовипадкової послідовності імпульсів. Частоти маскуючих сигналів підбираються так, щоб після проходження селективних ланцюгів модулятора закладки або мікрофонного підсилювача диктофона їх рівень виявився достатнім для придушення корисного сигналу (мовного сигналу в телефонній лінії під час розмов абонентів), але в той же час ці сигнали не погіршували якість телефонних розмов. Чим нижче частота перешкоджаючого сигналу, тим вище його ефективність і тим дію, що більше заважає, він надає на корисний сигнал. Звичайно використовуються частоти в діапазоні від 6...8 кГц до 16...20 кГц. Такі маскуючі перешкоди викликають значні зменшення відношення сигнал/шум і спотворення корисних сигналів (погіршення розбірливості мови) при перехопленні їх всіма типами підслуховуючих пристроїв. Крім того, у радіозакладок з параметричною стабілізацією частоти ("м'яким каналом") як послідовного, так і паралельного включення спостерігається "відхід" несучої частоти, що може привести до втрати каналу прийому.

Для виключення дії маскуючого перешкоджаючого сигналу на телефонну розмову в пристрої захисту встановлюється спеціальний низькочастотний фільтр з граничною частотою 3,4 кГц, пригнічуючий (шунтуючий) перешкоджаючі сигнали і що не робить істотного впливу на проходження корисних сигналів. Аналогічну роль виконують смугові фільтри, встановлені на міських АТС, проникні сигнали, частоти яких відповідають стандартному телефонному каналу (300 Гц...3,4 кГц), і пригнічуючі перешкоджаючий сигнал.

Метод ультразвукової маскуючої перешкоди в основному аналогічний розглянутому вище. Відмінність полягає в тому, що використовуються перешкоджаючі сигнали ультразвукового діапазону з частотами від 20...25 кГц до 50...100 кГц.

Метод підвищення напруги полягає в піднятті напруги в телефонній лінії під час розмови і використовується для погіршення якості функціонування телефонних радіозакладок. Підняття напруги в лінії до 18...24 В викликає у радіозакладок з послідовним підключенням і параметричною стабілізацією частоти "відхід" несучої частоти і погіршення розбірливості мови унаслідок розмиття спектру сигналу. У радіозакладок з послідовним підключенням і кварцовою стабілізацією частоти спостерігається зменшення відношення сигнал/шум на 3...10 дБ. Телефонні радіозакладки з паралельним підключенням при таких напругах у ряді випадків просто відключаються.

Метод "обнулення" передбачає подачу під час розмови в лінію постійної напруги, відповідної напрузі в лінії при піднятій телефонній трубці, але зворотної полярності.

Цей метод використовується для порушення функціонування підслуховуючих пристроїв з контактним паралельним підключенням до лінії і використовуючих її як джерела живлення. До таких пристроїв відносяться: паралельні телефонні апарати, дротяні мікрофонні системи з електретними мікрофонами, використовуючі телефонну лінію для передачі інформації, акустичні і телефонні закладки з живленням від телефонної лінії і т.д.

Метод низькочастотної маскуючої перешкоди полягає в подачі в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого сигналу мовного діапазону частот (300...3400 Гц). Застосовується для придушення дротяних мікрофонних систем, що використовують телефонну лінію для передачі інформації на низькій частоті, а також для активізації (включення на запис) диктофонів, що підключаються до телефонної лінії за допомогою адаптерів або індукційних датчиків, що приводить до змотування плівки в режимі запису шуму (тобто за відсутності корисного сигналу).

Компенсаційний метод використовується для одностороннього маскування (утаєння) мовних повідомлень, передаваних абоненту по телефонній лінії.

Суть методу полягає в наступному. При передачі приховуваного повідомлення на приймальній стороні в телефонну лінію за допомогою спеціального генератора подається маскуюча перешкода (цифровий або аналоговий маскуючий сигнал мовного діапазону з відомим спектром). Одночасно цей же маскуючий сигнал ("чистий шум") подається на один з; входів двохканального адаптивного фільтру, на інший вхід якого поступає аддитивна суміш корисного сигналу мовного сигналу (передаваного повідомлення) і цього ж перешкоджаючого сигналу, що приймається. Аддитивний фільтр компенсує (пригнічує) шумову складову і виділяє корисний сигнал, який подається на телефонний апарат або пристрій звукозапису.

Недоліком даного методу є те, що маскування мовних повідомлень одностороння і не дозволяє вести двосторонні телефонні розмови.

Метод "випалювання" реалізується шляхом подачі в лінію високовольтних (напругою більше 1500 В) імпульсів, що приводять до електричного "випалювання" вхідних каскадів електронних пристроїв перехоплення інформації і блоків їх живлення, гальванічно підключених до телефонної лінії.

