WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Організація сушильного господарства на заводі (сушіння деревини) - Дипломна робота

Організація сушильного господарства на заводі (сушіння деревини) - Дипломна робота

Р1 =0,95Р=0,95·3,0=2,85 бар; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).

Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=40мм, KV=2000 кг/год, L=170мм, Н=310мм, m=13,5 кг.

2.3 Аеродинамічний розрахунок

2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору

6

14 13

12

Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери СПЛК – 2.

Таблиця 2.8

Ділянки циркуляції агента сушіння в камері СПЛК - 2

Номер ділянки

Назва ділянки

1

Вентилятор

2,14

Поворот під кутом 1350

3,8,13

Калорифер

4,12

Поворот під кутом 900

5,9

Вхід в штабель (раптове звуження)

6,10

Штабель

7,11

Вихід зі штабелю (раптове розширення)

2.3.2 Розрахунок ділянок опору і швидкостей агента сушіння на цих ділянках

Площу ділянок опору визначають в площині, перпендикулярній до напряму руху агента сушіння.

Ділянка 1. Вентилятор.

Площа перетину вентиляторів визначається за формулою:

, м2,

(2.48)

де Dв – діаметр ротора вентилятора, попередньо беруть 1м; nв – кількість вентиляторів у камері.

.

Ділянка 2,14. Поворот під кутом 1350.

За площу повороту приймається площа ділянки до або після повороту, яка менша.

F2,14=F1=1,57 м2.

Ділянка 3,8,13. Калорифер.

За площу калорифера приймають площу їх живого перетину.

м2.

Ділянка 4,12. Поворот під кутом 900.

За площу повороту приймаються площа ділянки до або після повороту, яка менша.

F4,12=F3,8,13=1,915м2.

Ділянка 5,9. Вхід в штабель.

м2.

Ділянка 6,10. Штабель.

Беруть габаритну площу штабелів.

м2.

Ділянка 7,11. Вихід з штабеля.

м2.

Розрахунок швидкості агента сушіння на кожній ділянці.

, м/с,

(2.49)

де Vц – об'єм циркулюючого агента сушіння, м3; м3/с; Fi – площа ділянки, м2.

Таблиця 2.9

Розрахунок швидкості руху агента сушіння на ділянках

Номер ділянки

1

2,14

3,8,13

4,12

5,9

6,10

7,11

Fi, м2

1,57

1,57

1,915

1,915

8,45

16,9

8,45

W, м/с

13,5

13,5

11,0

11,0

2,5

1,2

2,5

2.3.3 Розрахунок опору ділянок

При роботі вентилятора в замкненій системі циркуляції агента сушіння його тиск витрачається на подолання опору всіх ділянок.

Місцевий опір всіх ділянок, крім калориферів і штабелів, визначають за формулою:

, Па,

(2.50)

де ρ – густина циркулюючого агента сушіння, середнє значення густини на вході і виході зі штабеля:

, кг/м3,

ω- швидкість агента сушіння на ділянці, м/с; k0 – коефіцієнт місцевого опору, визначають за табл. 18-22 залежно від характеру ділянки або для прямолінійних ділянок:

(2.51)

де kтр – коефіцієнт тертя до стінок каналу визначають за табл. 23.; l – довжина ділянки (каналу) в напрямі руху агента сушіння, м; u – периметр перетину каналу в руху агента сушіння, м; F – площа поперечного перетину ділянки, м2; m – кількість однокових ділянок.

кг/м3.

Ділянка 1. Вентилятор.

k0=0,8.

Па.

Ділянка 2,14. Поворот під кутом 1350.

k0=0,25.

Па.

Ділянка 3,8,13. Опір одного рядка із ребристих чавунних труб визначають по рис. 6а в залежності від приведеної швидкості ω0.

ω0=7,4 м/с; Δh1p=20Па

Δh3,8,13=20·3=60 Па.

Ділянка 4,12. Поворот під кутом 900.

k0=1,10;

Па.

Ділянка 5,9. Вхід у штабель.

Коефіцієнт опору визначається по таблиці 20 в залежності від відношення s/S.

s – живий перетин штабеля, м2; S – габаритна бокова площа штабеля, м2.

;

k0=0,25;

Па.

Ділянка 6,10. Штабель.

k0=8,6;

Па.

Ділянка 7,11. Вихід з штабеля.

k0=0,25;

Па.

Визначаємо сумарний опір кільця циркуляції

Па.

(2.52)

Па.

Рв=1,05·, Па.

Рв=1,05·239,13=251,1 Па.

2.3.4 Вибір вентилятора і розрахунок потужності, яку споживає вентилятор

Якщо не змінюється конструкція камери, то тип вентилятора визначається типом камери, але можливе використання вентиляторів різних номерів. Вибираючи номер вентилятора необхідно приймати вентилятор з найбільшими ККД, найменшим номером і найбільшим числом обертів.

Для вибору вентилятора використовують аеродинамічні групові, індивідуальні або безрозмірні характеристики вентиляторів, які складені при кг/м3. Через те фактичний тиск вентилятора Рв необхідно перерахувати в тиск за цих стандартних умов.

Па,

(2.53)

де Рв - тиск вентилятора; ρ - густина агента сушіння.

Па.

Вентилятор вибирають за тиском Рхар і продуктивністю Vв.

, м3/с,

(2.54)

де nв кількість вентиляторів, встановлених в камері, які працюють одночасно

м3/с.

По груповій аеродинамічній характеристиці вибираємо осьовий реверсивний вентилятор серії У12№12. Таких 2 вентилятори встановлено в камері.

η=0,65.

Потужність, яка споживається вентилятором визначається за формулою:

, кВт,

(2.55)

кВт.

2.3.5 Вибір електродвигуна

Визначаємо встановлену потужність електродвигуна для приводу вентилятора:

, кВт,

(2.56)

де Кз коефіцієнт запасу потужності на пусковий період вибирають залежно від типу вентилятора і орієнтовної потужності за табл. 24; Кt - коефіцієнт, який враховує вплив температури середовища, в який встановлено електродвигун табл. 25; ηпр - ККД передачі , беруть залежно від виду передачі руху від вала електродвигуна до вала вентилятора.

Nдв=4,07 кВт;

Кз=1,05;

Кt=1,05;

ηпр=0,9.

кВт.

По характеристиці трьохфазних асинхронних електродвигунів серії 4-А вибирають двигун ближчої більшої потужності.

Nдв=5,5 кВт;

n=1500 хв-1.

2.4 Опис технологічного процесу сушіння

2.4.1 Транспортування сирих пиломатеріалів в сушильній цех


 
 

Цікаве

Загрузка...