WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Електро та газозварювання - Дипломна робота

Електро та газозварювання - Дипломна робота

Дипломна робота

Електро та газозварювання

  1. Значення зварювання для народного господарства.

Зварювання є одним із основних технологічних процесів виготовлення і ремонту деталей і виробів по всіх галузях промисловості народного господарства. При зварюванні приводиться економія металу до 50%. Зварювання широко використовується у літакобудуванні, кораблебудуванні, будуванні мостів і турбін. Зварювання дозволяє отримати нероз'ємне з'єднання товщиною від 0.1 мм. до декількох метрів. На даному етапі розроблені нові види високопродуктивного обладнання для зварювання, а також зварювання різних металів і сплавів різної товщини. Поряд з традиційними конструкційними сталями зварюють спеціальні сталі та сплави на основі титану, цирконію, молібдену, ніобію й інших металів, а також різнорідних матеріалів. Промисловість України випускає значну кількість різних марок електродів для дугового зварювання конструкцій із вуглецевих, легованих, жароміцних, тепло-, корозіє-, жаростійких та інших сталей.

    1. Складаємо технологічний процес виготовлення зварного вузла, що зображення на кресленні.

Підготовка деталей до зварювання полягає в очищенні, випрямленні, розміщенні, різані й складанні.

Кромки та прилеглу зону ( шириною 20 – 30 мм з кожного боку ) очищують від іржі, фарби, окалини, масла та інших забруднень до металевого блиску щітками, полум'ям, а при відповідальних з'єднаннях використовують травлення, знежирення, піскоструменеву обробку.

Деталі з вм'ятинами, випинами, хвилястістю, жолобленнями та викривленнями обов'язково випрямляють. Листовий, сортовий прокат випрямляють у холодному сані ручним і машинним способом. Сильно деформований метал випрямляють у гарячому стані. Для випрямлення застосовують молотки, преси, правильні машини.

Для перенесення розмірів деталі з креслення на метал використовують розмічання. При цьому користуються інструментами: лінійкою, кутником, циркулем, рисувалкою, шаблонами. В процесі розмічання необхідно враховувати укорочення заготовок при зварюванні. Тому передбачають припуск з розрахунку 1 мм на кожний поперечний стик і 0,1 – 0,2 мм на 1 м поздовжнього шва.

Під зварювання деталі складають за такими способами:

  • повне складання виробу з наступним зварюванням усіх швів;

  • почергове підєднання деталей до вже звареної частини виробу;

  • попереднє складання й зварювання виробу з окремих вузлів.

Точність, продуктивність та економічність виготовлення зварювальних виробів залежить від правильності виробу базових поверхонь ( баз ) для складання зварних конструкцій. За базові приймають поверхні з найбільшими розмірами; в якості напрямної бази – найдовшу поверхню; опорною базою вважають поверхню будь – яких розмірів у нормальному стані й постійної форми ( відсутність рубців, швів, задирок). Для циліндричних деталей вибирають подвійну напрямну базу – призми. При виборі баз необхідно враховувати наявність складальних пристосувань, вид заготовок, жорсткість деталей і точність їх взаємного розташування, зазори в з'єднаннях, зварювальні деформації тощо. Базова деталь визначає розташування вузла у виробі та орієнтує інші деталі й вузли зварної конструкції.

Зварювальні прихватки – це короткі шви з поперечним перерізом до 1/3 поперечного перерізу повного шва. Довжина прихваток від 20 до 120 мм залежно від товщини зварювальних деталей і довжини шва. Відстань між прихватками залежно від довжини шва становить 300 – 1000 мм. Інколи прихватки замінюють суцільним швом невеликого перерізу. Під час зварювання особливу увагу слід приділяти детальному проварюванню ділянок прихватки, щоб уникнути не провару і в цих місцях.

Прихватки перешкоджають переміщенню деталей при нагріванні, що може викликати появу тріщин у прихваток під час охолодження. Чим більша товщина основного металу, тим більша розтягуючи усадка в прихватках і можлива поява тріщин. Тому прихватки застосовують для деталей невеликої товщини ( до 6 – 8 мм ). При більшій товщині листів рухливість деталей забезпечують за допомогою гребінок ( еластичних прихваток ) або складають виріб із гнучкими деталями ( решітки, ферми тощо ).

Зварювальний вузол ''Стійка'' складається із таких частин:

-основа,

-підкладка,

- дві стійки,

-пластина.

