WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Організація науково-інформаційної діяльності - Курсова робота

Організація науково-інформаційної діяльності - Курсова робота

Стандартна перфокарта, що використовувалася в ЕОМ — прямокутник із одним скошеним кутом. На ній було 12х80 позицій для дірок. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9. Дві верхні позиції залишалися не пронумерованими.

Для занесення інформації на перфокарту використовувалися спеціальні пристрої — перфоратори. Інформація зчитувалася за допомогою фотоелементів.

Зазвичай для зручності читання зміст записувався на перфокарті олівцем. Існували також перфоратори, які під час пробивання перфокарти друкували зміст в алфавітно-цифровому вигляді на її верхньому краї.

Для запису програм необхідно було багато перфокарт, тож вони об'єднувалися в колоди. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. Якщо колода випадково розсипалася, він повинен був зібрати її в правильному порядку, використовуючи надписану олівцем чи надруковану перфоратором інформацію.

2. Складова модему

Модеми.У 80-х роках американська фірма "Hayes" випустила перший модем для комп'ютера ІВМ РС.

Телефонні лінії розроблялися для передачі на відстань тільки звуків людського голосу. Загалом природні звуки характеризуються змінною висотою тону та безперервною інтенсивністю, що змінюється. Для передачі телефоном вони перетворюються в електричний сигнал із відповідною змінною частотою і силою струму. Такий сигнал називається аналоговим.

Комп'ютер, на відміну від модема, розуміє тільки цифровий сигнал, тобто струм тільки певного рівня. Кожний із них означає одне з двох зрозумілих комп'ютеру значень — логічні "0" і "1". Щоб передати цифровий сигнал телефонною лінією, йому потрібно передати прийнятний для неї аналоговий вигляд. Саме цією роботою і займається модем. Також він виконує зворотну процедуру, тобто переводить аналоговий сигнал у зро-зумілий комп'ютеру цифровий. Слово "модем" походить від скорочення двох термінів: МОДУЛЯТОР/ДЕМОДУЛЯТОР. Модем формує місток між цифровими сигналами, що видаються комп'ютером і аналоговими сигналами, які розуміє телефонна лінія.

Передаючи дані із комп'ютера в модем, перший видає послідовність нулів і одиниць, а другий перетворює їх в аналоговий сигнал. Після цього дані надсилаються на телефонну лінію, і їх приймає модем, що знаходиться на іншому кінці дроту. Коли модем приймає дані, то відфільтровує корисну інформацію від шуму на лінії. Для цього існують спеціальні протоколи корекції помилок. Найвідоміший з них — МNР10.

Для швидкісного обліку інформації за допомогою системи Інтернет через інфраструктуру абонентських закінчень телефонних аналогових мереж можна рекомендувати модеми технологій хDSL (digites subscriber line), х — означає рівні модифікацій.

Серед різних моделей модемів широке застосування для індивідуальних користувачів мають АDSL-модеми. Буква "А" означає "асиметричний". Модеми підключають до обох кінців абонентських ліній (між абонентом і АТС). Вони утворюють три канали передачі даних:

1-й — швидкісний канал передачі даних з мережі в комп'ютер.

2-й — менш швидкісний канал передачі даних з комп'ютера в мережу.

3-й — простий канал телефонного зв'язку, за яким ведуться звичайні телефонні розмови.

Передача даних з мережі до абонента здійснюється з швидкістю від 1,5 мбіт/с до 6 мбіт/с. А в каналі від абонента до мережі вона від 16 кбіт/с до 1 мбіт/с. Швидкість залежить від довжини лінії та її якості.

Для корпоративних інформаційних систем рекомендується застосування SDSL-модемів. Буква "S" означає "симетричний".

Ці модеми забезпечують передачу інформації з однаковою швидкістю в обидві сторони.

Крім указаних, можуть використовуватись кабельні модеми (ті, якими послуговуються в системі кабельного телебачення). В такому випадку можна використовувати кабелі телевізійних мереж.

Класифікація модемів. Модеми бувають внутрішні і зовнішні. Існують також спеціальні типи модемів у вигляді РС-карт (РС МСІА), але вони призначені для комп'ютерів типу ноутбуків і тому тут не розглядаються. Внутрішні модеми виконані у вигляді плати розширення, що вставляється в спеціальний слот розширення на материнській платі комп'ютера. Зовнішній модем, на відміну від внутрішнього, виконаний в окремому корпусі і зі своїм блоком живлення, тоді як внутрішній модем одержує струм від блока живлення комп'ютера.

Для безпосереднього зв'язку між ПК необхідно мати модем, який виступає в ролі "перекладача" між двома ПК. Це невеличкий пристрій, у якому цифрові сигнали ПК перетворюються у сигнали, котрі передаються по звичайній телефонній лінії. Модем на іншому кінці цієї лінії виконує зворотне перетворення сигналів телефонної лінії в цифрові. Таким чином модем модулює (змінює) і демодулює сигнал.

