WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності - Дипломна робота

Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності - Дипломна робота

диплом

Тема:

Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності.

ЗМІСТ

І. Історія розвитку манік'юрної справи

ст.

ІІ. Вплив моди на розвиток манік'юрної справи

ст.

ІІІ. Приміщення та обладнання для манік'юрниці

ст.

IV. Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності

ст.

V. Використання інструменту та матеріалу, що застосовується для виконання сучасних технологій

ст.

VІ. Охорона праці і техніка безпеки у салонах

ст.

Висновок

ст.

Додатки

ст.

Література

ст.

РОЗДІЛ І.

Історія розвитку манікюрної справи

Відомо, що на вік людини передусім указує стан шкіри рук. Вона є найуразливішою частиною шкіри тіла людини, тому що потерпає від агресивного впливу довкілля (вода, побутова хімія, сонячна радіація тощо). При цьому шкіра травмується й передчасно старіє. Тому догляд за руками є одним із важливих завдань практичної косметології. Він поділяється на гігієнічний догляд за шкірою рук, ніг і нігтями та декоративний догляд за нігтями.

Сьогодні виконання манікюру і педикюру, догляд за руками з гігієнічної процедури перетворилося на мистецтво. Доглянуті руки та ідеально виконаний манікюр і педикюр довершують загальний вигляд людини. Майстер, який працює з нігтями, повинен мати ідеальний смак і загальні знання з перукарства, косметології, медицини, а також з історії моди, художніх мистецтв.

Час виникнення звичаю фарбувати нігті губиться у такій глибині тисячоліть, що не може бути й мови про точне датування. Протягом багатьох віків населення різних країн ставилося до манікюру по-різному, часто надаючи йому деякого містичного, чаклунського значення.

Манікюр(від латин, manus — рука та curare — доглядати; дослівно означає "догляд за руками") — одна з найдавніших косметичних послуг. Ще у Стародавньому Єгипті використовували спеціальні засоби догляду за руками, ногами й нігтями: спеціальне приладдя, інструменти, притирання, креми, полірувальні порошки. Цариця Єгипту Клеопатра використовувала хну для фарбування своїх довгих нігтів у теракотовий колір. Гробниця придворного манікюриста єгипетського фараона, який жив близько 2400 року до н. е., свідчить про привілеї, якими він користувався за життя.

Манікюрний набір із литого золота, датований 3200 р. до н. е., було знайдено у халдейських похованнях південної частини руїн Вавилону. У Стародавньому Єгипті, Ассирії, Вавилоні, а пізніше у Візантії були відомі накладні нігті.

На Близькому Сході та в Індії жінки фарбували пучки та ступні хною з додатком природних фарбників із рослин і мінералів; Звичай прикрашати долоні нареченої візерунками, нанесеними за допомогою хни, відомий ще за біблійних часів.

У Китаї, Японії, Кореї та в інших східних країнах жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця ніби-то оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям.

Європейські дами до початку XX ст. нігтів не фарбували, а тільки підпилювали та полірували.

Манікюр у його сучасному вигляді виник у Франції в 1830 p., коли виникла необхідність позбутися задирки біля одного з нігтів короля Луї Філіппа. Лікарю, який виконував цю невелику операцію, наказали розробити набір інструментів для догляду за руками й нігтями. До набору для обробки нігтів увійшла апельсинова паличка, запозичена з інструментів зубних лікарів. Поступово у моді стали подовжені нігті, які надавали людині особливого соціального статусу; чим довші нігті, тим привілейованіше її становище. З часом французи додали багато нового до старовинного мистецтва догляду за руками, зокрема, нові суміші порошків для полірування нігтів, примочки та кольд-креми для рук і ніг, багато нових інструментів для догляду за нігтями.

В Америці з 80-хроків XIX ст. з'явилися спеціальні заклади для догляду за руками та укріплення нігтів; куди всі денді й модниці відправлялися хоча б раз на тиждень, для надання своїм нігтям гідного фасону. Очевидно саме звідти знову прийшла мода на золотіння нігтів. У таких салонах можна було пофарбувати та розписати нігті. А в одному з салонів Філадельфії за 25 доларів (!) виконували таку послугу — "на нігтях пальців написати ім'я предмета обожнювання та намалювати портрет".

