WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Цифрові вимірювальні прилади - Курсова робота

Цифрові вимірювальні прилади - Курсова робота

Методи зчитування ґрунтуються на одночасному порівнянні вимірюваної величини з усіма рівнями зразкової величини, наприклад, метод з паралельним зрівноважуванням і деякі різновиди методу просторового перетворення.

За режимом роботи, залежно від установленого значення міри на початку і в кінці циклу перетворення, відрізняють ЦВП циклічної, ациклічної і слідкувальної дії.

У циклічному режимі ЦВП (або АЦП) змінювання зразкової величини x0(t) завжди (незалежно від значення вимірюваної величини) відбувається в одних і тих самих строго заданих межах (між нульовим і максимальним значеннями або навпаки), при цьому до початку кожного нового циклу вимірювання (або перетворення - для АЦП) зразкова величина x0(t) повертається до початкового положення. Усі команди, в тому числі скидання (установка) показів ЦВП на нуль, пуск, відлік, час індикації та видача коду поза прилад, жорстко задаються за заданою програмою блоком керування. Частота циклів (або запусків) ЦВП (або АЦП) може перестроюватися в певних межах. Основна особливість цих ЦВП полягає в тому, що час циклу (або період запуску) не залежить від моменту одержання результату вимірювання. Його вибирають, розраховуючи на максимально можливий результат вимірювання, що призводить до часової надмірності, а отже, до зниження швидкодії ЦВП (або АЦП).

В ациклічному режимі ЦВП (або АЦП) вимірювання (аналого-цифрове перетворення) здійснюється в змінному часовому інтервалі, розміщеному між нульовим і вимірюваним значенням величини X (або навпаки). Цей інтервал завжди менший від часового інтервалу вимірювання (аналого-цифрового перетворення) при циклічному режимі ЦВП (або АЦП), за винятком лише одного випадку, коли вимірювана величина X має максимальне значення. Отже, ациклічне перетворення здійснюється за менший час, ніж циклічне перетворення, що забезпечує підвищення швидкодії ЦВП.

У слідкувальному режимі роботи ЦВП вимірювана величина, здебільшого змінна - x(t), безперервно зрівноважується зразковою величиною x0(t), а результат вимірювання може видаватися в будь-який момент часу, що багаторазово підвищує швидкодію приладу.

За типом використовуваної елементної бази ЦВП поділяють на три групи: електромеханічні, електронні і мікропроцесорні. До електромеханічних належать ЦВП, які у вимірювальному каналі мають електромеханічні елементи. Їм властива мала швидкодія (до кількох десятків вимірювань за секунду) і невисокі характеристики надійності. В теперішній час вони зустрічаються дуже рідко. Елементною базою електронних ЦВП є електронні і напівпровідникові прилади, аналогові і цифрові інтегральні мікросхеми малої, середньої і великої інтеграції, що дозволяє досягати підвищення швидкодії і надійності, розширення функціональних можливостей при одночасному зниженні маси, габаритів і потужності живлення приладів. Найкращі перспективи у ЦВП на мікропроцесорах, які з'явилися порівняно недавно, але розвиваються досить швидкими темпами. Застосування мікропроцесорів і мікроЕОМ привело до створення якісно нових вимірювальних приладів, вершиною яких є так звані віртуальні ("інтелектуальні" або "думаючі") прилади, здатні проводити будь-яку за складністю математичну і логічну обробку інформації, її аналіз і спілкування з оператором.

На мікропроцесори ЦВП може покладатися виконання таких функцій:

- автоматизація вибору меж вимірювань і нормалізація рівня вхідних сигналів;

- обчислення різних математичних функцій, розв'язання систем рівнянь;

- автоматизація керування процесом вимірювання, до якого як складові входять введення інформації і видача результатів вимірювань або керуючого сигналу (при використанні приладу у вимірювальних і керуючих системах);

- лінеаризація функцій перетворення окремих вузлів приладу або вимірювального каналу в цілому, корекція похибок, статистична обробка результатів вимірювань;

- самокалібрування, самодіагностика, автоматизація та самоповірка.

Одне з найважливіших достоїнств мікропроцесорних ЦВП, яке слід підкреслити особливо, полягає в корінному поліпшенні можливостей їх універсалізації, або в розширенні функціональних можливостей. Це обумовлено переходом від жорсткої логіки роботи до програмно-керованої, що відкриває принципово новий шлях нарощування багатофункціональності таких приладів, які грунтуються на зміні програм їх роботи, заздалегідь записаних у постійному запам'ятовуючому пристрої. Цей шлях веде до створення багатофункціональних приладів з гнучкими структурою і алгоритмами роботи, що задаються програмно. Основою їх побудови є схемотехнічне і системно-програмне забезпечення, а всі виконувані ними функції, у тому числі й керуючі, задаються оператором або внутрішнім контролером програмним способом.

Характерною особливістю сучасних ЦВП, у тому числі всіх мікропроцесорних, є те, що вони виготовляються програмно-керованими і належать до системних приладів, тобто вони призначаються не тільки для автономного застосування, але й для застосування в складі автоматизованих вимірювальних систем, у системах автоматичного керування, контролю і діагностики. Системні прилади для організації взаємодії між собою та іншими приладами або зовнішніми засобами забезпечуються стандартними засобами сполучення, які одержали назву "інтерфейс" (від англійського слова interface - сполучати, погоджувати). У системних приладах використовуються інтерфейси з паралельно-послідовним передаванням інформації, представленої цифровим кодом.

Сукупність правил обміну інформацією визначає структуру об'єднання засобів вимірювальної техніки та автоматизації, установлює формат повідомлень і одиниць обміну, набір сигналів обміну і взаємодії, алгоритм обміну і спосіб кодування інформації. Апаратурну частину інтерфейсу складають елект-ричні вузли як у складі ЗВТ, так і автономні, а також механічні з'єднувачі, елементи погодження і магістраль зв'язку. Програмне забезпечення інтерфейсу складає набір програм, які здійснюють його функціонування. Співвідношення між програмною і апаратурною частинами інтерфейсу залежить від способу їх реалізації і установлюється стандартами або технічними умовами на інтерфейси конкретного виду. Конструктивно інтерфейс складається з кабелю, з'єднувачів і друкованих плат. Друковані плати, що забезпечують обмін інформацією, називають інтерфейсними картами.

Магістраль зв'язку, яка призначається для вмикання системних ЦВП до інших приладів і пристроїв, називають каналом загального користування (КЗК), інколи використовують також терміни канал або лінія колективного користування. Сучасний вітчизняний стандартний приладовий КЗК являє собою двонаправлену магістраль, що включає 16 кіл, або ліній зв'язку, по яких в кодованому вигляді передаються всі інформаційні дані, а також інтерфейсні і приладові повідомлення між системними елементами. Допускається паралельне приєднання до 15 приладів, які розташовані один від одного на відстані 20 м. Лінії КЗК за своїм функціональним призначенням об'єднані в три шини: шину даних (8 ліній), шину синхронізації або узгодження передачі (3 лінії) і шину керування (5 ліній).

Побудова ЦВП на мікропроцесорах приводить здебільшого до покращання їх технічних характеристик і економічних показників.


 
 

Цікаве

Загрузка...