Всі деталі зварного вузла виготовлені із сталі 20.

Виготовлення даного зварного вузла складається із таких операцій:

  1. Подача заготовки на робоче місце зварника.

  2. Зачистити місця під зварювання від іржі, фарби та іншого бруду за допомогою дротяної щітки або інших приладів.

  3. Закріпити заготовку у складальному кондукторі, затиснути її швидкодіючими затискачами, встановлюючи між кромками зварних деталей необхідний зазор у 1.5 мм., дотримуючись розмірів згідно креслення.

  4. Прихопити заготовки між собою.

  5. Якщо повне зварювання даного вузла в кондукторі не можливе, тоді потрібно звільнити вузол від затискачів в кондукторі, витягнувши і поставивши на стіл зварника.

  6. Провести зварювання вузла згідно креслення, повертаючи його у зручне для зварника положення для зручності зварювання.

  7. Зачистити зварні шви від шлаку.

  8. Оцінити якість зварювання зовнішнім оглядом швів.

  9. Перевіривши чи не має у зварному шві тріщин вони із шлаком, чи відповідають розміри деталі згідно розмірів на кресленні.

    1. Вибрати необхідне обладнання, пристрої та інструменти для зварювання.

Зварювальним постом називаються робоче місце зварника, обладнане всім необхідним для виконання зварювальних робіт. Зварювальний пост укомплектовують джерелом живлення (трансформатор, випрямляч), зварювальними кабелями, електродотримачем або пальником, пристосовуваннями, інструментами, засобами захисту.

Зварювальні пости можуть бути стаціонарні й пересувні.

Стаціонарні пости – це відкриті зверху кабіни для зварювання виробів невеликих розмірів. Каркас кабіни висотою 1800 - 2000 мм виготовляють із сталі. Для кращою вентиляції стіни кабіни піднімають над підлогою на 200 – 250 мм. Їх виготовляють із сталі, азбестоцементних плит, інших негорючих матеріалів і фарбують вогнетривкою фарбою (цинкові, титанові білила, жовтий крон), яка добре поглинає ультрафіолетові промені зварювальної дуги. Дверний проміжок закривають брезентовою ширмою. Підлогу роблять з бетону, цегли, цементу.

Кабіни повинні освітлюватись денним і штучним світлом і добре провітрюватись. Для роботи сидячи, використовують столи висотою 500 – 600 мм, а при роботі стоячи – близько 900 мм. кришку стола площею 1 м виготовляють із сталі товщиною 15 – 20 мм або з чавуну товщиною 25 мм. До стола під′єднують струмопровідний кабель від джерела живлення. Поряд із столом розміщують кишені для електропроводів, інструменти ( молоток, зубило, сталева щітка тощо) й технологічну документацію. Для зручності при зварюванні встановлюють металеве крісло з діелектричним сидінням. Під ногами має бути гумовий килимок, а все обладнання кабіни надійно заземлене.

Пересувні пости використовують при зварюванні великих виробів безпосередньо на виробничих ділянках, або в приміщенні цехів. Джерела живлення зварювальних постів повинні бути заземлені і підключені проводами до щита управління кабелем.

Інструменти та приладдя електрозварника

Зварювальні пости комплектують джерелом живлення, електродотримачем, зварювальними проводами, щитком з світлофільтрами, різними інструментами для зачищання й вимірювання та іншим приладдям.

Електродотримач – це пристосовування для закріплення електродів і підведення до них струму.

  • пасатижні — ЭП – 2 ( 250 А ), ЭП – 3 ( 500 А ), ЭД– 1201 ( 125 А ), ЭД – 3102 ( 315 А ), ЭД – 5001 ( 500 А );

Електродотримачі мають відповідати таким вимогам:

—забезпечувати надійне затискання електродів;

—допускати затискання електрода не менше ніж у двох положеннях;

—перпендикулярно та під кутом не менше 1150 до осі електрода;

—забезпечувати швидку й легку зміну електродів;

—струмоведучі частини повинні бути надійно ізольовані від випадкового дотику із зварюваними виробами або руками зварника;

—опір ізоляції має бути не менше 5 МОм;

—рукоятка має бути виготовлена з ізолюючого матеріалу довжиною не менше 120 мм;

—поперечний переріз рукоятка повинен вписувати у коло діаметром не більше 40 мм.

Застосовування саморобних електродотримачів забороняється.

Електродотримачі повинні витримувати без ремонту 8 тис. затискань.

Loading...

 
 

Цікаве