WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Організація сушіння деревини та ТзОВ на базі камер СПЛК-2 - Дипломна робота

Організація сушіння деревини та ТзОВ на базі камер СПЛК-2 - Дипломна робота

де с1 – коефіцієнт, який враховує додаткові втрати теплоти на початкове прогрівання камери, транспортних засобів, обладнання і ін., с1=1,1 ... 1,3.

кДж/кг,

кДж/кг.

2.2.7 Вибір типу і розрахунок поверхні нагріву калорифера

2.2.7.1 Вибір типу калорифера

В повітряно-парових камерах використовуються калорифери двох типів: збірні із чавунних ребристих труб і компактні пластинчасті. Тип використовуваних калориферів обумовлено конструкцією камери. Для камери СПЛК- 2 підходять калорифери із ребристих чавунних труб.

2.2.7.2 Розрахунок поверхні нагріву калорифера

Необхідна площа нагріву калорифера:

, м2,

(2.34)

де Qк– теплова потужність калорифера, тобто годинна кількість теплоти на сушіння в зимових умовах.

, кВт,

(2.35)

де С3 – коефіцієнт неврахованих витрат теплоти на сушіння, С3=1,2; tт.н. – температура теплоносія на вході в калорифер. Залежить від тиску пари при р=0,3 МПа, tт.н.=1430С. tкам – температура агента сушіння в камері, tкам=820С;

к – коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/м30С.

кВт.

Для ребристих чавунних труб коефіцієнт теплопередачі визначають по графіку Власова в залежності від приведеної швидкості ω0:

, м/с,

(2.36)

де ωф– фактична швидкість циркуляції агента сушіння через калорифер, м/с; ρ0– густина повітря при t=00C.

При цій температурі ρ0 =1,25 кг/м3

, м/с,

(2.37)

де Vц=21,12 м3; Fж.п.к. – площа живого перетину калорифера, тобто площа вільна для проходу агента сушіння.

, м2,

(2.38)

де Fкан. – площа каналу, в якому розміщені труби калорифера, м2; Fпр.тр.– площа проекцій труб в даному каналі.

м2.

м2.

м2.

м/с.

м/с.

к=16 Вт/м2 0С.

м2.

Розрахунок кількості ребристих труб.

, шт,

(2.39)

де - площа нагріву однієї труби.При l=2 м, =4м2.

шт;

Приймаємо 3 ряди , в кожному ряді по 26 труб.

Fкол.=26·3·4=312 м2.

2.2.8 Розрахунок витрат пари

2.2.8.1 Витрата пари на 1 м3 розрахункового матеріалу

, кг/м3,

(2.40)

де qсуш- сумарна питома витрата теплоти на сушіння для середньорічних умов; Іп - тепловміст сухої насиченої пари при заданому тиску, кДж/кг; Ік - тепловміст кип'яченої води при тому самому тиску. Орієнтовно ΔІ=Іпк можна взяти при Р=0,3 Мпа, ΔІ=2190 кДж/кг,

де Р – тиск пари в калориферах, МПа.

кг/м3.

2.2.8.2 Для камер в період прогрівання

, кг/год,

(2.41)

кг/год.

кг/год.

Для камер в період сушіння.

, кг/год.

(2.42)

кг/год.

кг/год.

2.2.8.3 Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах періодичної дії

Рцех=nкам.пр.·Ркам.пр+nаом.суш.·Ркам.суш.,

(2.43)

де nкам.пр.·- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу. Беруть 1/6 від загальної кількості камер nкам., але не менше ніж одну при їх невеликій кількості. nкам.суш – кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.

nпр.=1,0.

nкам.суш= nам- nкам.пр, шт.

nкам.суш=3-1=2 шт.

Рцех=1·612,6+2·249,0=1110,6 кг/год.

2.2.8.4 Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об'єму пиломатеріалів

, кг/рік,

(2.44)

де Стрив. – коефіцієнт тривалості, який враховує тривалість сушіння пиломатеріалів, які сохнуть повільніше ніж розрахунковий, значення коефіцієнта Стрив. визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення

, діб,

(2.45)

де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб; τроз- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб; Ф – об'єм фактично висушуваного пиломатеріалів, м3; Ф1, Ф2 ...Фn – річний об'єм цих самих пиломатеріалів окремо за перерізами, м3

.

.

Стрив.=1,2;

Рріч.=523,8·5000·1,04=2723,7 т/рік.

2.2.9 Вибір конденсатовивідника

В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі - термодинамічні конденсатовивідники 45ч15нж.

Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.

, кг/год,

(2.46)

де Ркам.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год; ΔР- перепад тиску в конденсатовивіднику; ρк - густина конденсату, кг/м3; Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним холодним (при ΔР>2 бар Сг=0,25).

Перепад тиску в конденсатовивіднику

бар,

(2.47)

де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником,

Р1 =0,95Р=0,95·4,0=3,8 бар; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).

Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=32мм, KV=1600 кг/год, L=140мм, Н=300мм, m=8,5 кг.

2.3 Аеродинамічний розрахунок

2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору

6

14 13

12

Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери СПЛК – 2.

Таблиця 2.8

Ділянки циркуляції агента сушіння в камері СПЛК - 2

Номер ділянки

Назва ділянки

1

Вентилятор

2,14

Поворот під кутом 1350

3,8,13

Калорифер

4,12

Поворот під кутом 900

5,9

Вхід в штабель (раптове звуження)

6,10

Штабель

7,11

Вихід зі штабелю (раптове розширення)

2.3.2 Розрахунок ділянок опору і швидкостей агента сушіння на цих ділянках

Площу ділянок опору визначають в площині, перпендикулярній до напряму руху агента сушіння.

Loading...

 
 

Цікаве