WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Методи і засоби захисту інформації - Курсова робота

Методи і засоби захисту інформації - Курсова робота

• широкодіапазонного перебудовуваного по частоті приймача (сканера);

• блоку розпізнавання РЗУ, що здійснює ідентифікацію випромінювань радіомікрофонів на основі порівняння прийнятих сигналів, що детектують, з природним акустичним фоном приміщення (пасивний спосіб) або тестовим акустичним сигналом (активний спосіб);

• блоку акустичної локації, що дозволяє по запізнюванню перевипроміненного зондуючого звукового імпульсу визначати відстань до активних радіомікрофонів;

• електронно-обчислювальної машини (процесора), що здійснює як обробку отриманих даних, так і управління приймачем.

За принципом побудови всі відомі прилади даного класу діляться на дві основні групи:

• спеціально розроблені комплекси, конструктивно виконані у вигляді єдиного пристрою;

• комплекси, сформовані на базі серійного сканера, персонального комп'ютера (звичайно notebook) і спеціального програмного забезпечення.

Нелінійні радіолокатори

Застосовуються для пошуку упроваджених РЗУ, що не використовують радіоканал для передачі інформації, а також РЗУ, що знаходяться в пасивному (невипромінюючому) стані.

Нелінійні радіолокатори – прилади, випромінюючі електромагнітну хвилю з частотою f, а приймаючі перевипромінені сигнали на частотах f. Якщо такі сигнали будуть знайдені, то в зоні дії локатора є напівпровідникові елементи, і їх необхідно перевірити на можливу приналежність до ЗУ. Нелінійний радіолокатор знаходить тільки радіоелектронну апаратуру і, на відміну від класичного лінійного радіолокатора, не "бачить" віддзеркалень від навколишніх предметів, тобто володіє високою вибірковістю. Джерелами перешкод для його роботи можуть служити контакти із слабим притиском, для яких характерний наявність проміжного окисного шару.

Активні технічні засоби захисту акустичного і віброаккустичного каналу

Для активного захисту мовної інформації від незнайдених заставних пристроїв і знімання по інших каналах використовується апаратура активного захисту:

  • Технічні засоби просторового зашумлення;

  • Пристрої віброакустичного захисту;

  • Технічні засоби ультразвукового захисту.

Технічні засоби просторового і лінійного зашумлення

За принципом дії всі технічні засоби просторового і лінійного зашумлення можна розділити на три великі групи:

засоби створення акустичних маскуючих перешкод:

  • генератори шуму в акустичному діапазоні;

  • пристрої віброакустичного захисту;

  • технічні засоби ультразвукового захисту приміщень;

засоби створення електромагнітних маскуючих перешкод:

  • технічні засоби просторового зашумлення;

  • технічні засоби лінійного зашумлення, які у свою чергу діляться на засоби створення маскуючих перешкод в комунікаційних сітях і засоби створення маскуючих перешкод в сітях електроживлення;

  • багатофункціональні засоби захисту.

Генератори шуму в акустичному діапазоні

Основний принцип радіоелектронної протидії – створення перешкод для приймального пристрою з інтенсивністю, достатньою для порушення його роботи.

Якщо наперед невідома його робоча частота, то необхідно створити перешкоду по всьому можливому або доступному діапазону спектру. Достатньо універсальною перешкодою для зв'язних радіоліній вважається шумовий сигнал. У зв'язку з цим апаратура радіопротидії повинна включати в свій склад генератор шуму достатньої потужності (на необхідний діапазон) і антенну систему. Практично при відношенні верхньої і нижньої частоти діапазону більш 2 х використовують декілька шумових генераторів і комбінована багатодіапазонна антена.

Генератори шуму в мовному діапазоні використовуються для захисту від несанкціонованого знімання акустичної інформації шляхом маскування безпосередньо корисного звукового сигналу. Маскування проводиться "білим шумом" з коректованою спектральною характеристикою.

Зразковий вид структурної схеми джерела акустичного шуму приведений на рис. 1. Конструктивно апаратура включає блок формування і посилення шумового сигналу і декілька акустичних випромінювачів.

Рис. 1. Структурна схема джерела акустичного шуму

В деяких випадках наявність декількох випромінювачів необов'язково. Тоді використовуються компактні генератори з вбудованою акустичною системою, акустичний генератор білого шуму.

