WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект камери для сушіння деревини - Дипломна робота

Проект камери для сушіння деревини - Дипломна робота

Для камери ВНДімаш-Діпродрев підходять калорифери із ребристих чавунних труб.

2.2.6.4.2 Розрахунок поверхні нагріву калорифера

Необхідна площа нагріву калорифера:

, м2,

(2.34)

де Qк– теплова потужність калорифера, тобто годинна кількість теплоти на сушіння в зимових умовах.

, кВт,

(2.35)

де с2- коефіцієнт запсу, який враховує забруднення і корозію поверхні калорифера, с2=1,2;С3 – коефіцієнт неврахованих витрат теплоти на сушіння, С3=1,2; tт.н. – температура теплоносія на вході в калорифер. Залежить від тиску пари при р=0,5 МПа, tт.н.=151,80С. tкам – температура агента сушіння в камері, tкам=830С;

к – коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/м30С.

кВт.

Для ребристих чавунних труб коефіцієнт теплопередачі визначають по графіку Власова в залежності від приведеної швидкості ω0:

, м/с,

(2.36)

де ωф– фактична швидкість циркуляції агента сушіння через калорифер, м/с; ρ0– густина повітря при t=00C, ρ0 =1,25 кг/м3; ρ1– густина повітря на вході в штабель, кг/м3.

, м/с,

(2.37)

де Vц – об'єм циркулюючого по матеріалу агента сушіння,Vц=25,35 м3; Fж.п.к. – площа живого перетину калорифера, тобто площа вільна для проходу агента сушіння.

, м2,

(2.38)

де Fкан. – площа перерізу каналу, в якому розміщені труби калорифера, м2; Fпр.тр.– площа проекцій ребристих труб в даному площині, перпендикулярній до напряму агента сушіння.

м2.

м2.

м2.

м/с.

м/с.

к=10,2 Вт/м2 0С.

м2.

Розрахунок кількості ребристих труб:

, шт,

(2.39)

де - площа нагріву однієї труби.При l=2 м, =4м2.

шт;

Розрахунок кількості рядів труб:

Приймаємо симетрично з двох сторін по вісім рядів труб.

Fкол.=8·2·6·4=384 м2.

2.2.6.5 Розрахунок витрат пари

Витрата пари на 1 м3 розрахункового матеріалу

, кг/м3,

(2.40)

де qсуш- сумарна питома витрата теплоти на сушіння для середньорічних умов; Іп - тепловміст сухої насиченої пари при заданому тиску, кДж/кг; Ік - тепловміст кип'яченої води при тому самому тиску. Орієнтовно ΔІ=Іпк можна взяти при Р=3...5 бар, ΔІ=2100 кДж/кг,

де Р – тиск пари в калориферах,бар.

кг/м3.

Для камер періодичної дії в період прогрівання

, кг/год,

(2.41)

кг/год.

кг/год.

Для камер періодичної дії в період сушіння.

, кг/год.

(2.42)

кг/год.

кг/год.

де с2– коефіцієнт, що враховує втрати теплоти паропроводами , конденсатопроводами, конденсатовивідниками, с2=1,25.

Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах періодичної дії:

Рцех=nкам.пр.·Ркам.пр+nаом.суш.·Ркам.суш.,

(2.43)

де nкам.пр.·- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу. Беруть 1/6 від загальної кількості камер nкам., але не менше ніж одну при їх невеликій кількості. nкам.суш – кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.

nпр.=1,0.

nкам.суш= nам- nкам.пр, шт. (2.44)

nкам.суш4-1=3 шт.

Рцех=1·796+3·196=1384 кг/год.

Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об'єму пиломатеріалів:

, кг/рік,

(2.45)

де Стрив. – коефіцієнт, який враховує збільшення витрат пари при сушінні пиломатеріалів, які сохнуть повільніше, ніж розрахунковий. Значення коефіцієнта Стрив. визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення

, діб,

(2.46)

де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб; τроз- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб; Ф – об'єм фактично висушуваного пиломатеріалів, м3; Ф1, Ф2 ...Фn – річний об'єм цих самих пиломатеріалів окремо за перерізами, м3

.

.

Стрив.=1,2;

Рріч.=420·4200·1,2:1000=2116,8 т/рік.

2.2.7 Вибір конденсатовивідника

В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі - термодинамічні конденсатовивідники 45ч15нж.

Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.

, кг/год,

(2.47)

де Ркам.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год; ΔР- перепад тиску в конденсатовивіднику,бар; ρк - густина конденсату, кг/м3; Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним (при ΔР>2 бар Сг=0,25).

Перепад тиску в конденсатовивіднику

бар,

(2.48)

де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником,

Р1 =0,95Р; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером,бар, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).

Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=20мм, KV=1000 кг/год, L=100мм, Н=213мм, m=4,05 кг.

2.3 Аеродинамічний розрахунок

2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору

Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери ВНДімаш-Діпродрев

Таблиця 2.8

Ділянки циркуляції агента сушіння в камері ВНДімаш-Діпродрев

Номер ділянки

Назва ділянки

1

Прямолінійний канал

2,10

Поворот під кутом 900

3,9

Калорифер

4,8

Поворот під кутом 900

5

Вхід в штабель (раптове звуження)

6

Штабель

7

Вихід зі штабелю (раптове розширення)

2.3.2 Розрахунок площ ділянок опору і швидкостей агента сушіння на цих ділянках

Площу ділянок опору визначають в площині, перпендикулярній до напряму руху агента сушіння.

Ділянка 1. Прямолінійний канал.

F1=LK·hд=14,5·1=14,5 м2

(2.49)

Loading...

 
 

Цікаве