WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розробка двохсмугової активної акустичної системи з сабвуфером - Курсова робота

Розробка двохсмугової активної акустичної системи з сабвуфером - Курсова робота

Робочим мiсцем являється стiл регулювальника висотою 0,8 м i загаль-ною площею 1,5 м2 зi стелажами для розмiщення вимiрювальної апаратури. Справа на столi розмiщується низьковольтний паяльник iз джерелом живлен-ня та монтажний iнструмент. Злiва розташовані необхiднi вимiрювальнi прила-ди. Робоче мiсце також передбачає наявнiсть припою типу ПОС-61 та канiфо-лi для виконання пайки.

Складовою частиною робочого мiсця є крiсло оператора. Для забезпе-чення фiзiологiчно рацiональної пози оператора воно вiдповiдає ГОСТ 12. 032-76 [9.4].

Метеорологiчнi умови середовища та характер виконуваної роботи створюють мiкроклiмат, який впливає на процес теплового обмiну людського органiзму iз зовнiшнiм середовищем. Мiкроклiмат визначається температурою, відносною вологiстю та швидкiстю руху повiтря, що діють на людину.

Згiдно ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ [9.5] мiкроклiмат робочої зони нормується залежно вiд періоду року та категорiї робiт за енерговитратами.

Слід відмітити, що відносна вологість допускається не більше 75%. За енерговитратами роботи, що виконуються в процесi виробництва радіостан-ції, належать до легких (витрати менше 150 кКал/год). Для таких робiт опти-мальними є метеорологiчнi умови згiдно ГОСТ 12.1.005-88, які наведені в табл. 9.1.1.

Для пiдтримання оптимальних метеорологiчних умов в холодну пору ро-ку використовується водяне опалення примiщення та механiчна вентиляцiя, а в теплу пору року - природна вентиляцiя або кондицiонери, які нормуються згідно СНиП 2.04.05-88 [9.6].

Таблиця 9.1. 1.Оптимальні значення параметрів мікроклімату

Період року

Температура, °С

Відносна

Вологість, %

Швидкість руху

Повітря, м/с

Холодний

Теплий

9 ... 22

22 ... 25

60 ... 40

60 ... 40

0,1

0,2

9.2. РОЗРАХУНОК РИРОДНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ

При виготовленні акустичної системи необхідно забезпечити нормальне природ-нє та спеціальне штучне освітлення. Нормування освiтлення здійcнюється згiд-но СНиПІІ-4-79 [9.7].

За розрядом зорових робiт робота в цеху вiднесена до робiт середньої точностi, нормована освiтленiсть для якої складае 300 лк.

Розрахунок природнього освітлення полягає у визначенні загальної площі світлових отворів та кількості вікон, враховуючи світловий потік прямого ди-фузійного світла з неба, а також відбитого від внутрішніх поверхонь примі-щення та від розміщених будинків. Тому для розрахунку природнього освіт-лення потрібні наступні дані: довжина, ширина і висота приміщення, характе-ристика зорової роботи, тип освітлення, коефіцієнт відбиття від поверхонь приміщення, розміри вікна.

- довжина, ширина, висота приміщення,м - 7, 5, 3,4;

- характеристика зорової роботи – середня точність;

- тип освітлення – бокове;

- коефіцієнт відбиття - r = 0,5;

  1. розміри вікна, м – 2,8 1,6.

Визначимо розміри світлових отворів So при боковому освітленні із нас-тупної формули:

(9.2.1)

де Sн – площа підлоги приміщення, м2; ен – норматив коефіцієнта природнього освітлення (КПО); Кз – коефіцієнт запасу; h10 – світлова характеристика вікон; t0 – загальний коефіцієнт світлопроникнення; V1 – коефіцієнт відбивання світла від поверхні будинку, в якому знаходиться дане приміщення; Кб – коефіцієнт затемнення вікон будинками.

В діючих СНіПІІ-4-79 нормовані значення КПО ен наведені для ІІІ-го світ-лового поясу; для будинків, розміщених в І, ІІ, ІV, V поясах ен визначається так:

(9.2.2)

де - значення КПО для ІІІ-го поясу світловогоклімату; m – коефіцієнт світ-лового клімату; С – коефіцієнт сонячного клімату (= 1; m = 0,9; С = 0,95 – вибираються з табл. 1-4 даного СНіП). В результаті:

ен = 0,855.

Кз = 1,5; h10 = 16; V1 = 3,3 (при відстані розрахункової точки 7-1=6 м, згідно з таблиці методичних вказівок №7 до виконання лабораторної роботи з дис-ципліни "Охорона праці".

Значення коефіцієнта t0 визначимо на підставі формули:

t0 = t1*t2*t3*t4*t5, (9.2.3)

Для розрахунку цього коефіцієнта скористваємось наступними значення-ми параметрів, що входять у вищезаписану формулу:

t1 = 0,8 – скло віконне подвійне;

t2 = 0,7 – оправа дерев'яна спарена;

t3 = 0,8 – конструкція покриття – дерево;

t4 = 0,8 – втрати світла в сонцезахисних спорудах;

t5 = 0,9 – втрати світла в захисній сітці.