При використовуванні даного методу телефонний апарат від лінії відключається. Подача імпульсів в лінію здійснюється двічі. Перший раз – для "випалювання" паралельно підключених пристроїв при розімкненій телефонній лінії, другий раз – для "випалювання" послідовно підключених пристроїв при закорочені (як правило, в центральному розподільному щитку будівлі) телефонній лінії.

Сучасні контролери телефонних ліній, як правило, разом із засобами виявлення підключення до лінії пристроїв несанкціонованого знімання інформації, обладнані і засобами їх придушення. Для придушення в основному використовується метод високочастотної маскуючої перешкоди. Режим придушення включається автоматично або оператором при виявленні факту несанкціонованого підключення до лінії.

Захист мовної інформації в IP телефонії

В IP-телефонії існують два основні способи передачі пакетів з мовною інформацією по сіті: через сіть Інтернет і через корпоративні сіті + виділені канали. Між цими способами мало відмінностей, проте в другому випадку гарантується краща якість звуку і невелика фіксована затримка пакетів мовної інформації при їх передачі по IP-сіті.

Для захисту мовної інформації, передаваної в IP-сітях, застосовуються криптографічні алгоритми шифрування початкових пакетів і повідомлень, які дозволяють забезпечити гарантовану стійкість IP-телефонії. Існують ефективні реалізовані на ПЕОМ криптографічні алгоритми, які при використовуванні 256-бітових секретних і 1024-бітових відкритих ключів шифрування (наприклад, по ГОСТ 28147–89) практично роблять неможливим дешифровку мовного пакету. Проте при використовуванні в IP-телефонії таких алгоритмів слід враховувати декілька важливих чинників, які можуть звести нанівець можливості багатьох сучасних засобів криптографічного захисту інформації.

Для забезпечення прийнятної якості звуку на приймальній стороні при передачі мовних пакетів в IP-сіті затримка в їх доставці від приймальної сторони не повинна перевищувати 250 мс. Для зменшення затримки оцифрований мовний сигнал стискають, а потім зашифровують з використанням алгоритмів потокового шифрування і протоколів передачі в IP сіті.

Іншою проблемою захищеної IP телефонії є обмін криптографічними ключами шифрування між абонентами сіті. Як правило, використовуються криптографічні протоколи з відкритим ключем із застосуванням протоколу Діффі-Хеллмана, який не дає тому, хто перехоплює розмову, отримати яку-небудь корисну інформацію про ключі і в той же час дозволяє сторонам обмінятися інформацією для формування загального сеансового ключа. Цей ключ застосовується для зашифровуваної і розшифровки мовного потоку. Для того, щоб звести до мінімуму можливість перехоплення ключів шифрування, використовуються різні технології аутентифікації абонентів і ключів.

Всі криптографічні протоколи і протокол стиснення мовного потоку вибираються програмами IP телефонії динамічно і непомітно для користувача, надаючи йому природний інтерфейс, подібний звичайному телефону.

Реалізація ефективних криптографічних алгоритмів і забезпечення якості звуку вимагають значних обчислювальних ресурсів. В більшості випадків ці вимоги виконуються при використовуванні достатньо могутніх і продуктивних комп'ютерів, які, як правило, не уміщаються в корпусі телефонного апарату. Але міжкомп'ютерний обмін мовною інформацією не завжди влаштовує користувачів IP телефонії. Набагато зручніше використовувати невеликій, а краще мобільний апарат IP телефонії. Такі апарати вже з'явилися, хоча вони забезпечують стійкість шифрування мовного потоку значно нижче, ніж комп'ютерні системи IP телефонії. В таких телефонних апаратах для стиснення мовного сигналу використовується алгоритм GSM, а шифрування здійснюється по протоколу Wireless Transport Layer Security (WTLS), який є частиною протоколу Wireless Application Protocol (WAP), реалізованого в сітях мобільного зв'язку. За прогнозами експертів, майбутнє саме за такими телефонними апаратами: невеликими, мобільними, надійними, мають гарантовану стійкість захисту мовної інформації і високу якість звуку

Література

1. Барсуков В.С. Безпека: технології, засоби, послуги / В.С. Борсуків. – М., 2001 – 496 с.

2. Ярочкин В.И. Інформаційна безпека. Підручник для студентів вузів / 3 е изд. – М.: Академічний проект: Трікста, 2005. – 544 с.

3. Барсуков В.С. Сучасні технології безпеки / В.С. Борсуків, В.В. Водолазській. – М.: Нолідж, 2000. – 496 с., мул.

4. Зегжда Д.П. Основи безпеки інформаційних систем / Д.П. Зегжда, А.М. Івашко. – М.: Гаряча лінія – телеком, 2000. – 452 с., мул.

5. Комп'ютерна злочинність і інформаційна безпека / А.П. Леонов [і др.]; під общ. Ред. А.П. Леонова. – Мінськ: АРІЛ, 2000. – 552 с.

Loading...

 
 

Цікаве