WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект втоматизації форматно – розділюючий верстат типу “SI400N3200” для розпилу плит - Дипломна робота

Проект втоматизації форматно – розділюючий верстат типу “SI400N3200” для розпилу плит - Дипломна робота

На схемі їх не проведено, так як вони безпосередньо відносяться до блоку керуючих пристроїв "КП".

З погляду на структурну схему автоматизації можна зробити висновок, що сам процес виробництва після автоматизації не є складним і буде виконуватись через керуючі пристрої, тобто автоматичні блоки управління, які складаються з (електричних реле зв'язаних безпосередньо з датчиками).

2.2. Розробка схем автоматизації лінії розкрою плити.

Технологічні схеми, це такі схеми, які характеризують принцип виконання даної технологічної операції.

В даному проекті автоматизації я розроблятиму технологічну схему загрузки плит в форматно – розділюючий верстат за допомогою магазинного пристрою ПА-5.

Загрузочний пристрій складається з двух секцій: приймаючої і загрузочний. Приймаюча секція має нерухому платформу з привідними роликами, які приводяться в рух електродвигуном ЕД, приєднаним через редуктор. Загрузочна секція складається підйомною платформою з роликами. Платформа рухається за допомогою гідроциліндра ГЦ і системи важелів. Щити загружаються в станок штовхачем пневмо-циліндра ПЦ. Рухом загрузочного пристрою ПА-5 керують кінцеві вимикачі КВ.

На початку роботи платформа загрузочної секції находиться в нижньому положенні і при цьому зубчасте колесо приводу ролеків знаходиться в щепленні з таким же колесом платформи приймаючої секції. При включенні приводу через електро двигун ЕД, пакет плит переходить з приймаючої секції на загрузочну секцію платформи.

В кінці руху пакет нажме на кінцевий вимикач КВ4 і виключить привід. Одночасно включиться електромагніт ЕМ2 реверсивного золотника ГР, подающого масло в нижню порожнину гідроциліндра ГЦ, що викличе підйом платформи.

Платформа підійматиметься до тих пір, поки верхня плита ненажме кінцевого вимикача КВ2, відключающого електромагніт ЕМ2. Золотник ГР повернеться в середнє положення і підйом платформи закінчиться. Одночасно включиться електромагніт ЕМ3 повітрярозприділювача ПР, який подає стиснуте повітря в поршневу порожнину пневмоциліндра ПЦ. Починається загрузка верхнього щита в верстат. В кінці робочого ходу штовхач пневмоцеліндра нажме на кінцевий вимикач КВ3, які розірве ланцюг живлення електромагніта ЕМ3, в зв'язку з цим шток пневмоцеліндра ПЦ реверсує. Коли кінець плити мине кінцевий вимикач КВ1, послідній, вивільнившись, включить електромагніт ЕМ2 гідрозолотника ГР, і платформа знову почне підніматися поки ненажме верхній щит виключателя КВ2, після цього цикл загрузки верстата повториться.

Після загрузки в верстат послідньої плити вивільняється виключатель КВ4, який включить електромагніт ЕМ1 гідрозолотника ГР, подающого малсо в штокову порожнину гідроциліндра ГЦ, платформа почне опускатися. В кінці опускання платформи спрацює кінцевий вимикач КВ5, виключающий електромагніт ЕМ1 включає електродвигун ЕД роликових транспортерів платформ. Це дозволить перемістити пакет плит, установлених на приймаючу секцію, в загрузочну секцію і продовжувати роботу на верстаті.

Час розгрузки платформи становить 10-20хв. Даний автоживлювач ПА-5 розрахований на плити і щити довжиною від 500 до 2000мм шириною від 400до 800мм, товщиною від 10 до 40мм.

2.3. Підбір стандартного обладнання.

Підбір стандартного обладнання залежить від системи , яку автоматизують, в даному випадку автоматизується загрузка плити ДСП в форматний верстат.

Першим підбираю тип кінцевих вимикачів КВ

Нажимний кінцевий вимикач ВК-100

Рис. 2.2

Чутливий елемент давача – нажимний шток 1 при переміщенні діє на рухливий стержень 2 з контактним містком 5. Він може затикати верхню пару 4 нерухомих контактів, коли шток 1 ненатиснутий, або нижню 7 при нажимі штока. Для повернення штока в початкове положення є пружина 3. Всі деталі вимикача розміщені в корпусі 6, для заземлення якого є болт 8.

Вибір електромагнітів складається з вибору довжину ходу робочих органів виконавчих механізмів. Електромагніти є змінного і постійного струмів. В залежності від величини найбільшого ходу якоря вони поділяються на короткоходові і довгоходові.

Форма магнітопроводу короткоходового електромагніту часто виконується по такій схемі:

Рис.2.3

Найбільший хід бмаx якоря 1 до дотику з ярмом 2 після подачі напруги в котушку 3 становить 2-5мм.

Якщо довжина ходу робочого органу ВМ велика використовують довго ходові електромагніти. В них найбільший хід бмаx якоря становить 150мм існують такі типи довго ходових електромагнітів постійного струму КМП і ВМ.