З 1925 р. відомий сучасний спосіб фарбування нігтів за допомогою нітроцелюлозного лаку з додаванням фарб, який до Європи потрапив знову-таки з Північної Америки. З часом стали застосовувати й перламутрові лаки. Проте в усі часи безбарвний манікюр має своїх прихильників і виглядає напрочуд елегантно.

Таку ж давню історію має й педикюр (від латин, ped — нога та curare — доглядати і дослівно означає "догляд за ногами і нігтями"), Фахівці з догляду за ступнями були відомі ще у Стародавньому Єгипті. У XVI ст. в Англії з'явилися фахівці, які переважно займалися зрізанням мозолів. Вони вели кочовий уклад життя і працювали на ярмарках і вулицях. Винахідником педикюру у сучасному розумінні цього слова вважається Девід Лоу, який першим назвав себе педикюрником. До речі, він заснував і перший у Лондоні готель. 1780 р. Лоу вирішив зайнятися зрізуванням мозолів, що було досить прибутковим заняттям — за кожен візит він отримував гінею; ^Через п'ять років він надрукував наукову працю про ступні під назвою "Хіроподологія", де вперше застосував термін "педикюрник" ("хіроподист"). Рецензенти книги визнали цей термін абсурдним,! не вважаючи Лоу за вченого та фахівця.

Відкриттям першої школи педикюру у Нью-Йорку стало незаперечним визнанням спеціальної науки. У 1913 р. перші 14 кваліфікованих педикюрників, у тому числі й одна жінка, отримали дипломи. До цього часу професія педикюрника була суто чоловіча.

РОЗДІЛ ІІ

Манікюр є найпопулярнішою гігієнічною процедурою з догляду за руками. Існує декілька видів сучасного манікюру, які визначають за основними способами технології: за способом розм'якшення кутикули — "сухий" чи "мокрий"; за способом видалення — обрізаний чи необрізаний. Його також розподіляють на класичний, європейський, апаратний, декоративний французький та манікюр із пемзою.

Техніка класичного традиційного манікюру включає розпарювання нігтів у мильному розчині, обробку нігтьових валиків і видалення кутикули. Класичний обрізний манікюр спрямований на видалення кутикули за допомогою ножиць або щипців. Він вважається небезпечним, оскільки можливі порізи.

"Мокрий" манікюр — звична процедура. Руки занурюють у теплу воду, щоб кутикула стала м'якою і її можна було акуратно обрізати ножицями чи щипцями. Такий манікюр добре пом'якшує шкіру і прекрасно підходить для запущених або покусаних нігтів.

У європейському манікюрі груба шкіра і кутикула видаляються препаратами — керотолітиками, які зумовлюють розчинення та видалення кутикули. При такій техніці манікюру виключається можливість порізів кутикули і вірогідність зараження організму збудниками різних захворювань.

"Гарячий" манікюр — різновид "мокрого". Назва походить від способу розм'якшення кутикули. Руки клієнта обробляють гарячим кремоподібним лосьйоном, який розігрівають у спеціальних нагрівачах протягом 15 хв. Руки клієнта обробляють лосьйонами, які містять різні рослинні компоненти: персикову або оливкову олії, вітамін Е та А, ланолін, кераміди, мінеральні добавки. Ці компоненти сприяють пом'якшенню кутикули, швидкому росту нігтів, їх насиченню живильними речовинами.

"Гарячий" манікюр застосовують для обробки тонких нігтів, а також для дитячого манікюру. Його рекомендують робити один раз на тиждень. Така процедура дуже доречна у холодну пору року.

Крім того, існують ще декілька поширених видів манікюру:

апаратний манікюр з'явився відносно недавно та швидко набув великої популярності. Використовується спеціальний апарат, за допомогою якого обробляється підготовлена кутикула та шкіра навколо нігтя. Така технологія манікюру дозволяє значно скоротити час процедури;

манікюр із пемзою застосовують тоді, коли клієнт віддає перевагу необрізному манікюру. При цьому підготовлену кутикулу нігтя обробляють каменем-пилкою, що складається з окису алюмінію й фарфору. Пемза м'яко та акуратно видаляє огрубілу й суху шкіру, виключаючи порізи і поранення;

Loading...

 
 

Цікаве