WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект камери для сушіння деревини - Дипломна робота

Проект камери для сушіння деревини - Дипломна робота

2.5.2 Розрахунок автолісовоза

Автолісовоз Т-140А підвозить пиломатеріали до сушильного цеху в щільних пакетах розміром 6,51,81,3мм. Відстань перевезення 1,0 км, швидкість руху автолісовоза 38 км/год річний об'єм сушіння цеху – 3900 м3 пиломатеріалів середньої товщини 35мм.

Об'єм транспортного пакета:

м3.

Тривалість одного транспортного циклу:

Tц=t1+t2+t3+t4, год,

де t1,t3 – час холостого і робочого пробігу автолісовоза.

год.

t2 – час наїзду лісовоза на пакет, на захват пакета і його піднімання, беруть 1хв або 0,0165 год.

t4 – час заїзду до цеху, опускання пакета і розвороту вил, беруть 1хв або 0,0165 год.

Tц=0,026+0,0165+0,026+0,0165=0,085 год.

Продуктивність автолісовоза:

м3/рік.

Необхідна кількість лісовозів:

N = 4200 1,25 / 416000 = 0,036.

Процент завантаження:

%

Приймаємо 1 автолісовоз.

Таким чином можна передбачити роботу автолісовоза на інших ділянках підпри ємства.

2.5.3Розрахунок ліфта

При середній товщині пиломатеріалів 35мм продуктивність робіт при формуванні штабеля згідно з табл. Д 31 становить 45 м3/зміну.

м3/зміну.

Кількість ліфтів, необхідних для формування штабелів:

.

Приймаємо 1 ліфт:

.

При використанні ліфта на ділянці розформування штабелів його продуктивність в 2 рази більша ніж при формуванні штабелів. Тоді на розформування необхідно ліфтів .

Приймаємо 1 ліфт.

.

2.5.4 Розрахунок траверсного візка

Середня місткість одного сушильного штабеля, який має габаритні розміри 6,52,61,8 м, при формі штабеля без шпацій обрізних пиломатеріалів середньої товщини 35 мм становить:

, м3.

(2.87)

, м3.

Тривалість одного циклу траверсного візка становить приблизно 0,23 год. Продуктивність траверсного візка:

.

Визначаємо кількість транспортних операцій, які здійснюються з кожним штабелем в сумарному цеху за допомогою траверсного візка.

  1. Від ліфта до складу сирих штабелів.

  2. Зі складу сирих пмломатеріалів у камеру.

  3. З сушильної камери в охолоджувальне приміщення.

  4. З охолоджувального приміщення до місця розформування.

Тоді об'єм роботи в рік для траверсного візка

.

Необхідна кількість траверсних візків

.

.

Приймаємо один траверсний візок.

2.5.5 Розрахунок кількості робітників

Кількість робітників, які зайняті на формуванні, завантаженні і розвантаженні штабелів, їх розформуванні визначають залежно від об'єму робіт і ступені їх механізації. Кількість робітників, які працюють на траверсному візку, крані, тельфері визначають кількістю завантаження даного обладнання.

Кількість робітників, необхідних для формування і розформування штабелів:

,

(2.88)

де Ф – річна продуктивність сушильного цеху в фактичному матеріалі м3; Тз – трудозатрати в нормо-годинах на кубометр висушеного матеріалу, нормо-год/м3;Теф – ефективний річний фонд робочого часу на 1 робітника, год.

Затрати праці Тз визначають за табл. Д.31 за відповідних способів формування і розформування штабелів і пакетів. При формуванні штабелю із заготівок кількість робітників збільшується в 2–2,5 рази. Ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік становить 1785 год.

Приймаємо 2 робітники.

2.6 Розрахунок площі сушильного цеху

Розрахунок площі сушильного цеху:

,

(2.89)

де S1k – площа однієї камери ,м2; п – кількість камер, шт.

,

(2.90)

де L – довжина камери, м; В – ширина камери, м.

.

.