Підставивши ці значення в (9.2.3), одержимо:

t0 = 0,8*0,7*0,8*0,8*0,9 =0,323.

Кб = 1,05 (при Р =25, hб = 10).

Із формули (9.2.1) визначаємо:

(м2).

Стандартна площа вікна:

S1 = 1,6*1,8 = 2,88 (м2).

Кількість вікон становить:

Кв S0/S1 7,07/2,88 2,53 (шт).

Для забезпечення заданого освітлення приймаємо чотири вікна розміром 1.6*1.8.

    1. РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЕННЯ

Розрахунок штучного освітлення проводимо за методом коефiцiєнта ви-користання свiтлового потоку з врахуванням нормованої потужності ос-вітлення.

Сумарний свiтловий потiк, потрiбний для забезпечення заданої мiнi-мальної освiтленостi, визначається згідно виразу:

(9.3.1.)

де:

ФS- сумарний свiтловий потiк, лм;

Ен - нормоване значення освiтленостi, лк (Ен = 300);

S - площа освiтлюваного примiщення, м2; S = 35;

k - коефiцiент запасу (для люмiнесцентних ламп вибирається в межах

k=1,5 ... 2, а для ламп розжарювання k = 1,3 ... 1,7);

z- вiдношення середньої освiтленостi до мiнiмальної, z = 1,1 ... 1,2;

h - коефiцiєнт використання свiтлового потоку (вiдношення потоку, що падає на розрахункову поверхню до сумарного потоку всiх ламп; визначається за показником примiщення, типом свiтильника та коефiцiєнтами вiдбиття світ-ла від стiн rст, стелі rстлта підлоги rп).

Показник примiщення визначається за формулою:

(9.3.2.)

де:

а,b - довжина та ширина примiщення, м;

Н - висота пiдвiсу свiтильника над робочою поверхнею, м.

Для прийнятої лабораторiї а = 7м, b = 5м, Н = 3,4м.

З таблицi 5-11 [27] відповідно до вибраних коефіцієнтів відбиття світ-ла (rст= 50%, rстл = 70%, rп = 10%) знаходимо, що h = 0,58.

(лм).

З таблицi вибираємо лампи ПБР, якi пiсля 100 годин горiння дають номi-нальне значення свiтлового потоку Фн = 2700 лм. Довжина лампи l=1,213 м.

Свiтильник вибираємо дволамповий без колектора типу ПБМ 240. Кiлькiсть свiтильникiв, враховуючи, що в кожному з них по двi лампи, визна-чаємо за формулою:

(шт).

Перевiряємо правильнiсть розрахунку. Знаходимо освiтлення, що ство-рюєься обраними свiтильниками за наступною формулою:

(9.3.3.)

(лк).

Отже розрахована система освiтлення забезпечує рiвень освiтленостi, вищий вiд заданої: 334.9 лк > 300 лк.

При виготовленні активної акустичної системи відсутні шуми, вібрація, а також будь-яке випромінювання електромагнітних полів ВЧ, УВЧ, НВЧ і рентгенівських про-менів. Тому в даному випадку захисних міроприємств для усунення дії цих факторів не передбачається.

    1. РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ

В зв'язку з тим, що вся контрольно-вимірювальна апаратура, яка застосовується при налагодженні акустичної системи живиться від мережі 220 В, існує небезпека ураження працівників електричним струмом. Тому безпосередньо на робочих місцях постелені гумові килими, а корпуси приладів заземлені. При цьому загальні вимоги елекробезпеки нормуються ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ[9.8].

Захисне заземлення повинно забезпечувати захист людей вiд ураження електричним струмом при дотиканнi до металiчних неструмопровідних частин, якi можуть опинитися пiд напругою внаслiдок пошкодження iзоляцiї. Захисне заземлення належить виконувати з'єднанням металевих частин електроустано-вок з землею, чи її еквiвалентом.

Захисному заземленню пiдлягають металевi частини електроустановок, котрі доступнi для дотику людини i такi, що не мають інших видiв захисту, що забезпечують електробезпеку.

При складальних роботах по виготовленню спроектованого пристрою використовуються електроустановки з напругою живлення 36 В, 220 В .

Згідно ПУЕ [9.8] нормований опiр контура зеземлення в установках з нап-ругою до 1000 В повинен задовільняти нерівність Rзн 4 Ом.

Заземлення здiйснюється за допомогою металевих труб дiаметром d = 0,05м i довжиною lТ = 1,5 м. Труби з'єднуються в контур з допомогою сталевої штаби шириною b = 0,04 м.

Глибина закладання труб hn= 0,5 м; вiддаль мiж трубами a=2lт=3 м.

Відстань від поверхні землі до середини труб t визначається за форму-лою:

t = . (9.4.1.)

t = 0,5 + 0,5 1,5 = 1,25 (м).

Опiр розтіканню струму одиночного трубчатого заземлювача , визначаємо із наступної формули:

Loading...

 
 

Цікаве