Конструкції гідроциліндрів різноманітні. В більшості випадків циліндри 4 виготовляють з стальних безшовних треб діаметром від 40 до 150мм. Бокові щити 3,6 (корпуса) чавунні. Канали для подачі масла розміщені в верхній частині, що найбільш вигідно для виходу повітря. Поршні 5 використовують чугунні, з шкіряними манжетами, рідше з пружинними кільцями. Манжети можуть бути також виготовлені з вулканізованої маслостійкої резини або з пластмаси. Щити циліндрів стягують шпильками 7. Щоб небуло швидкого витягування використовують замість шпильок болти 7, або короткі шпильки, закручені в кільця циліндра. Уплотніння штока виконують у вигляді сальників 2 з пробко – азбестової, шкіряної, або металевої(свинцевої набивки).

Тип гідро двигуна – Пш Г4/50

Рис.2.4

Гідродвигун підключається до технологічного обладнання через гідро золотники(гідрореле).

Принцип виконання чотирьох ходового гідравлічного реле з електричним виконанням.

Рис.2.5

Даний золотник переключається за допомогою тягових електромагнітів ЕМ1 і ЕМ2, керуємих кінцевими вимикачами КВ1 і КВ2.

Золотники з електричним керуванням використовують в гідросистемах з розходом масла більш ніж 8л/хв.

ГЦ – гідроциліндр;

Н – насос;

ПК – перехідний клапан;

Даний золотниковий розподільник типу: РХ06574А1

По принципу дії пневматичні механізми не відрізняються від гідравлічних, тоді однакові і їх елементи. Тиск повітря в пневматичних пристроях не перевищує(6-8 кг/см2).

Поршневі пневматичні двигуни (пневмоцеліндри) найбільш поширені. Вони мають циліндри такі як в гідравлічних двигунах.

В типових конструкціях робочих пневматичних циліндрів великого діаметра – 100мм і більше прийнято кріплення на лапах і кріплення фланцем.

Поршень складається з чавунного диска 7, шкіряних або резино – тканевих манжетів 5 і 8, та металевого кільця 6. Для уплотніння штока 9 використовують спеціальні уплотненні резино – тканеві кільця 12.

При кріпленні на лапах торцеві щити з отворами 2 під шурупи 3 і з каналами 4, 10 і 11 для виводу повітря кріпляться до циліндра 1 який має лапки.

Рис.2.6

Тип пнемо двигуна ППш30к.

Повітря розподілювачі (пнемореле) використовують для розподілення потоків повітря, виконують функцію підсилювача.

Поширений тип чотирьохходового пневмореле з електромагнітним електрокеруванням БВ-64-1.

Схема підключення даного реле приведена нижче:

Рис.2.7

Подачу стиснутого повітря забезпечує крань, через фільтр 5 поступає на редуктор 4, далі на масленку 3 і поступає в середню порожнину пнемо реле 2, яке керує рухом пневмоцеліндра 7.

Керування ходу пнемо реле виконується за допомогою вимикача КВ і електромагніту ЕМ.

Шестеренні насоси відносяться до групи обємних, типу роторних насосів, обертового руху.

Тип насосу: РШн-5

Рис.2.8

  1. корпус насоса;

  2. шестерня ведуча;

  3. шестерня ведена;

  4. область всмоктування;

  5. область нагнітання;

  6. нагнітальний патрубок;

Параметри: робочий об'єм Vо; модуль зуба m; подача Q, корисна потужність Nкор.

При обертанні шестерень кожний зуб шестерня, виходячи з зачеплення, звільняє відповідний об'єм в впадині другої шестерні. Під дією атмосферного тиску в резервуарі рідина засосується в звільнений об'єм випадини. При дальшому обертанні шестерні рідина, що знаходиться між зубами разом з ними переміщається із області всмоктування в область нагнітання.

Переваги шестеренного насоса:

  1. Можуть працювати з великою частотою обертання до 50С-1

  2. Прості по конструкції, надійні в експлуатації.

  3. Невеликі габарити, дешеві.

Недоліки:

  1. Нерівномірна подача.

  2. Нерозвантажений радіальний тиск на шестеренні вали і осі, що зменшує максимальний тиск, який може розвивати насос.

Подача Q=Vo n або Q= 2Пn (Z+1) m2 bn0 (m3/c).

Двухфазні осинхронні електродвигуни завдяки легкості керування числа оборотів дістали велике поширення в автоматизації. У двухфазних осинхронних електродвигунів з нерегульованим числом оборотів дві обмотки живляться від загального джерела напруги , але для получення обертального магнітного поля в ланцюг одної з обмоток w1 статора включений конденсатор С.

Виконавчий механізм типу IM2/120

Рис.2.9

Трьох фазні асинхронні електродвигуни основні двигуни сучасного електроприводу. Вони відрізняються добрими технічними характеристиками і простотою пристрою.

За послідній час в машинах і автомашинних пристроях широке поширення дістали електродвигуни з приєднаними редуктором, дозволяющі діставати на вихідному валі понижене число оборотів.

    1. 2.4.Підбір і розрахунок автоматизуючи пристроїв.

Розрахунок гідроциліндрів зводиться до визначення його робочих параметрів при тому, що при підключенні його в систему його робоче навантаження буде складати Рcm =90КН, максимальна швидкість прямого і зворотніх ходів V1 =0,2м/с, V2 =0,5м/с. Час розгону має складати t=0,2с, тиск в магістралі складає Р=16 МПа, Nц =0,97, робоча рідина масло.

Спочатку вираховує силу інерції підчас розгону:

Рін =; Рін = (2.1)

Розраховую фактичну силу Р=Р+ Рін (2.2)

Р=90 10+9174,3=99174,3 Н.

Розрахункове зусилля буде складати:

Р=Н (2.3)

Отже можна визначити діаметр поршня:

Loading...

 
 

Цікаве