Визначаємо скільки площі в м2 припадає на 1% площі цеху:

Розрахунок площі цеху зводимо в табл. 2.10

Таблиця 2.10

Розрахунок площі сушильного цеху

Назва ділянок і приміщень

Середнє значення,

%

Площа,

м2

Виробничі ділянки:

  1. Сушильні камери

  2. Траверсні коридори

  3. Приміщення для формування сирих штабелів

  4. Склад сирих штабелів

  5. Приміщення для розформування сухих штабелів

  6. Склад сухих пиломатеріалів (охолоджувальних приміщень)

  7. Коридор керування

25

23

6

10

8

17

4

180,96

166,49

43,46

72,38

57,9

123

28,95

Разом:

93

673,14

Допоміжні приміщення:

  1. Лабораторія цеху (15 – 25 м2)

  2. Механічна майстерня (10 – 20 м2)

  3. Контора, кімната начальника цеху (10 – 16 м2)

1

1

1

7,23

7,23

7,23

Разом

3

21,7

Побутові приміщення:

  1. Кімната відпочинку

  2. Курилка

  3. Гардероб

  4. Душ, санвузол

1

1

1

1

7,23

7,23

7,23

7,23

Разом:

4

28,95

Всього

100

723,8

3.Будівельно-монтажна частина

3.1 Визначення складу виробничих, допоміжних і побутових приміщень

В склад сушильного господарства входять виробничі, допоміжні і побутові приміщення. В склад виробничих приміщень входять сушильні камери, траверсні коридори, приміщення для формування сирих штабелів, склад сирих штабелів, приміщення для розформування сухих штабелів, склад сухих пиломатеріалів і коридор керування.

До допоміжних приміщень відносяться лабораторія цеху, механічна майстерня, контора, кімната начальника цеху.

В склад побутових приміщень входить кімната відпочинку, курилка, гардероб, душ і санвузол. Розмір побутових приміщень залежить від потужності цеху.

3.2 Коротка характеристика будівельних огороджень

До будівельних елементів сушильної камери входять фундамент, підлога, стіни, перекриття і двері. Основні вимоги до огороджень камери – це її герметичність і довговічність експлуатації.

Фундамент камер роблять бутобетон ними і бетонними.

Підлога камери робиться в три шари. Нижній – баластний товщиною 200-250 мм, на ньому з щебеню підготовчий товщиною 60 мм, вище шар бетону товщиною 120 мм.

Підлозі камери надають кут нахилу від 0,01 до 0,05 мм в напрямку до канавок, які проходять вздовж камери із зливом в одному із кутів не менше як 2" для відводу води, яка видаляється при початковому прогріванні, в каналізацію.

Стіни камер виконуються в основному із цегли на цементному розчині. Рекомендується товщина зовнішніх стін 2,5 цегли (640 мм), а внутрішніх камерами 1,54 цегли (380 мм).

Ззовні стіни штукатурять шлакосилікатним цементним розчином товщиною не більше 20 мм. Перекриття стелі камери виконують, як правило, з монолітних залізобетонних балок з розміщенням їх балками вверх, з ізоляцією зверху двома шарами руберойду, зверху їх засипають шлаком або утеплюють пінобетоном.

Як стіни так і стелі ззовні повинні бути покриті паронепроникною плівкою. Для того щоб запобігти утворенню тріщин в огородженнях сушильних камер, особливо в тих які працюють при температурах 100 С і вище, необхідно передбачити шви між торцевими і боковими стінами, і стелею.

Витяжні труби в цеглових стінах через систематичну конденсацію на них вологи з вмістом кислот можуть швидко руйнуватися. Шибери на припливно-витяжних каналах тому практично не відкриваються, а вологе повітря проходить повз них. Це фактично може призвести до порушення всієї роботи сушильних камер, оскільки регулювати вологість повітря за таких умов не можливо.

З метою запобігання стіканню конденсату із вертикальних витяжних труб в камеру рекомендується припливно-витяжні труби виготовляти зі спеціальним жолобком по її периметру для збору конденсату і відведення його в каналізацію.

Найбільш вразливим місцем в системі герметизації сушильної камери можуть бути її двері. Нещільність дверей спричиняє місцеве охолодження агента сушіння, не висихання матеріалу і перевитрату пари (до 30%).

Loading...

 
 

Цікаве