Головний недолік застосування джерел шумів в акустичному діапазоні – це неможливість комфортного проведення переговорів. Практика показує, що в приміщенні де "реве" генератор шуму неможливо знаходитися більше 10...15 мін. Крім того, співбесідники автоматично починають намагатися перекричати засіб захисту, знижуючи ефективність його застосування. Тому подібні системи застосовуються для додаткового захисту дверних отворів, міжрамного простору вікон, систем вентиляції і т.д.

Пристрої віброакустичного захисту

Пристрої віброакустичного захисту використовуються для захисту приміщень, призначених для проведення конфіденційних заходів, від знімання інформації через шибки, стіни, системи вентиляції, труби опалювання, двері і т.д. Дана апаратура дозволяє запобігти можливому прослуховуванню за допомогою дротяних мікрофонів, звукозаписної апаратури, радіомікрофонів і електронних стетоскопів, лазерного знімання акустичної інформації з вікон і т.д. Протидія прослуховуванню забезпечується внесенням віброакустичних шумових коливань в елементи конструкції будівлі.

Конструктивно апаратура включає блок формування і посилення шумового сигналу і декількох акустичних і віброаккустичних випромінювачів (рис. 2). Генератор формує "білий шум" в діапазоні звукових частот. Передача акустичних коливань на захищаючі конструкції проводиться за допомогою п'єзоелектричних (на основі пєзокераміки) або електромагнітних вібраторів з елементами кріплення. Конструкція і частотний діапазон випромінювачів повинна забезпечувати ефективну передачу вібрації. Вібропреобразователі порушують шумові віброколивання в захищаючих конструкціях, забезпечуючи при цьому мінімальний рівень перешкоджаючого акустичного сигналу в приміщенні, практично не впливаючий на комфортність проведення переговорів.

Передбачена в більшості виробів можливість підключення акустичних випромінювачів, дозволяє "зашумляти вентиляційні канали" і дверні тамбури. Як правило, є можливість плавного регулювання рівня шумового акустичного сигналу. При цьому треба орієнтуватися на те, що відновити перехоплене повідомлення практично неможливо, якщо рівень перешкоди більш ніж в 10 разів перевищує рівень сигналу у всьому частотному діапазоні (відношення сигнал / перешкода менш – 20 дБ).

Технічні засоби ультразвукового захисту приміщень

Відмітною особливістю технічних засобів УК захисту є дія на мікрофонний пристрій і його підсилювач достатньо могутнім ультразвуковим сигналом (групою сигналів), що викликає блокування підсилювача або виникнення значних нелінійних спотворень, що приводять, кінець кінцем, до порушення працездатності мікрофонного пристрою (його придушенню).

Оскільки дія здійснюється по каналу сприйняття акустичного сигналу, то абсолютно не важливі його подальші трансформації і способи передачі. Акустичний сигнал пригнічується саме на етапі його сприйняття чутливим елементом. Все це робить комплекс достатньо універсальним в порівнянні з іншими засобами активного захисту. При цьому не відбувається істотного зниження ергономічних характеристик приміщення.

Багатофункціональні засоби захисту

При практичній організації захисту приміщення від просочування інформації по технічних каналах необхідне комплексне використовування різних пристроїв безпеки: акустичних, віброаккустичних, мережних генераторів шуму і джерел електромагнітного маскуючого випромінювання. При цьому можна піти наступними трьома шляхами:

  • підбором різних пристроїв захисту інформації і їх автономним використовуванням;

  • об'єднанням різних пристроїв захисту інформації в єдиний комплекс шляхом застосування універсального блоку управління і індикації;

  • використовуванням готових комплектів.

Література

1. Барсуков В.С. Безпека: технології, засоби, послуги / В.С. Борсуків. – М., 2001 – 496 с.

2. Ярочкин В.И. Інформаційна безпека. Підручник для студентів вузів / 3 е изд. – М.: Академічний проект: Трікста, 2005. – 544 з.

3. Барсуков В.С. Сучасні технології безпеки / В.С. Борсуків, В.В. Водолазській. – М.: Нолідж, 2000. – 496 з., мул.

4. Зегжда Д.П. Основи безпеки інформаційних систем / Д.П. Зегжда, А.М. Івашко. – М.: Гаряча лінія – телеком, 2000. – 452 с., мул.

5. Комп'ютерна злочинність і інформаційна безпека / А.П. Леонов [і др.]; під общ. Ред. А.П. Леонова. – Мінськ: АРІЛ, 2000. – 552 с.

Loading...

 
 

Цікаве