Факс/модем. Це пристрої, котрі можуть посилати і приймати повідомлення від факсів в такій же мірі легко, як і від ПК. Ви інформуєте відповідну програму,який файл Ви збираєтесь відправити, і телефонний номер адресата. Програма перетворює файл у графічний абзац і відправляє його на факс/модем, який в свою чергу викликає потрібний ПК і передає їй картинку. Ви також зможете отримати факс. Факс/модем відповість на телефонний виклик факс-машини, отримає картинку і збереже u1111 .ї у файлі на міцному диску Вашого ПК. Отримавши факс документа, Ви зможете прочитати його у текстовому файлі процесора, для чого Вам потрібне спеціальне програмне забезпечення OCR – Optical Character Recognition (оптичне розпізнавання тексту). Це занадто складний і дорогий пристрій. Для прийому/передачі факсів за допомогою ПК на професійному рівні краще підключіть факс/модем до окремої телефонної лінії. Це позбавить Вас вночі гарячково шукати телефон тільки для того, щоб вислухати завивання факс-машини на другому кінці телефонної лінії.

Для використання модему необхідно мати:

– комунікаційне програмне забезпечення;

– телефонний номер другого ПК;

– інформацію про другий модем.

3. Організація телеконфеенцій

Найбільш динамічним представником офлайнових технологій є телеконференції, або як їх ще називають "групи новин" (newsgroups), і близькі до них "списки розсилки" (mailing lists), які дозволяють протягом декількох годин розповсюджувати повідомлення окремих людей серед гігантської аудиторії і дають досить зручні можливості для проведення масових обговорень і обміну думками. На базі даних засобів в Інтернеті працює більш за 20 тисяч тематичних дискусійних груп, члени яких отримують повідомлення один від одного по електронній пошті і можуть переглядати і реагувати їх у будь-який зручний час. Розмір таких груп практично не обмежений. Будь-який користувач Інтернету може протягом години підписатися на отримання відомостей, що поширюються на певних групах новин, або відмовитися від підписки. Відомо, що в цих групах стихійно, але досить регулярно виникають дискусії за певними темами, які продовжуються від одного дня до декількох місяців, у яких може взяти участь 2-3 людини або декілька сотень, яких об'єднує спільність інтересів, а не територіальна близькість.

Віртуальна дипломатія використовує як свій дійовий дипломатичний арсенал телеконференції, комп'ютерно-медіативні комунікації та персональні медіа-технології. Науковці різних країн світу дедалі більше замислюються над такими питаннями, як нова "цифрова" політика у співвідношенні з ключовими темами соціальної теорії, зміни ідентичності, ставлення однієї особистості до іншої, структури спільнот та політичної репрезентації. Важливою частиною цих роздумів стають і світоглядні проблеми у співвідношенні з розвитком Інтернету.

Термін телеконференції - це один із синонімів слова newsgroup, і в російськомовних джерелах крім телеконференції можна зустріти групи новин, просто конференції і навіть ньюсгрупи. Це всі назви того самого предмета.

Отже, телеконференції представляють собою одну з форм спілкування людей за допомогою Інтернету на визначену тему. Кожна телеконференція має свою адресу, по якій ви можете до неї приєднатися. Телеконференція являє собою потік повідомлень, які видні кожному з учасників. Самі ж учасники цей потік і утворюють, тому що кожний може написати або нове повідомлення в конференцію, або відповісти на вже існуюче. Телеконференції тісно зв'язані з електронною поштою. Відмінність полягає в тому, що в електронній пошті ваше повідомлення одержує конкретний адресат, а в телеконференціях ваше повідомлення адресоване всім її учасникам, кожний з який одержує можливість це повідомлення прочитати і при необхідності прокоментувати його відповіддю.

Виділяють чотири компоненти, які вважаються важливими складовими частинами в інтерактивній системі проведення телеконференцій. Не всі пропоновані методи можна прямо застосувати в конкретній ситуації, але вони можуть стати основою інших, котрі ви легко адаптуєте до своєї програми.

Перша складова – гуманізація. Гуманізація — це процес створення атмосфери, у якій робиться акцент на важливості окремої особистості і переборюється відстань за рахунок досягнення групового взаєморозуміння. Гуманізацію необхідно, у першу чергу, брати до уваги при розробці програми проведення телеконференції, оскільки багато хто з учасників можуть не мати досвіду групового спілкування, ніколи раніше не використовувати устаткування для телеконференцій і навіть не представляти, що це таке. Методи гуманізації дозволяють людині зрозуміти, що його бажання і потреби будуть враховані і, відстань тому не перешкода.


 
 

Цікаве

Загрузка...